ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/4770/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Котягіна Андрія Сергійовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023 (колегія суддів у складі: Разіна Т.І. - головуюча, Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 (суддя Павленко Є.Ю.)
у справі №910/4770/22
за позовом Фізичної особи - підприємця Котягіна Андрія Сергійовича
до 1) Управління Служби безпеки України у Волинській області, 2) Головного управління Національної поліції у Волинській області, 3) Державної казначейської служби України
про стягнення 867988,00 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. Фізична особа - підприємець Котягін Андрій Сергійович (далі - Позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Волинській області (далі - Відповідач-1), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - Відповідач-2), Державної казначейської служби України (далі - Відповідач-3) про стягнення (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.07.2022): з Відповідача-1 - 279129,72 грн від реалізації майна; з Державного бюджету України (через Відповідача-3) 488858,28 грн на відшкодування збитків, завданих Відповідачем-1 і Відповідачем-2; з Державного бюджету України (через Відповідача-3) 100000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої Відповідачем-1 і Відповідачем-2.
2. Позов мотивований посиланням на обставини неповернення Відповідачем-1 коштів після реалізації арештованого майна в межах кримінального провадження, право на яке перейшло до Позивача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь Мото" на підставі укладеного між ними договору.
3. Крім того, Позивач доводив наявність підстав для стягнення на його користь на підставі статей 22, 1174, 1176 Цивільного кодексу України різниці між вартістю конфіскованого товару та сумою коштів після його реалізації, а також на підставі статті 23 зазначеного Кодексу та положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" (далі - Закон №266/94-ВР) - моральної шкоди, завданої йому внаслідок тривалого кримінального та адміністративного переслідування.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 3 листопада 2017 року між Oynurden Kimya Sanayi Ticaret A.S. (місто Стамбул, Туреччина) та ТОВ "Волинь Мото" оформлено рахунок-фактуру (invoice) №ODN 2017000000101 на товар зальною вартістю 26256,00 доларів США.
5. 24.11.2017 між Позивачем та ТОВ "Волинь Мото" укладено договір (далі - Договір відступлення), за умовами якого ТОВ "Волинь Мото" відступило Позивачу, а Позивач набув право вимоги, належне ТОВ "Волинь Мото" на підставі контракту від 01.08.2017 №02/08, а також рахунку-фактури (invoice) від 03.11.2017 №ODN 2017000000101 (пункт 1 Договору відступлення).
6. Згідно з пунктом 2 Договору відступлення у зв`язку з уступкою права вимоги за цим правочином Позивач набуває право власності на товар, що був предметом контракту від 01.08.2017 №02/08, а також рахунку-фактури (invoice) від 03.11.2017 №ODN 2017000000101, а саме: клеї (адгезиви) не в аерозольній упаковці в асортименті торговельної марки "Denlaks": Inter - 500\19, у металевих ємностях по 13 кг, 702 шт.; Denlaks Inter - 333\19, у металевих ємностях по 13 кг, 128 шт.; Denlaks Inter - 49\19 PU 21, у металевих ємностях по 14 кг, 20 шт.; Denlaks Inter - 49\19 TP36, у металевих ємностях по 14 кг, 30 шт.; Denlaks T-28\19 Standart, у металевих ємностях по 14 кг, 70 шт.; Denlaks F-30 EXPO, у пластикових ємностях синього кольору по 17 кг, 281 шт.; Gallus solution, у пластикових ємностях білого кольору по 17 кг, 189 шт.; Denlaks DENTEKSLATEKS, у пластикових ємностях білого кольору по 19 кг, 20 шт.; Denlaks Inter - F-60\1 E97, у металевих ємностях по 0,8 кг, 107 шт.; Denlaks Inter - F-60\1 P2, у пластикових ємностях по 0,8 кг із розчинником у виді порошку в пакетиках з написами Denlaks Primer 280T, 142 шт.; Denlaks DensolV (Inter - F-60\1 D), у пластикових ємностях по 0,8 кг, 76 шт.; Desmodur RFE (Denlaks F-30 DF), в алюмінієвих ємностях по 0,75 кг, на кришці наявний напис "covestro", 38 шт.
7. Відповідно до пунктів 4-6 Договору відступлення документи, які підтверджують виникнення у ТОВ "Волинь Мото" права вимоги, передаються ним Позивачу в момент підписання цього договору і факт передачі таких документів підтверджується підписанням сторонами цього договору. Сторони підтверджують, що ТОВ "Волинь Мото" повідомило Позивачу всю інформацію, яка є необхідною та важливою для здійснення права вимоги, що відступається за цим договором. Право вимоги ТОВ "Волинь Мото", що уступається за цим договором, переходить до Позивача в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього договору.
8. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2018 у справі №161/2168/18 (яка набрала законної сили 22.02.2018) у кримінальному провадженні №22018030000000006 накладено арешт на майно - клейові системи виробництва Denlaks (Туреччина) в асортименті, а саме: Denlaks Inter - 500\19, у металевих ємностях по 13 кг, 702 шт.; Denlaks Inter - 333\19, у металевих ємностях по 13 кг, 128 шт.; Denlaks Inter - 49\19 PU 21, у металевих ємностях по 14 кг, 20 шт.; Denlaks Inter - 49\19 TP36, у металевих ємностях по 14 кг, 30 шт.; Denlaks T-28\19 Standart, у металевих ємностях по 14 кг, 70 шт.; Denlaks F-30 EXPO, у пластикових ємностях синього кольору по 17 кг, 281 шт.; Gallus solution, у пластикових ємностях білого кольору по 17 кг, 189 шт.; Denlaks DENTEKSLATEKS, у пластикових ємностях білого кольору по 19 кг, 20 шт.; Denlaks Inter - F-60\1 E97, в металевих ємностях по 0,8 кг, 107 шт.; Denlaks Inter - F-60\1 P2, у пластикових ємностях по 0,8 кг із розчинником у виді порошку в пакетиках з написами Denlaks Primer 280T, 142 шт.; Denlaks DensolV (Inter - F-60\1 D), у пластикових ємностях по 0,8 кг, 76 шт.; Desmodur RFE (Denlaks F-30 DF), в алюмінієвих ємностях по 0,75 кг, на кришці наявний напис "covestro", 38 шт.
9. При постановленні зазначеної ухвали встановлено, що 07.11.2017 для митного оформлення до відділу митного оформлення №5 митного поста "Ягодин" подано митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ за №UA205020/2017/13233. У вказаній декларації зазначено товари: "Клей (адгезиви), не в аерозольній упаковці" в асортименті, торговельної марки "Denlaks", вага нетто: 20650,00 кг, загальною вартістю 26256,00 доларів США, відправник - Oynurden Kimya Sanayi Ticaret A.S. (місто Стамбул, Туреччина), покупець - ТОВ "Волинь Мото". У супровідних документах було зазначено, що вказані товари не містять в собі наркотичних речовин і прекурсорів. Однак відповідно до висновку про дослідження зразків товарів, що декларуються як "Клей (алгезиви), не в аерозольній упаковці…" від 29.12.2017 №142008600-0370, проведеного Львівським відділом з питань експертиз та досліджень ДПМЕ ДФС України, надані на дослідження зразки у своєму складі містять більше 50% таких прекурсорів як ацетон та толуол. У ході проведення митного оформлення вантажу "Клей (адгезиви), не в аерозольній упаковці…" встановлено, що заявлений товар у графі 31 МД ІМ 40 ДЕ від 07.11.2017 №UA205020/2017/013233 не відповідає встановленому складу відповідного артикулу. За результатами митного оформлення інспекторами УПМП та МВ Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил №621/20500/18 за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та вилучено відповідний товар. Постановою старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ у Волинській області від 07.02.2018 вилучену продукцію визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22018030000000006 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України.
10. Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.05.2018 у справі №161/6757/18 відповідну продукцію як речові докази у кримінальному провадженні №22018030000000006 передано для реалізації ТОВ "Волинь-Євробізнес".
11. У зазначеній ухвалі встановлено, що з метою забезпечення необхідних умов зберігання указаного майна, воно передано на відповідальне зберігання ТОВ "Волинь-Євробізнес", що входить до Єдиного реєстру організацій, яким надається право на реалізацію та зберігання такого майна, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 №1340. За висновком експерта Волинської торгово-промислової палати України від 10.04.2018 №О-13, ринкова вартість усієї партії товару "Клей (адгезиви), не в аерозольній упаковці" торговельної марки "Denlaks" в асортименті, у кількості 1791 одиниць на момент проведення експертизи становила 408482,50 грн. Термін зберігання вказаної продукції - до серпня 2018 року. Тривале зберігання призведе до знецінення товару.
12. На підставі вказаної ухвали 22.05.2018 між Відповідачем-1 (комітент) та ТОВ "Волинь-Євробізнес" (комісіонер) укладено договір комісії про продаж майна №73 1-СВ, за умовами якого комісіонер зобов`язався за дорученням комітента та в його інтересах укласти від свого імені угоду про реалізацію спірної продукції, переданої комітентом, загальною вартістю 408482,50 грн.
13. Згідно з довідкою Відповідача-1 від 08.08.2022 №54/16/1141 переданий на реалізацію товар продано за ціною 279129,72 грн, які надійшли та знаходяться на депозитному рахунку Відповідача-1 №UA798201720355239006000006148.
14. Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.07.2019 у справі №908/556/19 ТОВ "Волинь Мото" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.10.2019 у справі №908/556/19 ТОВ "Волинь Мото" ліквідовано та закрито провадження у справі.
15. Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 30.01.2020 (яка набрала законної сили 11.02.2020) провадження у справі за протоколом про порушення митних правил від 07.02.2018 №0621/20500/19 щодо директора ТОВ "Волинь Мото" Баркова О.В. за ознаками частини 1 статті 483 Митного кодексу України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. Питання про долю коштів у сумі 279129,72 грн, одержаних від реалізації вилучених за вказаним протоколом предметів, віднесено до компетенції органу, що здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні №22018030000000006.
16. Зі змісту постанови слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 24.11.2020 та ухали Любомльського районного суду Волинської області від 26.03.2021 вбачається, що першочергово відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄДРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України, внесені 09.01.2018 за № 22018030000000006.
17. 1 жовтня 2019 року до ЄДРДР внесені відомості за ознаками частини 1 статті 320 Кримінального кодексу України за №22019030000000082.
18. Постановою прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області від 02.10.2019 матеріали досудового розслідування за №22019030000000082 об`єднано в одне провадження з матеріалами кримінального провадження №22018030000000006.
19. Кримінальне провадження №22018030000000006 за частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України було відкрито щодо водія ОСОБА_2, а за частиною 1 статті 320 зазначеного Кодексу - щодо директора ТОВ "Волинь" Баркова О.В.
20. 03.10.2019 кримінальне провадження від 09.01.2018 №22018030000000006 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 305 Кримінального кодексу України, старшим слідчим ОВС СВ УСБУ у Волинській області закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки була встановлена відсутність в діях цієї особи складу кримінального правопорушення.
21. Водночас 03.10.2019 прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Волинської області визначено підслідність кримінального правопорушення, внесеного до ЄДРДР за №22018030000000006, за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України за слідчими слідчого відділення Любомльського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області.
22. Постановою слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 24.11.2020 кримінальне провадження №22018030000000006 за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 320 Кримінального кодексу України було закрито у зв`язку із закінченням строку досудового розслідування. Згідно з пунктом 4 вказаної постанови грошові кошти в сумі 279129,72 грн, виручені від реалізації вказаних арештованих речових доказів, вирішено передати власнику або його правонаступнику після вирішення питання про скасування арешту на спірне майно.
23. Позивач звернувся до Любомльського районного суду Волинської області з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.02.2018, а також просив зобов`язати Відповідача-1 і Відповідача-2 виплатити на його банківський рахунок кошти в сумі 279129,72 грн, отримані від реалізації арештованого майна.
24. Ухвалою Любомльського районного суду Волинської області від 26.03.2021 у справі №163/2243/20 зазначене клопотання Позивача задоволено в частині зняття арешту, а також роз`яснено, що вирішення питання про зобов`язання вказаних осіб сплатити кошти не входить до дискреційних повноважень слідчого судді, а тому клопотання не підлягає задоволенню в цій частині.
25. 19.04.2021 Позивач звернувся до Відповідача-1 з вимогою повернути йому 279129,72 грн, отримані від реалізації арештованого майна в межах кримінального провадження №22018030000000006.
26. Відповідач-1 у своїй відповіді від 17.06.2021 №54/16-2041 відмовив у поверненні Позивачу вказаних коштів у зв`язку з тим, що у вищезазначених ухвалах слідчих суддів його не визначено власником спірних коштів та відсутні приписи про їх передачу саме Позивачу. Водночас Відповідач-1 вказав, що він не наділений повноваженнями самостійно визначати особу, яка має право на повернення коштів після реалізації даного арештованого майна чи встановлювати факт права власності на спірні кошти.
27. 16.07.2021 Позивач повторно звернувся до Відповідача-1 з вимогою повернути йому кошти, яка була залишена без відповіді та задоволення.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.04.2023, у задоволенні позову відмовлено.
29. Судові рішення мотивовані тим, що Позивач не довів наявність складу правопорушення для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, зокрема, протиправність поведінки посадових осіб відповідачів, наявності причинного зв`язку між такими діяннями та заподіяною Позивачеві шкодою, а також самого факту заподіяння моральної шкоди. При цьому суди зауважили, що заявлені Позивачем до стягнення грошові кошти в сумі 279129,72 грн визначені ним як збитки, але збитками в розумінні чинного законодавства не є.
30. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що дія Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" не поширюється на Позивача, адже щодо нього не було відкрито ні кримінального провадження, ні справи про адміністративне правопорушення, а факт заподіяння йому душевних чи фізичних страждань доказами не підтверджений.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
31. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позову.
32. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
33. Позивач вважає, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права (статті 1166, 1167 Цивільного кодексу України) без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12.03.2019 у справі №920/715/17, від 26.01.2022 у справі №953/6561/20, від 09.06.2021 у справі №726/837/20, від 29.09.2021 у справі №166/1222/20, від 10.11.2021 у справі №346/5428/17.
34. Позивач зазначає, що позовна вимога про стягнення 279129,72 грн від реалізації майна з Відповідача-1 заявлена ним не як відшкодування шкоди, а стосується саме про повернення коштів, які перебувають на депозитному рахунку Відповідача-1.
35. Водночас Позивач наголошує на наявності підстав для відшкодування йому збитків у розмірі 488858,28 грн та моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн, заподіяних відмовою Відповідача-1 повернути грошові кошти в сумі 279129,72 грн, на які Позивач має право згідно з Договором відступлення, та у сумі різниці між вартістю майна і вартістю, за якою майно було реалізовано.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
36. Відповідач-1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
37. Відповідач-1 вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, не спростовують правової позиції судів та їх висновку про безпідставність посилання на вимоги Закону №266/94-ВР для правового обґрунтування вимог позову.
38. На думку Відповідача-1, суди на підставі об`єктивно встановлених обставин дійшли обґрунтованого висновку про те, що Позивач не є суб`єктом та не має права на відшкодування шкоди відповідно до статті 1176 Цивільного кодексу України та Закону №266/94-ВР.
39. Зокрема, Відповідач-1 посилається на те, що Позивач не володів жодним правовим статусом у кримінальному провадженні №22018030000000006, слідчі та інші процесуальні дії до нього не застосовувались, майно в нього не вилучалось, а факт протиправності дій Відповідача-1 при розслідуванні кримінального провадження та при прийнятті рішення про відмову в перерахуванні коштів на рахунок Позивача не встановлений.
40. Відповідач-1 зауважує, що в постанові слідчого Слідчого відділу Любомльського відділу поліції ГУНП у Волинській області від 24.11.2020 вирішено грошові кошти, виручені від реалізації арештованих речових доказів, передати власнику або його правонаступнику після вирішення питання про скасування арешту на спірне майно, але не визначено, хто є правонаступником власника майна. А в судових рішеннях у справі №908/556/19 про банкрутство ТОВ "Волинь Мото" також не зазначено про наявність правонаступника цієї особи.
41. Також Відповідач-1 вважає, що постанови Верховного Суду, на які посилається Позивач у касаційній скарзі, ухвалені у правовідносинах, не подібних до правовідносин у цій справі.
Позиція Верховного Суду
42. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
43. У силу частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
44. З огляду на наведені вимоги процесуального законодавства Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на необхідності застосування принципу jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справ. Зокрема, у постанові від 19.04.2023 у справі №910/15551/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, зважаючи на положення статей 14, 162 Господарського процесуального кодексу України, що суд вирішує спір у межах заявлених позивачем вимог, а саме, виходячи зі змісту заявлених вимог та обставин, якими їх обґрунтовує позивач; при цьому, користуючись принципом "суд знає закони", при вирішенні спору суд може застосувати до спірних правовідносин інші норми права, ніж ті, які зазначив позивач як правову підставу позову.
45. Як вбачається зі змісту позовної заяви в цій справі, звертаючись до господарського суду, Позивач заявив вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, завданих Відповідачем-1 і Відповідачем-2, а також про стягнення коштів від реалізації майна, право на які перейшло до Позивача за Договором відступлення.
46. Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України підставою для захисту прав (охоронюваних законом інтересів) є їх порушення, невизнання або оспорювання. Отже, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин наявності в нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорювання) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
47. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди тощо.