Постанова
Іменем України
28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 754/16217/21
провадження № 61-6598 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_3 (відповідач за зустрічним позовом),
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року у складі судді Грегуля О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 30 березня
2023 року у складі колегії суддів: Поліщук Н. В., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 про вселення та усунення перешкод у користуванні власністю, зобов`язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником 86/100 частки квартири
АДРЕСА_1 на підставі договору дарування
від 23 червня 2021 року, укладеного між ним та ОСОБА_3 . Інші
14/100 частки вказаної квартири належать ОСОБА_2 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року
у справі № 2/5021/2011 позов ОСОБА_2 задоволено, визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, за яким виділено ОСОБА_2 в окреме користування кімнату, жилою площею
12,8 кв. м, з лоджією-балконом, вихід на яку є з цієї кімнати, а ОСОБА_4 виділено в окреме користування кімнату, жилою площею 16,2 кв. м, коридор, ванну кімнату, туалет та кухню з лоджією-балконом, вихід на яку є з кухні, залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва перебуває справа
№ 754/6446/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та нього, третя особа - Одинадцята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю та визнання права власності на 43 % спірної квартири.
Після набуття у власність частки у спірній квартирі, 12 липня 2021 року він познайомився з відповідачем та його сестрою - ОСОБА_5, запропонував їм спілкування, висловив бажання навідатися до спірної квартири, надав останнім для ознайомлення документи щодо належності йому частики у спірній квартирі.
14 липня 2021 року у телефонному режимі сестра відповідача - ОСОБА_5 повідомила йому, що він не має права навідуватися до спірної квартири.
15 липня 2021 року у порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача він направив претензію, в якій вимагав не чинити йому перешкоди у користуванні власністю, надати дублікати ключів від усіх замків та дверей у спірній квартирі.
17 серпня 2021 року відповідач направив йому лист, в якому повідомив, що договір дарування, укладений між ним та ОСОБА_3, є нікчемним, оскільки цим правочином порушено публічний порядок. Отже, відповідач незаконно перешкодає йому у праві володіння, користування та розпорядження належним йому майном, чим порушує його права. Крім того, протиправними діями відповідача йому завдано моральної шкоди.
З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд вселити його у квартиру АДРЕСА_1 ; зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні вказаною квартирою; зобов`язати відповідача надати йому дублікати ключів, від усіх замків та дверей у спірній квартирі; стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду у розмірі 24 000 грн.
У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування права власності.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, з якою ОСОБА_2 проживав з 1991 року по 2003 рік у зареєстрованому шлюбі, а з 2003 року по день смерті без реєстрації шлюбу, як чоловік та дружина.
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на 86/100 частки квартири АДРЕСА_1 .
Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, проте йому було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із відсутністю підтвердження перебування
у шлюбних відносинах зі спадкодавцем. Нотаріусом вказано про наявність іншого спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4 -
ОСОБА_3, яка подала заяву про прийняття спадщини.
У провадженні Деснянського районного суду м. Києва на розгляді перебуває справа № 754/6446/21 за його позовом до ОСОБА_3,
ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності.
15 липня 2021 року ОСОБА_1 надіслав йому вимогу про надання ключів від отриманої ним у дар 86/100 частки спірної квартири відповідно до договору дарування від 23 червня 2021 року, укладеного з ОСОБА_3 . Право власності ОСОБА_1 на квартиру зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 23 червня 2021 року.
Зі змісту вказаного договору дарування вбачається, що ОСОБА_3 здійснила відчуження спірного майна, на яку накладено обтяження ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у справі
№ 754/6446/21, якою його заяву задоволено, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 43/100 частки спірної квартири, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Вищезазначений договір укладено з порушення публічного порядку, оскільки на його підставі відчужено майно, на яке накладено судовий арешт.
З урахуванням викладеного ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір дарування 86/100 частки квартири
АДРЕСА_1 від 23 червня 2021 року, укладений між
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; скасувати право власності ОСОБА_1 на 86/100 частки зазначеної квартири, зареєстроване у Реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності
23 червня 2021 року.
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 13 вересня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вселено ОСОБА_1
у квартиру АДРЕСА_1 . Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5 000 грн - моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 724 грн - судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним позовом відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. У частині дарування 43/100 частки квартири АДРЕСА_1 визнано недійсним договір дарування 86/100 частки квартири від 23 червня 2021 року, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 . Скасовано право власності ОСОБА_1 на 43/100 частки квартири
АДРЕСА_1, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності
23 червня 2021, номер запису про право власності/довірчої власності: 42643439, державний реєстратор: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сокол І. В. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 302,67 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 605,33 грн судового збору. У задоволенні іншої частини позовних вимог за зустрічним позовом відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір дарування
86/100 частки квартири від 23 червня 2021 року, укладено між
ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час накладеного на неї арешту ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 у справі
№ 754/6446/21.
При цьому, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня
2021 року у справі № 754/6446/21 задоволено заяву ОСОБА_2, накладено арешт на 43/100 частки спірної квартири, які належали ОСОБА_3,
а не на 86/100 її частки.
З урахуванням викладеного, доводи ОСОБА_2 про те, що при укладенні договору дарування квартири від 23 червня 2021 року 43/100 її частки подаровано з порушенням положень закону, тому з підстав, передбачених статтею 228 ЦК України, він є недійсним у цій частині, а отже, також скасуванню підлягає право власності на 43/100 частки квартири. Доводи ОСОБА_2 про укладення вказаного правочину з порушенням публічного порядку є безпідставними, оскільки положеннями статті 228 ЦК України визначено перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок і при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, а всі інші правочини, спрямовані на порушення інших об`єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не вважаються такими, що порушують публічний порядок.
ОСОБА_1 правомірно набув право власності на 43/100 частки квартири, тому ОСОБА_2 у порушення положень закону чинить йому перешкоди у користуванні, володінні та розпорядженні майном. Вказаними неправомірними діями ОСОБА_2 було завдано моральної шкоди ОСОБА_1, розмір якої визначено з урахуванням вимог розумності, виваженості і справедливості.
ОСОБА_1 належними доказами не підтверджено, що ОСОБА_2 змінював замки на дверях спірної квартири, тому безпідставними є вимоги про зобов`язання останнього надати дублікати ключів від квартири.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення суду першої інстанції у частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним та скасування права власності, а також стягнення
з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 302,67 грн та стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 605,33 грн скасовано. Ухвалено у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним та скасування права власності відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із розглядом справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі 1 362 грн.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що на ОСОБА_2 покладається обов`язок доведення того факту, що на момент вчинення оспорюваного ним правочину ОСОБА_1, ОСОБА_3 було відомо про ухвалу суду у справі №754/6446/21, якою здійснено заходи забезпечення позову.
Оскільки ОСОБА_2 не доведено того факту, що у момент укладення договору дарування ОСОБА_1, ОСОБА_3 були обізнані про наявність такого обтяження, оспорюваний договір дарування не може бути визнано недійсним відповідно до положень статті 228 ЦК України.
Крім того, на час перегляду судом апеляційної інстанції цієї справи
рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 28 січня 2022 року
у справі № 754/6446/21, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2022 року, у задоволенні позову
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, третя особа - Одинадцята Київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності відмовлено.
Таким чином, відсутні правові підстави для висновку про те, що оспорюваним договором дарування порушуються права та інтереси ОСОБА_2 .
Посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2 на застосування положень статті 230 ЦК України щодо вчинення договору дарування під впливом обману апеляційним судом відхилено, оскільки такі підстави позову в районному суді заявлені не були та не були предметом розгляду у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_2 протиправно чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні та розпорядженні належним йому майном, а тому права останнього підлягають захисту шляхом усунення перешкод у користуванні квартирою. Незаконними діями ОСОБА_2 ОСОБА_1 завдано моральної шкоди.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про завищений розмір моральної шкоди є безпідставними, оскільки доказів на підтвердження скрутного матеріального становища ним не надано.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, а його зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 754/16217/21 з Деснянського районного суду м. Києва.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у справі № 754/6446/21 заяву ОСОБА_2 задоволено, накладено арешт на 43/100 частки спірної квартири, які належали ОСОБА_3 .
Отже, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 23 червня 2021 року укладено договір дарування 86/100 частки квартири з порушенням публічного порядку, оскільки на спірну квартиру накладено арешт. Таким чином, вищевказаний правочин підлягає визнанню недійсним у повному обсязі. Також скасуванню підлягає право власності ОСОБА_1 на 86/100 частки зазначеної квартири.
Крім того, на час ухвалення рішення суду у цій справі (13 вересня 2022 року), ще не набрало законної сили рішення суду у справі № 754/6446/21, так як апеляційним судом ухвалено постанову лише 28 листопада 2022 року.
Отже, судами було допущено порушення норм матеріального права при розгляді цієї справи та не враховано відповідні постанови Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва
від 09 квітня 2008 року у справі № 2-1623/2008 за ОСОБА_2 визнано право власності на 14/100 частки квартири
АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2011 року
у справі № 2/5021/2011 позов ОСОБА_2 задоволено, визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, за яким виділено ОСОБА_2 в окреме користування кімнату, жилою площею
12,8 кв. м, з лоджією-балконом, вихід на яку є з цієї кімнати, а ОСОБА_4 виділено в окреме користування кімнату, жилою площею 16,2 кв. м, коридор, ванну кімнату, туалет та кухню з лоджією-балконом, вихід на яку є з кухні, залишено у спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 червня 2021 року у справі № 754/6446/21 заяву ОСОБА_2 задоволено, накладено арешт на 43/100 частки спірної квартири, які належали ОСОБА_3
23 червня 2021 року ОСОБА_3 на підставі договору дарування