ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 175/2831/22
провадження № 51-3425км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
у режимі відеоконференції
засудженого ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022221070000397 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ясинуватої Донецької області та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 цього Кодексу ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, арешту майна та речових доказів у кримінальному провадженні.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 01 липня 2022 року в період з 04:00 до 05:00, будучи в стані алкогольного сп`яніння, перебуваючи біля домоволодіння АДРЕСА_1, діючи з корисливих мотивів, реалізуючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинену хвіртку проник на територію цього домоволодіння та шляхом відкриття дверей проник до погреба, звідки повторно таємно викрав електропилу та мотокосу, належні ОСОБА_7, завдавши потерпілій майнової шкоди на загальну суму 2830,39 грн.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 05 квітня 2023 року вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_6 залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення й особі засудженого через м`якість, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На переконання сторони обвинувачення, суд апеляційної інстанції, переглядаючи кримінальне провадження в апеляційному порядку, всупереч ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) належно не проаналізував усіх доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, і належним чином не дослідив, чи обґрунтовано місцевий суд застосував положення ст. 75 КК під час призначення засудженому покарання.
Зокрема, прокурор вважає, що апеляційний суд не звернув уваги на характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а також дані, що негативно характеризують особу засудженого.
Як зазначає сторона обвинувачення, суд залишив поза увагою неодноразову судимість ОСОБА_6, у тому числі за тяжкі корисливі злочини, за які він має не зняті та не погашені у встановленому законом порядку судимості.
На переконання прокурора, відсутність позитивних змін у поведінці ОСОБА_6 після попередніх судимостей свідчить про його нездатність робити відповідні висновки за наслідками своєї протиправної поведінки, небажання ставати на шлях виправлення, а також його стійку злочинну спрямованість.
Крім того, за твердженням прокурора, про зневажливе ставлення засудженого до правових норм свідчить вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння та у період воєнного стану.
Також наголошує на тому, що ОСОБА_6 непрацевлаштований, не має постійного джерела заробітку, неодружений, утриманців не має, тобто фактично не пов`язаний соціальними зв`язками, які б могли сприяти його перевихованню без ізоляції від суспільства, що, на думку прокурора, свідчить про відсутність у засудженого самоконтролю та неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.
Зазначає про безпідставне врахування судами в ході призначення засудженому покарання добровільного відшкодування завданого збитку потерпілій, адже таке відшкодування, на переконання прокурора, відбулося внаслідок дій працівників органу досудового розслідування, які вилучили викрадене майно під час слідчої дії та згодом повернули потерпілій.
На думку сторони обвинувачення, вищенаведені обставини негативно характеризують ОСОБА_6 як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень, що свідчить про неможливість його виправлення та досягнення мети застосування кримінального покарання, визначеної у ст. 50 КК, у разі призначення покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, підтримала касаційну скаргу сторони обвинувачення та просила її задовольнити.
Засуджений ОСОБА_6 заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора та просив залишити без зміни постановлене щодо нього судове рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, Суд дійшов висновку,що касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, установлених місцевим судом у порядку ч. 3 ст. 349 КПК, а також правильності кваліфікації його дій за ч. 4 ст. 185 КК Верховний Суд не перевіряє, оскільки законності й обґрунтованості судового рішення в цій частині прокурор не оскаржує.
Доводи прокурора стосовно того, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів про неправильне застосування місцевим судом положень ст. 75 КК і, як наслідок, необґрунтоване звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, колегія суддів уважає слушними з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.