ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 756/11971/19
провадження № 51- 3187 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
виправданої ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора ОСОБА_8, який брав участь у провадженні в суді апеляційної інстанції, на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року у кримінальному провадженні № 12019100050005700 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року ОСОБА_6 визнано невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченої є склад кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачувалася в тому, що 03 серпня 2019 року приблизно о 15:50 вона, перебуваючи в приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_3", який знаходиться в ТРЦ "Дрім Таун 1" за адресою: просп. Оболонський, 1-Б м. Київ, шляхом вільного доступу взяла з торговельних стелажів жіночу сукню, вартістю 249,17 грн, яку в примірочній кімнаті магазину сховала до рюкзака. Виконавши всі дії, які ОСОБА_6 вважала необхідними для таємного викрадення чужого майна, остання, маючи при собі неоплачений товар, перетнула лінію кас магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" та направилася до виходу, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана працівником охорони.
Київський апеляційний суд ухвалою від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишив без задоволення, а вирок Оболонського районного суду м. Києва від 24 червня 2021 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Зазначає про те, що суди попередніх інстанцій усупереч вимогам ст. 94 КПК України не надали належної оцінки дослідженим доказам, внаслідок чого дійшли до необґрунтованого висновку, що в діянні ОСОБА_6 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України. При цьому прокурор, надаючи свою оцінку доказам, стверджує про наявність прямого умислу в ОСОБА_6 на викрадення чужого майна, який вбачається з тих обставин, що після примірювання речей і поміщення чорної сукні в рюкзак остання, підійшовши до каси з іншими речами, які були на плечиках для одягу, глибоко занурюючи руку в основне відділення рюкзака, щось шукаючи, при цьому декілька разів у нього заглядаючи, могла виявити цю сукню (рюкзак невеликий, ніяких інших речей, схожих із цією сукнею на дотик, у рюкзаку не було). Вказує на те, що у кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів для доведення винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Проте ці докази залишилися поза увагою попередніх судів. Вважає, що суд першої інстанції, не застосувавши закону, який підлягав застосуванню, а саме ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України, неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність. Зазначені обставини, на думку прокурора, не отримали належної оцінки суду апеляційної інстанції, який, порушуючи вимоги ст. 419 КПК України, належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги прокурора, не дав обґрунтованих відповідей на них та безпідставно залишив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_6 без змін.
У письмових запереченнях на касаційну скаргу захисник ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 вказує про безпідставність доводів сторони обвинувачення, у зв`язку з чим просить таку касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу прокурора не надходило.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 підтримав подану касаційну скаргу частково та просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Виправдана ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення поданої касаційної скарги, просили вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, з`ясувавши позиції учасників судового провадження, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції, зокрема, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. При вирішенні питання про наявність зазначених у пунктах 1, 2 ч. 1 цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412, 413 КПК України. Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через неповноту судового розгляду (ст. 410 КПК України) і невідповідність їх висновків фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК України) чинним законом не передбачено.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Касаційна інстанція є судом права, а оцінка доказів у справі є завданням судів попередніх інстанцій. Суд за наявності відповідних доводів сторони у справі, здійснює перевірку того, чи додержалися суди процесуальної вимоги про доведення винуватості поза розумним сумнівом.
Зі змісту касаційної скарги прокурора вбачається, що він, надаючи власну оцінку доказам, по суті заперечує достовірність окремих із них та правильність установлення фактичних обставин кримінального провадження, тоді як їх перевірка, з огляду на положення статей 433, 438 КПК України, не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції і не є предметом перегляду.
Що стосується доводів касаційної скарги прокурора про те, що попередні інстанції постановили судові рішення з порушенням норм матеріального і процесуального законодавства, то колегія суддів зазначає про таке.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частиною 1 ст. 373 КПК України передбачено, що виправдувальний вирок ухвалюється, зокрема, у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
У ході вирішення питання про достатність установлених під час судового розгляду доказів для визнання особи винуватою, суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами 2 та 4 ст. 17 КПКУкраїни, що передбачають: ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
У разі визнання особи виправданою в мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі й визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого із зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд (п. 1 ч. 3 ст. 374 КПК України).
Місцевий суд, ухвалюючи виправдувальний вирок, зазначених вимог закону дотримався, дослідив усі докази, надані стороною обвинувачення, надав їм належну оцінку в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку згідно з вимогами ст. 94 КПК України та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185 КК України.