Постанова
Іменем України
28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 707/349/22
провадження № 61-5389св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року у складі колегії суддів: Фетісової Т. Л. Сіренка Ю. В., Гончар Н. І.,
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Короткий зміст заявлених вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність державного виконавця Черкаського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Черкаський ВДВС).
Заявник вказує, що 18 січня 2022 року постановою державного виконавця Черкаського ВДВС Бєлікова А. В. на підставі постанови, серія БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1. У порядку здійснення виконавчого провадження, державний виконавець вчинив ряд виконавчих дій, зокрема, виніс постанови про стягнення виконавчого збору на суму 102,00 грн, про стягнення витрат виконавчого провадження на суму 146,30 грн та про арешт коштів боржника. У зв`язку з цим було накладено арешт на рахунки скаржника на банківських картках АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль" на суму 1 342,00 грн у кожній банківській установі.
ОСОБА_1 вказував, що дії державного виконавця суперечать вимогам чинного законодавства України, зокрема Закону України "Про виконавче провадження", оскільки постанова серії БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не набрала законної сили, у порядку встановленому статтею 291 КУпАП, а тому не може бути належним виконавчим документом на підставі якого відкрито виконавче провадження.
У зв`язку із вищевказаним ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправними дії щодо прийняття до виконання державним виконавцем Черкаського ВДВС постанови БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Черкаського ВДВС від 18 січня 2022 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 по постанові БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Черкаського ВДВС від 18 січня 2022 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої здійснено витрати в розмірі 146,30 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Черкаського ВДВС від 18 січня 2022 року про стягнення виконавчого збору на суму 102,00 грн;
- визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Черкаського ВДВС від 19 січня 2022 року про арешт коштів боржника;
- зняти арешт з рахунків у фінансових установах АТ КБ "ПриватБанк" та АТ "Райффайзен Банк Аваль";
- зобов`язати Черкаський ВДВС повернути Черкаському районному управлінню поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області постанову БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі без виконання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року у складі судді Суходольського О. М. в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що скаржник обрав неправильний спосіб захисту, вважаючи належним способом - оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому КАС України, оскільки у разі скасування постанови серія БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення є наслідком закриття виконавчого провадження, відкритого у порядку виконання цієї постанови.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 17 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 23 лютого 2022 року скасовано. Провадження в даній цивільній справі закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1, що розгляд його вимог відноситься до юрисдикції адміністративного суду.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що незгода особи з діями та рішеннями суб`єкта владних повноважень, які оспорюються у спосіб подачі позовної заяви, має розглядатися у порядку адміністративного судочинства за положеннями КАС України. Вирішення порушуваного скаржником питання, незалежно від обґрунтованості його вимог, має здійснюватися у порядку, визначеному саме КАС України, а не ЦПК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Черкаського окружного адміністративного суду.
28 липня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
В касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не звернув увагу на те, що заявлені вимоги пов`язані із користуванням конкретним матеріальним благом, а саме коштами скаржника, які є його майном. Суд не врахував положення статті 19 ЦПК України. Вказана справа підсудна місцевим загальним судам, як адміністративним судам.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, яке зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАБ № 904276 від 27 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн (а. с. 16).
Постановою державного виконавця Черкаського ВДВС Бєлікова А. В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 від 18 січня 2022 року. Також 18 січня 2022 року державний виконавець Бєліков А. В. виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 146,30 грн, постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 102,00 грн та 19 січня 2022 року постановою державного виконавця накладено арешт на кошти боржника (а.с. 10-15).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.