1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 265/3994/13-к

провадження № 51-3699км18

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 28 січня 2014 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050790001014 за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 жовтня 2013 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, та призначено йому покарання у виді штрафу в сумі 3400 грн із конфіскацією та знищенням всіх примірників товарів, матеріальних носіїв комп`ютерних програм та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для їх виготовлення.

Вирішено питання, які стосуються: цивільного позову; відшкодування процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.

За вироком районного суду, ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він 11 квітня 2013 року о 15:00, перебуваючи у приміщенні фотосалону на АДРЕСА_2, достовірно знаючи про те, що розповсюдження неліцензійних копій комп`ютерних програм та баз даних заборонено діючим законодавством України, з корисливих мотивів, не маючи дозволу особи, що володіє авторськими правами на розповсюдження комп`ютерних програм, незаконно розповсюдив - установив на системний блок персонального комп`ютера, який належить ОСОБА_7, та записав диски з примірниками інстальованих комп`ютерних програм"Microsoft Windows 7 UltimateSP 64-розрядна", "MicrosoftOffice професійний плюс 2010 SP 1-розрядна" "Аdobe Potoshop CS 5", виключні авторські права на тиражування та розповсюдженння яких має компанія "Adobe Systems incorporated" та Корпорація "Microsoft", представниками яких в Україні є ЮФ "Віндекс" й ТОВ "Лексфор", відповідно, заподіявши тим самим матеріальну шкоду правовласнику на загальну суму 16 578 грн, що є значною шкодою.

Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 28 січня 2014 рокувирок районного суду щодо ОСОБА_6 залишив без змін.

Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати судові рішення, а кримінальне провадження закрити за відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.

Як зазначає скаржник, на момент вчинення інкримінованого йому діяння, розмір матеріальної шкоди, завданої у значному розмірі, з якої настає кримінальна відповідальність за ч. 1 ст. 176 КК, становив 11 400 грн. Однак суд першої інстанції надав неналежну оцінку тому факту, що розмір заподіяної матеріальної шкоди на суму 16 578 грн був визначений шляхом арифметичного складання сум матеріальної шкоди, заподіяної декільком потерпілим, що законом не передбачено.

Засуджений вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми статей 284, 409, 412, 417 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), оскільки, достовірно встановивши, що шкоду завдано двом самостійним правовласникам авторських прав, та незважаючи на той факт, що окремо кожному потерпілому його діями не було спричинено матеріальної шкоди у значному розмірі, не закрив кримінальне провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 вважала можливим здійснити розгляд касаційної скарги засудженого ОСОБА_6 за наявними матеріалами, що були додані до неї. Разом з тим, заперечила проти задоволення скарги, навела аргументи щодо законності й обґрунтованості судових рішень, просила рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу- без задоволення.

Мотиви Суду

З метою дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження, беручи до уваги значний час, що минув з моменту звернення засудженого ОСОБА_6 до суду касаційної інстанції (22 лютого 2014 року касатор подав скаргу), наявність у матеріалах касаційного провадження належним чином засвідчених копій судових рішень, які оскаржуються, а також те, що він оскаржує вирок та ухвалу лише з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність (кваліфікації діяння) та у зв`язку з цим істотного порушення вимог кримінального процесуального закону через незакриття кримінального провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, Верховний Суд дійшов висновку про можливість здійснення касаційного розгляду у межах касаційної скарги за документами і матеріалами, поданими касатором, оскільки в цьому конкретному випадку їх буде достатньо для ухвалення відповідного судового рішення.

Крім того, заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою та доводи, викладені у ній, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом за ст. 94 цього Кодексу.

За змістом положень ст. 94 КПК суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 176 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими згідно з вимогами ст. 94 цього Кодексу.

Вирок районного суду є законним, обґрунтованим та узгоджується з положеннями статей 370, 374 КПК.


................
Перейти до повного тексту