ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/11460/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022
у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. (головуючого), Іоннікової І. А., Шаптали Є. Ю.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021
у складі судді Сташківа Р. Б.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 15 260,68 грн
На розгляд суду постало питання щодо покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов`язку сплати 3% річних, інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 10.04.2015 о 06:30 год. водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Деу", д.н.з. НОМЕР_1 (на чорному фоні) на пл. Вокзальній, 2 в м. Києві, рухаючись по другорядній дорозі здійснив зіткнення з автомобілем "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_2 (власник ОСОБА_2 ), який рухався по основній дорозі, що призвело до пошкоджень транспортних засобів.
2. Відповідно до постанови Солом`янського районного суду м. Києва №760/7678/15-п від 23.04.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП у зв`язку із порушення ним п. 16.11 Правил дорожнього руху України.
3. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність автомобіля "Деу", д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/3754313 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПАТ "СК "Україна").
4. Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_2, за № 2163 від 03.09.2015 складеного СПДФО ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_2, визначено, що вартість матеріального збитку завданого вказаному транспортному засобу в результаті ДТП становить 48 496,50 грн.
5. Сума страхового відшкодування складає 40 413,75 грн.
6. 26.08.2015 ОСОБА_2 подав до ПАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
7. 09.10.2015 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д. С. було укладено Договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого відступлено ФОП Шиян Д. С. права вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
8. 31.10.2015 між ФОП Шияном Д. С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ Маркс.Капітал", фактор) було укладено Договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-10/2015 (далі - Договір) відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги від 09.10.2015 (п.1.1 Договору).
9. Відповідно до п. 1.2 Договору в силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
10. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (п. 16 Додатку №1 до Договору); страхова компанія ПАТ "СК "Україна".
11. Позивач зазначає, що починаючи з 31.10.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/3754313, яке виникло в результаті ДТП, є ТОВ "Маркс.Капітал".
12. Однак, ПАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АІ/3754313, не здійснило виплату грошового зобов`язання.
13. 02.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна".
14. 27.03.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва в межах справи №910/842/18 із заявою про грошові вимоги до ПАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору № АІ/3754313.
15. 23.04.2018 позивачем було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПАТ "СК "Україна" у справі №910/842/18, в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору № АІ/3754313. Уточнення стосувалося детального розрахунку заборгованості ПАТ "СК "Україна" перед позивачем, в тому числі за зобов`язанням яке виникло на підставі договору № АІ/3754313.
16. 15.06.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/842/18 грошові вимоги позивача до ПАТ "СК "Україна" були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів, в тому числі за договором № 5/31-10/2015 від 31.10.2015 та страховим полісом № АІ/3754313.
17. 17.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
18. З огляду на ліквідацію ПАТ "СК "Україна", позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату заборгованості, в тому числі за страховим полісом № АІ/3754313 з яких: 40 413,75 грн - розмір завданого збитку, 2 750,68 грн - 3 % річних, 12 510,33 грн - інфляційні втрати.
19. Листом від 18.09.2019 № 3.1-05/30341 відповідач повідомив ТОВ "Маркс.Капітал" про прийняте ним рішення за результатами розгляду вищенаведеної заяви позивача, а також зазначив про виплату ТОВ "Маркс.Капітал" страхового відшкодування за спірною ДТП у розмірі 40 413,75 грн.
20. 19.09.2019 відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування за вищевказаною страховою подією у розмірі 40 413,75 грн, що вбачається з наявної в матеріалах справи виписки по рахунку ТОВ "Маркс.Капітал".
Короткий зміст позовних вимог
21. 16.11.2021 ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до суду з позовом про стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) на користь ТОВ "Маркс.Капітал" заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АІ/3754313 в сумі 15 260,68 грн, яка складається із 2 750,68 грн 3% річних та 12 510,33 грн інфляційних втрат.
22. Позов мотивовано тим, що на відповідача відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) покладено обов`язок з відшкодування шкоди за рахунок фонду захисту потерпілих у зв`язку із недостатністю коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом, а саме - ПАТ "СК "Україна".
23. У відзиві на позовну заяву відповідач заявляв про застосування наслідків спливу позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
24. 29.11.2021 рішенням Господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022, позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 2 750,68 грн 3% річних, 12 510,33 грн інфляційних втрат, 2 500 грн витрат на правову допомогу та 2 270 грн судового збору.
25. Із посиланням на правову позицію в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми 3 % річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. Також суди дійшли висновку, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності та відповідно про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
26. Також суд першої інстанції дійшов висновку про зменшення заявлених до стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу до 2 500 грн.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
27. 07.09.2022 МТСБУ надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; розглянути справу з викликом сторін; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду 15.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 у справі № 910/11460/21 та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Розподілити судові витрати.
28. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові з урахуванням якої суди попередніх інстанцій винесли оскаржувані рішення у цій справі, невірно застосував п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону № 1961-IV.
29. МТСБУ стверджує, що тлумачення норми пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
30. Скаржник стверджує, що МТСБУ не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення у справі № 910/842/18, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
31. МТСБУ зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме - сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
32. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації ПАТ "СК "Україна".
33. МТСБУ також звертає увагу на висновок науково-правової експертизи, виконаний на його запит, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко та зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
34. Окрім того, скаржник вказує про наявність виняткового значення справи для скаржника та вказує, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності.
35. Скаржник стверджує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
36. На думку МТСБУ, правильне застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ) пункту 41.1. статті 41 та підпункту а) пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
37. 22.12.2022 до Суду також надійшли письмові пояснення скаржника, в яких МТСБУ наголошує, що жодною нормою Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, натомість чітко вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика - члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абз. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПАТ "СК "Україна".
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
38. 14.12.2022 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує на відсутності суперечностей між висновками судів у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, щодо обсягу обов`язків відповідача з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у випадку, передбаченому пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, а тому підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
39. Позивач також вказує про відсутність підстав для касаційного оскарження за критерієм значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для відповідача, оскільки доводи скаржника ґрунтуються на незгоді з постановою Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19. Крім того, позивач вважає відсутніми підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
40. На думку позивача Закон № 1961-IV наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV). Закон № 1961-IV не містить норм, які обмежують права потерпілого передбачені ст. 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
41. Також позивач просить Суд врахувати доданий до відзиву висновок експерта в галузі права.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
42. 23.11.2022 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/11460/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2021 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено касаційне провадження у справі № 910/11460/21 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21.
43. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217) повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
44. 01.08.2023 до Суду надійшла заява МТСБУ, в якій скаржник просить поновити касаційне провадження у справі № 910/1098/22; врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20; задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат.
45. 03.08.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 910/11460/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
46. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
47. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.10.2015 кредитором ПАТ "СК "Україна" у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/3754313, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стало ТОВ "Маркс.Капітал". Однак, ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
48. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", а ухвалою від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" в тому числі за зобов`язанням за договором №АІ/3754313.
49. Оскільки ПАТ "СК "Україна" було ліквідовано (17.07.2019) у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами та недостатністю активів для погашення кредиторських вимог, ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із проханням здійснити регламентну виплату за договором страхування, однак МТСБУ здійснено лише виплату страхового відшкодування у розмірі 40 413,75 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат була залишена з боку відповідача без задоволення.
50. Невиплачена частина визнаних в справі про банкрутство ПАТ "СК Україна" вимог в сумі 2 750,68 - 3 % річних та 12 510,33 грн - інфляційних втрат стала предметом позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ у цій справі.
51. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних, інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
52. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у справі № 910/16820/32, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі № 910/16196/21.
53. Так, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 та застосованого судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, дійшла наступних висновків.
54. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
55. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
56. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
57. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
58. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
59. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.