Постанова
Іменем України
28 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 463/3222/17
провадження № 61-6159 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - адвокат Жиравецький Тарас Михайлович,
відповідач - ОСОБА_2,
представник відповідача - адвокат Купець Олег Ігорович,
треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю
у м. Львові, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Тараса Михайловича, на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова у складі судді Леньо С. І. від 25 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М. від 21 лютого 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, треті особи: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю
у м. Львові, Личаківська районна адміністрація Львівської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона проживає у будинку
АДРЕСА_1, який належить їй на праві приватної власності згідно із договором дарування від 25 грудня 2006 року.
Зазначала, що у будинку АДРЕСА_2, який знаходиться поруч з її будинком, проживає відповідачка. На час набуття відповідачкою у власність будинку АДРЕСА_2 він складався: з двох житлових кімнат площею 31 кв. м та однієї кухні, а загальна площа становила 48,5 кв. м. У 1995 році відповідачка розвалила старий будинок і на його місці самовільно побудувала новий, збільшивши його розміри та змістивши несучу стіну на 1,5 м. на межу її подвір`я. Після реконструкції загальна площа вказаного будинку збільшилась та складає 87,6 кв. м.
Під час відповідної перевірки компетентним державним органом встановлено порушення вимог будівельних норм та правил, пов`язаних з таким будівництвом. На новозбудованій стіні відповідач зробила три вікна, які виходять на її подвір`я, що є порушенням протипожежних норм. Через ці вікна сусіди неодноразово вилазять на подвір`я, пошкоджують її дерева та виливають нечистоти. З вікон часто лунала нецензурна лайка. Крім того, самовільна перебудова продовжувалась у 2000-х роках. Відповідач збільшила будинок з одного поверха до двох, у результаті чого закрила доступ сонячних променів на її подвір`я, збільшивши його затінення. Під час добудови відповідачка змінила ухил даху на сторону її подвір`я, що потягло підтоплення дощовими водами. У зимовий період з цього даху звисають брили льоду та глиби снігу, що загрожує життю та здоров`ю людей, які перебувають на її подвір`ї. Тим самим, не забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок, що порушує її право на вільне та безпечне володіння, користування та розпорядження власним подвір`ям та будинком.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, з посиланням на норми статей 376, 391 ЦК України, статтю 103 ЗК України, просила суд зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою та будівлею за адресою:
АДРЕСА_1 шляхом перенесення капітальної стіни будинку
по АДРЕСА_2 зі сторони будинку АДРЕСА_1 на тій же вулиці на 95 см вліво від межі між будинками, без облаштування вікон та демонтажу самочинно збудованої кухні площею 10,4 кв. м, позначеної в технічному паспорті
від 06 жовтня 2004 року під літ 1-4.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 25 квітня
2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні земельною ділянкою та будівлею за адресою: АДРЕСА_1, шляхом перенесення капітальної стіни будинку на
АДРЕСА_1 зі сторони будинку АДРЕСА_1 на 95 см. вліво від межі між будинками без облаштування вікон та демонтажу самочинно збудованої кухні площею 10,40 кв. м, позначеної в технічному паспорті
від 06 жовтня 2004 року під літ. 1-4.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що проведена відповідачкою реконструкція будинку суперечить рішенню Виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів м. Львова Львівської області від 17 вересня 1985 року № 452, оскільки у результаті такої реконструкції площа будинку збільшилась. При цьому, суду не надано доказів здачі в експлуатацію будинку АДРЕСА_1 після винесення розпорядження від 21 серпня 2006 року № 1319, тому таке будівництво на даний час вважається самочинним, відтак відповідачкою порушено права позивачки як власника суміжного будинковолодіння.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 29 січня
2019 року представнику відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, поновлено строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Заяву представника
ОСОБА_2 - ОСОБА_3, про перегляд заочного рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2018 року у цій справі залишено без задоволення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Марусяка В. Я., задоволено.
Заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 квітня
2018 року скасовано. Ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову
ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що реконструкція будинку АДРЕСА_1, яка проведена відповідачкою, суперечить рішенню Виконавчого комітету Червоноармійської ради народних депутатів м. Львова Львівської області від 17 вересня 1985 року № 452, оскільки в результаті такої реконструкції площа будинку збільшилась. Крім цього, відповідна реконструкція здійснювалася самовільно, а будинок в експлуатацію не введений, у зв`язку з чим будівництво вважається самочинним. Проте суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції про необхідність та можливість перенесення капітальної стіни будинку та демонтажу самочинно збудованої кухні, так як суд першої інстанції не з`ясував обставин, чи суперечить спірна реконструкція суспільним інтересам, чи порушує вона права інших осіб, чи є технічна можливість виконати перебудову, чи відмовляється від її виконання відповідачка, чи існує технічна можливість такого приведення до попереднього стану без нанесення шкоди будівлі відповідно до діючих будівельних, санітарних та протипожежних норм. Не з`ясувавши всіх суттєвих обставин справи, що було фактично неможливо без відповідного експертного висновку, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення позову, оскільки неможливо з технічної точки зору здійснити відповідний демонтаж прибудови та перенесення капітальної стіни будинку. При цьому суд апеляційної інстанції врахував експертні висновки, які призначені під час апеляційного розгляду та досліджені судом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Жиравецький Т. М., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на заочне рішення Личаківського районного суду м. Львова від 25 квітня 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 21 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 08 травня 2023 року визнано наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Жиравецьким Т. М., підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними, а касаційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків.
У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат
Жиравецький Т. М., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Т. М., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено й поновлено цей строк, відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу
№ 463/3222/17 з Личаківського районного суду м. Львова та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У червні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Т. М., мотивована тим, що судові рішення підлягають скасуванню на підставі
пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Суд апеляційної інстанції не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду:
від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц; від 29 січня 2020 року у справі
№ 822/2149/18; від 03 березня 2021 року у справі № 826/13266/18 у подібних правовідносинах, а саме щодо вирішення спору про знесення самочинного будівництва.
Вказує, що суд апеляційної інстанції, встановлюючи обставини справи, неправильно визначив позовні вимоги, переглянув справу виключно в контексті можливості перебудови самочинного будівництва та дійшов до висновку про таку неможливість,чим безпідставно відмовив у задоволенні позову. При цьому, суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив докази можливості знесення будинку АДРЕСА_2 або його частини для відновлення порушених прав позивача, незважаючи на встановлені для цього підстави,
а також висновки експертиз, які зводилися в загальному лише до розгляду (не)можливості перенесення стіни будинку АДРЕСА_2 у контексті перебудови самочинного будівництва, проте жоден висновок експертиз не досліджував питання про технічну можливість знесення частини самочинного будівництва, та способи найменш обтяжливого знесення самочинного будівництва.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив від представника ОСОБА_2 - адвоката Купця О. І., на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги є безпідставними, постанова суду апеляційної інстанції є законна та обґрунтована, ухвалена з дотриманням норм матеріального й процесуального права. При цьому, зазначає, що суд апеляційної інстанції вірно врахував висновки судових експертиз та встановив, що відповідач не порушив права позивача на користування своєю земельною ділянкою та будівлею за адресою: АДРЕСА_1, а тому відсутні підстави для здійснення такого крайнього заходу як перебудова будівлі,
що знаходиться за вказаною адресою. Крім того, вірно встановлено, що така перебудова є неможливою, оскільки порушить цілісну конструкцію будинку,
що призведе до втрати відповідачем свого житла.
Також зазначає, що посилання в касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції не врахував відповідні правові висновки Верховного Суду є безпідставним, так як правовідносини у справах не є подібними, різний предмет та підстави позову, різне доказування.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального
кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: 1) застосування судами норм права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду;
2) судами належним чином не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Жиравецького Т. М., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції
в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Обравши відповідний спосіб захисту права, позивач в силу статті 12 ЦПК України зобов`язаний довести правову та фактичну підстави своїх вимог.
Судами встановлено, ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 площею 0,0171 га та житловий будинок, загальною площею 54,1 кв. м, розташований за цією адресою, що підтверджується копіями відповідних договорів дарування
від 25 грудня 2006 року (т. 1, а. с. 88-93).
Земельна ділянка ОСОБА_1 межує із житловим будинком
АДРЕСА_1, власником якого є ОСОБА_2 .
Згідно із описом житлового будинку в договорі дарування від 22 листопада 1984 року, буд. АДРЕСА_1 є дерев`яним та складається в цілому з двох кімнат та кухні, дерев`яний сарай та дерев`яний туалет. Житлова площа 31 кв. м. (т. 1, а. с. 44).
Відповідно до оціночного акту, загальна площа будинку ОСОБА_2 становить 48,5 кв.м. (т. 1, а. с. 39).
Згідно із рішенням Виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів м. Львова від 17 вересня 1985 року № 452
ОСОБА_2, як власнику житлового будинку АДРЕСА_1 надано дозвіл здійснити капітальний ремонт будинку із заміною фундаментів, частковою заміною дерев`яних стін на цегляні, без збільшення зовнішніх габаритів та внутрішньої перепланування (т. 1, а. с.25).