ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 753/53/20
провадження № 51-2191км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Київського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, постановлений у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020008305, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17 січня 2023 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 307 КК - на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу - на строк 5 років без конфіскації майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки і покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу.
Вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватими у тому, що він за встановлених та детально наведених судом першої інстанції у вироку обставин 11 листопада 2019 року за допомогою мобільного додатку "Телеграм", домовився з невстановленою досудовим розслідуванням особою, щодо незаконного придбання особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабіс та психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, з метою подальшого збуту.
Наступного дня приблизно о 02:00, ОСОБА_7 за будинком № 13 по вул. Гмирі у м. Києві підібрав згорток, у якому знаходились 44 фасованих згортки із канабісом, загальною масою 40,02 г та 1 згорток із амфетаміном, масою 0,163 г і в цей же день в період приблизно з 10:45 до 14:45 біля поблизу озера "Жандарка", що між вул. Урлівська та вул. Здолбунівська Дарницького району у м. Києві здійснив 32 схованки (закладки) з канабісом, загальною масою 30,2 г, місце знаходження яких фотографував з їх детальними координатами для подальшого координування наркозалежних споживачів про місце перебування наркотичних засобів.
Далі о 14:50, на вул. Урлівська, 38-а, ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції, які під час його особистого обшуку виявили і вилучили 1 згорток з амфетаміном, масою 0,163 г та 12 згортків з канабісом, масами 0,82 г, 0,81 г, 0,77 г, 0,74 г, 0,85 г, 0,80 г, 0,84 г, 0,81 г, 0,75 г, 0,83 г, 0,90 г, 0,90 г, загальною масою 9,82 г, які ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав, з метою подальшого збуту.
Крім того, в період часу з 21:11 12 листопада по 00:42 13 листопада 2019 року, в ході проведення огляду місця події поблизу озера "Жандарка", працівники поліції виявили та вилучили 32 фасованих згортки з канабісом, масами 0,84 г, 1,05 г, 0,87 г, 0,88 г, 1г, 0,89 г, 0,83 г, 0,85 г, 1 г, 0,84 г, 0,95 г, 0,92 г, 0,97 г, 0,99 г, 1 г, 0,95 г, 0,99 г, 0,87 г, 0,89 г, 0,83 г, 0,93 г, 1 г, 0,95 г, 0,99 г, 1,06 г, 1,09 г, 0,88 г, 0,96 г, 1,07 г, 0,84 г, 0,97 г, 1,05 г, загальною масою 30,2, який ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав, з метою збуту.
Київський апеляційний суд 16 березня 2023 року під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора скасував вирок районного суду і постановив свій, яким призначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 307 КК - на строк 4 роки; за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням ст. 69 цього Кодексу - на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю і на підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначив ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією майна, яке є його власністю.
У решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги і доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та заперечення інших учасників провадження
У аналогічних за змістом касаційних скаргах засуджений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, доведеності винуватості та юридичної кваліфікації дій засудженого, посилаючись на невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі через суворість, просять скасувати вирок апеляційного суду і залишити в силі вирок районного суду.
Суть доводів касаційних скарг скаржників зводиться до їх вказівок на те, що місцевий належним чином, врахувавши позитивні дані про особу засудженого, його критичне ставлення до вчиненого, процесуальну поведінку, відсутність негативних наслідків вчинених злочинів, обставини, що пом`якшують покарання, постановив справедливий вирок, призначивши покарання не пов`язане з позбавленням волі. Натомість, апеляційний суд, скасовуючи вирок районного суду необґрунтовано визначив засудженому покарання, яке слід відбувати реально, не навівши при цьому жодних мотивів і підстав для такого суворого покарання.
Крім того, на обґрунтування своїх доводів щодо суворості призначеного покарання, скаржники в касаційних скаргах додатково посилаються на низку документів, які характеризують особу засудженого.
Заперечень на касаційні скарги сторони захисту до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник і засуджений підтримали касаційні скарги, просили їх задовольнити на підставах зазначених у цих скаргах.
Прокурор, навівши відповідні пояснення, заперечила проти задоволення касаційних скарг сторони захисту, просила вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін.
Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 438 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновку суду про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, установлених місцевим судом, а також правильності кваліфікації його дій частинами 1 і 2 ст. 307 КК Верховний Суд не перевіряв, оскільки законності й обґрунтованості судових рішень в цій частині сторона захисту не оскаржує.
Що стосується доводів касаційних скарг щодо суворості призначеного ОСОБА_7 апеляційним судом покарання Верховний Суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.
Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Статтею 69 КК (в редакції, чинній на момент вчинення засудженими злочинів) визначено, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Згідно з приписами ст. 75 КК (у відповідній редакції), якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.