ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 744/1646/19
Провадження № 51-2835км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника (відеоконференція) ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2022 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019270230000152, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Жовтневе Семенівського району Чернігівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2020 року за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, звільнений на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік, ухвалою Семенівського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2021 року на підставі ч. 2 ст. 78 КК України скасовано іспитовий строк та направлено ОСОБА_7 в місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання;
вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2021 року за ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням статті 69 КК України до покарання у виді арешту на строк 6 місяців (покарання відбуте),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 30 листопада 2022 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, й покарання, призначеного вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 31 серпня 2020 року, ОСОБА_7 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років і 6 місяців. Зараховано у строк остаточного покарання ОСОБА_7 за цим вироком покарання, відбуте ним частково за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 31.08.2020 року, та визначено обраховувати строк відбування покарання з 14.02.2022 року.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 24 вересня 2019 року у невстановлений слідством час в селі Медведівка Семенівського району Чернігівської області, маючи умисел на заволодіння чужим майном, умисно, повторно через незамкнені вхідні двері проник до середини пилорами, яка належить сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Сновське", звідки таємно викрав вагонетку без спеціальних затискачів для закріплення розпилювальної деревини рамної пилорами "Р-63" вартістю 230,40 грн, вагонетку з спеціальними затискачами для закріплення розпилювальної деревини рамної пилорами "Р-63" вартістю 243,20 грн та два верхні вали рябух рамної пилорами "Р-63", спричинивши СТОВ "Сновське" матеріальну шкоду на загальну суму 473 грн 60 коп.
Окрім того, ОСОБА_7 11 жовтня 2019 року, в денний час, умисно, повторно проник до середини будинку по АДРЕСА_3, звідки таємно викрав дві чавунні плити з отворами для двох конфорок, двоє чавунних дверцят топки та двоє чавунних дверцят піддувала, які належали ОСОБА_8, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1 577,12 грн.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 02 березня 2023 року вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
На обґрунтування доводів вказує, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам про те, що в первинному обвинувальному акті було вказано про проникнення до приміщення пилорами через отвір для транспортера, а в зміненому обвинувальному акті зазначено про проникнення через незамкнені вхідні двері. При цьому потерпілий ОСОБА_9, який є директором СТОВ "Сновське", стверджував, що вільного доступу до приміщення пилорами не було, двері були замкнені.
Зазначає, що вартість частини викрадених з пилорами комплектуючих деталей та агрегатів встановлена на підставі довідки про вартість металобрухту, а вартість верхніх валів рябух з пилорами взагалі встановлена не була.
Вказує, що у протоколі огляду місця події від 11.11.2019 відповідно до якого було оглянуто приміщення пилорами СТОВ "Сновське", існують відмінності з текстом вироку суду, оскільки під час його дослідження в судовому засіданні суд вказав на відсутність слідів проникнення й нічого не зазначив про відсутність чи знаходження в приміщенні пилорами двох вагонеток і двох валів рябух, однак у тексті вироку вказав про відсутність на час огляду вагонеток.
Зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що потерпілий ОСОБА_8 не є власником будинку, з якого було здійснено крадіжку, однак суд посилається на довідку, згідно з якою на даний час він фактично є власником і користувачем, хоча це домоволодіння належало померлій особі. На думку сторони захисту, ця довідка не може бути документом, який встановлює право власності на майно. Також вказує про відсутність документів, які б підтверджували належність саме ОСОБА_8 чавунних предметів пічного опалення, які були викраденні із домоволодіння.
Вважає, що судом першої інстанції не виконані вказівки, які були вказані в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 05.08.2020, а саме щодо перевірки належності будинку потерпілому ОСОБА_8 ; не надано оцінки протоколу огляду місця події від 11.11.2019 та висновку судово-товарознавчої експертизи від 05.12.2019 щодо неможливості встановлення вартості викрадених агрегатів на підставі бухгалтерських документів.
Стверджує, що апеляційний суд не звернув уваги на допущенні порушення суду першої інстанції та безпідставно залишив вирок щодо ОСОБА_7 без зміни.
У касаційній скарзі прокурор просить вирок та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, й призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вказує, що сума заподіяної шкоди СТОВ "Сновське" належним чином не встановлена.
Зазначає, що суд не надав належної оцінки протоколу огляду місця події від 01.02.2022, який має суперечності, оскільки згідно з даними цього протоколу слідчим на території рамної пилорами Р-63 СТОВ "Сновське" було проведено зважування двох вагонеток із затискачами та без них, однак одна вагонетка із затискачами не могла бути зважена, оскільки не вилучалася відповідно до протоколу огляду речей від 12.11.2019, згідно з яким було оглянуто та вилучено одну вагонетку без спеціальних затискачівдля закріплення розпилювальної деревини рамної пилорами "Р-63". Також у протоколі від 01.02.2022 відсутні відомості про вагу валу рябух, який згідно з ілюстративною таблицею до протоколу був зважений.
Вказує, що суд апеляційної інстанції залишив без належного реагування доводи прокурора, які були викладені в запереченні на апеляційну скаргу сторони захисту, щодо допущення судом першої інстанцій істотних порушень вимог КПК України, які полягали у здійсненні неналежної оцінки протоколу огляду місця події від 01.02.2022; встановлення неналежним чином вартості викрадених частин пилорами та невиконання вказівок, які були зазначені в ухвалі Чернігівського апеляційного суду від 05.08.2020.
Також посилається на те, що суд не призначив остаточне покарання на підставі положень ч. 4 ст. 70 КК України з урахуванням вже відбутого покарання за вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 23.06.2021 й не зарахував на підставі ст. 72 КК України у строк остаточного покарання відбуті ОСОБА_7 6 місяців арешту.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисник та засуджений підтримали подані касаційні скарги.
Прокурор підтримав частково подані касаційні скарги.
Інші учасники судового провадження були повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно з положеннями ст. 438 КПКУкраїни, є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412 - 414 цього Кодексу.
Доводи касаційної скарги захисника проте, що ОСОБА_8 не є власником будинку, з якого було здійснено крадіжку, й довідка зі старостату не може бути документом, який встановлює право власності на майно, а тому не можна вважати, що викрадене майно належало ОСОБА_8, не вбачаються обґрунтованими.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 звернувся із заявою до правоохоронних органів про те, що з приміщення житлового будинку, в якому він проживає, по АДРЕСА_3, невідома особа здійснила крадіжку його майна.
Згідно з довідкою, виданою старостатом Жадівського старостинського округу Семенівської міської ради вбачається, що вказаний вище будинок належав ОСОБА_10, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, й фактичним його власником і користувачем на час видачі довідки є ОСОБА_8 (т. 3 а.п. 10).
У судовому засіданні ОСОБА_8 був допитаний в якості потерпілого, де прямо вказував, що викрадене пічне обладнання є його власністю, оскільки саме він купував його та встановлював у будинку по АДРЕСА_3 .
Кримінальний процесуальний кодекс України не передбачає, що потерпілою особою може бути саме власник домоволодіння, передбачаючи, що це має бути особа, якій завдано шкоди.
Доводи захисника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам, що в первинному обвинувальному акті було вказано про проникнення особою до приміщення пилорами через отвір для транспортера, а в зміненому обвинувальному акті зазначено про проникнення через незамкнені вхідні двері, тоді як потерпілий ОСОБА_9 наголошував на відсутності вільного доступу до пилорами, є непереконливими, оскільки розгляд кримінального провадження здійснювався в межах висунутого обвинувачення відповідно до зміненого обвинувального акта й судом була надана оцінка показанням потерпілого, іншим доказам у справі в контексті сформульованого обвинувачення.
Також не вбачаються обґрунтованими й доводи сторони захисту щодо відмінностей в тексті протоколу огляду місця події від 11.11.2019 та відображенням його змісту у вироку.
Відповідно до технічного носія, на якому зафіксоване судове засідання від 04.02.2021, під час дослідження протоколу огляду місця події від 11.11.2019 суд зупинявся на основних моментах його змісту; наголошував на тому, що на час огляду приміщення пилорами СТОВ "Сновське" двері приміщення пилорами були відчинені, запірний пристрій відсутній, при цьому ворота приміщення замкнені на запірний пристрій, у вікні було відсутнє скло, а також були відсутні вагонетки, що узгоджується із викладеним у вироку текстом (т.1 а.п. 183-191).
Також не вбачаються обґрунтованими твердження захисника, які були зазначені під час касаційного розгляду, про те, що апеляційний розгляд був проведений без участі його підзахисного, що є істотним порушенням вимог КПК України.
На підставі ч. 4ст. 401 КПКУкраїни обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища або якщо суд визнає обов`язковою його участь, а обвинувачений, який утримується під вартою, - також у разі, якщо про це надійшло його клопотання.
Відповідно до ч. 2ст. 336 КПКУкраїни суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.
У ч. 4ст. 46 КПКУкраїни закріплено, що захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбаченихстаттею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.