ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/443/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2022
у складі колегії суддів: Майданевича А. Г. (головуючого), Суліма В. В., Ткаченка О. Б.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.01.2022
у складі судді Сташківа Р. Б.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 3 672,49 грн
На розгляд суду постало питання щодо покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 15.01.2015 о 14:40 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "Шкода" д.н.з. НОМЕР_1 по просп. Оболонському, 15 в м. Києві, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем марки "ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
2. Оболонський районний суд м. Києва постановою від 05.02.2015 визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
3. Станом на момент ДТП цивільна правова відповідальність водія автомобіля "Шкода" д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Україна" (далі - ПАТ "СК "Україна") за полісом № АІ/0682558.
4. В матеріалах справи міститься копія звіту № 3167 про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3, відповідно до якого вартість матеріального збитку складає 6 613,71 грн.
5. 27.10.2015 між ОСОБА_3 (цедент) та Фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С. (ФОП Шиян Д. С., цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого цесіонарій зайняв місце цедента в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування завданої майнової шкоди у розмірі 5 793,98 грн від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
6. 31.10.2015 між ФОП Шиян Д. С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс. Капітал", фактор) укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-10/2015, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку № 1 до цього договору.
7. Як визначено умовами цього договору, фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п.1.2 договору).
8. У додатку № 1 до договору № 5/31-10/2015 серед переліку відповідних договорів цесії міститься, зокрема, договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 27.10.2015, зобов`язана особа ОСОБА_1, страхова компанія ПАТ "СК "Україна", страховий поліс № АІ/0682558 від 22.09.2014 (п. 38 додатку № 1 до договору № 5/31-10/2015).
9. З 27.10.2015 кредитором у договірному зобов`язанні, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 15.01.2015 по просп. Оболонському, 15 в м. Києві за участю транспортних засобів автомобіля "Шкода" д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля "ВАЗ" д.н.з. НОМЕР_2, є ТОВ "Маркс.Капітал".
10. 02.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна".
11. 30.03.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПАТ " СК "Україна".
12. 24.04.2018 позивачем подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПАТ "СК "Україна" перед ТОВ "Маркс.Капітал".
13. 15.06.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" першої черги на суму 9 547 674,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн та шостої черги на суму 1 835 120,95 грн (загальна сума - 15 298 994,30 грн), в тому числі і за договором (полісом) № АІ/50682558.
14. 17.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ухвалено ліквідувати ПАТ "СК "Україна", у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
15. 30.08.2019 у зв`язку з ліквідацією ПАТ "СК "Україна" позивач звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) із заявою про виплату боргу, у тому числі за полісом № АІ/0682558.
16. 12.09.2019 відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування за вищевказаною страховою подією у розмірі 5 793,98 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку ТОВ "Маркс.Капітал".
17. 13.09.2019 Листом № 3.1-05/29853 МТСБУ повідомило ТОВ "Маркс.Капітал", що, розглянувши справу щодо відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, яка мала місце 15.01.2015 о 14:40 за участю транспортного засобу марки ВАЗ з номерним знаком НОМЕР_2, прийняло рішення про виплату 5 793,98 грн.
Короткий зміст позовних вимог
18. ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 490,50 грн - 3% річних за користування чужими коштами та 3 181,99 грн - інфляційних втрат, посилаючись на невиконання відповідачем зобов`язання у повному обсязі.
19. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.10.2015 № 5/31-10/2015 та з огляду на положення підпункту 41.1 статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у позивача виникло право звернення до МТСБУ про стягнення заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі про банкрутство ліквідовано ПАТ "СК "Україна". Позивач також просив суд стягнути з відповідача 5 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
20. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
21. 02.05.2022 рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/443/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022, позовні вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю; стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 490,50 грн - 3% річних, 3 181,99 грн - інфляційних витрат, 2 500 грн - витрат на професійну правничу допомогу та 2 481 грн - витрат по сплаті судового збору.
22. Суди дійшли висновку, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
23. Суди вказали, що правомірність покладення відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання (страхового відшкодування) на МТСБУ узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 по справі № 910/14293/19, відповідно до якої обов`язок МТСБУ щодо відшкодування шкоди замість ліквідованого страховика виникає з моменту встановлення судом факту недостатності коштів та майна такого страховика, чим, у цьому випадку, є дата постановлення ухвали господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, закриття провадження у справі про банкрутство страховика - банкрута. Важливим при цьому є врахування судами обставин того, що вимоги кредиторів не були задоволені у зв`язку з відсутністю достатніх майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси.
24. Суди також дійшли висновку, що встановлені обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду 17.07.2019 є початком перебігу строку позовної давності та свідчать про звернення з позовом до МТСБУ в межах такого строку, отже, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності.
25. Також суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, дійшов висновку про те, що враховуючи складність справи та розумну необхідність витрат для даної справи, зважаючи на обсяг наданих адвокатських послуг, співмірною є компенсація витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 2 500 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
26. 05.09.2022 Моторним (транспортним) страховим бюро України надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; розглянути справу з викликом сторін; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 у справі № 910/443/22 та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Розподілити судові витрати.
27. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові з урахуванням якої суди попередніх інстанцій винесли оскаржувані рішення у цій справі, невірно застосували п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
28. Скаржник доводить, що тлумачення норми пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
29. Скаржник стверджує, що МТСБУ не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення у справі № 910/842/18, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
30. МТСБУ зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
31. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації ПАТ "СК "Україна".
32. МТСБУ також звертає увагу на висновок науково-правової експертизи, виконаний на його запит, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко та зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
33. Окрім того, скаржник вказує про наявність виняткового значення справи для скаржника та вказує, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності.
34. Скаржник стверджує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
35. На думку Моторного (транспортного) страхового бюро України, правильне застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ) пункту 41.1. статті 41 та підпункту а) пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
36. 22.12.2022 до Суду надійшли письмові пояснення скаржника, в яких МТСБУ наголошує, що жодною нормою Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, натомість чітко вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика - члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абз. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПАТ "СК "Україна".
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
37. 14.12.2022 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує на відсутності суперечностей між висновками судів у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, щодо обсягу обов`язків відповідача з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у випадку, передбаченому пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону № 1964-IV, а тому підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою. Позивач також вказує про відсутність підстав для касаційного оскарження за критерієм значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для відповідача, а доводи скаржника ґрунтуються на незгоді з постановою Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19. Крім того, позивач не погоджується із доводами скаржника про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
38. На думку позивача, метою позиції відповідача є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV). Закон № 1961-IV не містить норм, які обмежують права потерпілого передбачені ст. 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
39. Також позивач просить Суд врахувати доданий до відзиву висновок експерта в галузі права.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
40. 24.11.2022 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/443/22 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.05.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено касаційне провадження у справі № 910/443/22 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21.
41. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217) повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
42. 03.08.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 910/443/22 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
43. 04.08.2023 до Суду надійшла заява МТСБУ, в якій скаржник просить поновити касаційне провадження у справі № 910/1098/22; врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20; задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат - стягнути з позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
44. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
45. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу кредитором ПАТ "СК "Україна" у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/0682558, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стало ТОВ "Маркс.Капітал". Однак, ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
46. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", а ухвалою від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" в тому числі за договором № АІ/0682558.
47. В подальшому, оскільки ПАТ "СК "Україна" було ліквідовано (17.07.2019) у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами та недостатністю активів для погашення кредиторських вимог, ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із проханням здійснити регламентну виплату за договором страхування № АІ/0682558, однак МТСБУ здійснено лише виплату страхового відшкодування у розмірі 5 793,98 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат була залишена з боку відповідача без задоволення.
48. Невиплачена частина визнаних в справі про банкрутство ПАТ "СК Україна" вимог в сумі 3 672,49 грн, з яких: 490,50 грн - 3 % річних та 3 181,99 грн - розмір інфляційних втрат стала предметом позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ у цій справі.
49. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних, інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
50. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у справі № 910/16820/32, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.
51. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
52. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
53. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
54. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
55. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
56. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
57. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
58. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
59. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
60. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
61. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
62. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
63. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.
64. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.