ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/19130/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022
у складі колегії суддів: Майданевича А. Г. (головуючого), Гаврилюка О. М., Суліма В. В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022
у складі судді Спичака О . М.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 12 557,64 грн
На розгляд суду постало питання щодо покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов`язку сплати 3% річних, інфляційних втрат, пені у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 24.09.2015 постановою Голосіївського районного суду м. Києва у справі №752/15193/15-п (з урахуванням ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 12.01.2016 про виправлення описки) встановлено, що 18.08.2015 о 23.00 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1 по пр. Черовнозоряному, 119 в м. Києві, не врахував дорожньої обстановки, не витримав безпечної дистанції до автомобіля "Ford", державний номер НОМЕР_2, внаслідок чого відбулось зіткнення з вказаним автомобілем, в результаті якого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
2. Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки "Ford", державний номер НОМЕР_2 .
4. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПАТ "СК "Україна") на підставі полісу №АІ/5563556.
5. Відповідно до Звіту №02/09/5 про оцінку вартості збитку, нанесеного власнику пошкодженого КТЗ від 01.09.2015 було визначено матеріальний збиток власника транспортного засобу "Ford", державний номер НОМЕР_2 .
6. За твердженням позивача 08.12.2015 ОСОБА_2 подав до ПАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
7. 19.01.2016 між ОСОБА_2 (цедент) та ФОП Шиян Д. С. (цесіонарій) було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування, за умовами якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання ДТП за участю автомобіля "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5563556 в страховій компанії ПАТ "СК "Україна".
8. Відповідно до п.1.2 Договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 19.01.2016 внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування нанесеної шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ), в передбачених законом випадках.
9. Відповідно до п.1.3 Договору відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування від 19.01.2016 характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 22 695,16 грн.
10. 31.01.2016 між ФОП Шиян Д. С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал", фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/31-01/2016.
11. Відповідно до п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до Додатку №1 до цього Договору.
12. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (п.1.2 договору).
13. Згідно з п. 1.3 договору характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 337 098,23 грн.
14. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є особи відповідно до додатку №1 до цього договору; страхова компанія ПАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
15. ПАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору (полісу) №АІ/5563556, не здійснило виплату грошового зобов`язання.
16. 02.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва відкрито провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна".
17. ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПАТ "СК "Україна" за договорами факторингу на суму 14 268 524,30 грн., в тому числі і за договором №5/31-01/2016 від 31.01.2016, з яких: 22 695,16 грн. страхового відшкодування, 1 350,52 грн. 3% річних, 5 533,33 грн. інфляційних витрат та 5 673,79 грн. пені, загальний період прострочення з 08.03.2016 по 02.03.2018, що ґрунтуються на невиконаних ПАТ "СК "Україна" зобов`язаннях з виплати страхового відшкодування потерпілим за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якій просило визнати грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПАТ "СК "Україна" та включити грошові вимоги у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів.
18. 15.06.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/842/18 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором 5/30-06/2015 від 30.06.2015.
19. 17.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/842/18 постановлено ліквідувати ПАТ "СК "Україна" у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
20. 09.09.2019, у зв`язку з ліквідацією ПАТ "СК "Україна" позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування.
21. 23.09.2019, на підставі рішення МТСБУ, відповідач виплатив позивачу 11 347,58 грн. як відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.08.2015 за участю транспортного засобу "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1 .
Короткий зміст позовних вимог
22. У листопаді 2021 року ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторно (транспортного) страхового бюро України про стягнення 12 557,64 грн, з яких 1 350,52 грн - 3 % річних, 5 533,33 грн - інфляційні втрати, 5 673,79 грн - пені, мотивуючи вимоги тим, що МТСБУ не виконало зобов`язання за договором №АІ/5563556 перед ТОВ "Маркс.Капітал".
23. Позивач також просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 грн. .
24. Відповідач проти позову заперечив та просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
25. 08.02.2022 рішенням Господарського суду міста Києва позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 1 350,52 грн 3% річних, 5 533,33 грн інфляційних втрат, 820,96 грн витрат по сплаті судового збору та 1 500 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
26. Суд дійшов висновку, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/14293/19.
27. Суд першої інстанції вказав, що правильність цієї позиції узгоджується з фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до ПАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-01/2016 від 31.01.2016 - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу та відсотки у повному обсязі.
28. Суд також дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, заявленої відповідачем, так як позивач в межах строку позовної давності звернувся з даним позовом до суду, оскільки обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду від 17.07.2019 є початком перебігу строку позовної давності. Водночас, суд вказав, що спеціальний строк позовної давності в один рік стосовно стягнення з відповідача пені позивач пропустив, клопотання позивача про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності щодо пені суд відхилив та дійшов висновку про відмову в цій частині позовних вимог.
29. Також суд дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу має бути зменшено до 1 500 грн.
30. 05.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу МТСБУ на рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/19130/21 залишено без задоволення. Змінено рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі №910/19130/21, викладено його мотивувальну частину відповідно до даної постанови та резолютивну частину у наступній редакції:
"1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" - 3% річних у розмірі 1350 грн 52 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 533 грн 33 коп., пені у розмірі 5 673 грн 79 коп., судовий збір у розмірі 2270 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн."
31. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3 % річних, інфляційних втрат та пені та погодився із судом першої інстанції про зменшення витрат на правничу допомогу.
32. Разом з тим, суд апеляційної інстанції щодо вимог про стягнення пені та застосування судом строків спеціальної позовної давності вказав, що судом першої інстанції не враховано, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" з 02.04.2020 на строк дії карантину продовжені строки, встановлені статтею 258 Цивільного кодексу України, отже на час подання позову строк позовної давності з вимог про стягнення пені позивачем не був пропущений, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню та дійшов висновку про зміну рішення суду першої інстанції в цій частині.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
33. 26.09.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) Моторним (транспортним) страховим бюро України надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; розглянути справу з викликом сторін; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/19130/21 та прийняти нове рішення про відмову в позові у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю та безпідставністю. Розподілити судові витрати.
34. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові з урахуванням якої суди попередніх інстанцій винесли оскаржувані рішення у цій справі, невірно застосували п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
35. МТСБУ стверджує, що тлумачення норми пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
36. Скаржник стверджує, що МТСБУ не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення у справі № 910/842/18, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
37. МТСБУ зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
38. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації ПАТ "СК "Україна".
39. МТСБУ також звертає увагу на висновок науково-правової експертизи, виконаний на його запит, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко та зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
40. Окрім того, скаржник вказує про наявність виняткового значення справи для скаржника та вказує, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності.
41. Скаржник стверджує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
42. На думку МТСБУ, правильне застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ) пункту 41.1. статті 41 та підпункту а) пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
43. 22.12.2022 до Суду також надійшли письмові пояснення скаржника, в яких МТСБУ наголошує, що жодною нормою Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, натомість чітко вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика - члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абз. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПАТ "СК "Україна".
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
44. 14.12.2022 до Верховного Суду від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує на відсутності суперечностей між висновками судів у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, щодо обсягу обов`язків відповідача з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у випадку, передбаченому пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, а тому підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
45. Позивач також вказує про відсутність підстав для касаційного оскарження за критерієм значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для відповідача, оскільки доводи скаржника ґрунтуються на незгоді з постановою Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19. Крім того, позивач вважає відсутніми підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
46. На думку позивача Закон № 1961-IV наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV). Закон № 1961-IV не містить норм, які обмежують права потерпілого передбачені ст. 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
47. Також позивач просить Суд врахувати доданий до відзиву висновок експерта в галузі права.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
48. 23.11.2022 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 910/19130/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зупинено касаційне провадження у справі № 910/19130/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/16820/21.
49. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217) повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
50. 01.08.2023 до Суду надійшла заява Моторного (транспортного) страхового бюро України, в якій скаржник просить поновити касаційне провадження у справі № 910/19130/21; врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20; задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат - стягнути з позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
51. 03.08.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 910/19130/21 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
52. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
53. Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.01.2016 кредитором ПАТ "СК "Україна" у договірному зобов`язанні за договором страхування, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стало ТОВ "Маркс.Капітал". Однак, ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
54. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", а ухвалою від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" в тому числі за зобов`язаннями за договором факторингу від 31.01.2016.
55. В подальшому, оскільки ПАТ "СК "Україна" було ліквідовано (17.07.2019) у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами та недостатністю активів для погашення кредиторських вимог, ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із проханням здійснити регламентну виплату за договором страхування №АІ/5563556, однак МТСБУ здійснено лише виплату страхового відшкодування у розмірі 11 347,58 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних, інфляційних втрат та пені була залишена з боку відповідача без задоволення.
56. Невиплачена частина визнаних в справі про банкрутство ПАТ "СК Україна" вимог в сумі 1350,52 грн - 3 % річних, 5533,33 грн - інфляційних втрат, 5673,79 грн - пені стала предметом позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ у цій справі.
57. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних, інфляційних втрат та пені, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
58. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у справі № 910/16820/32, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.
59. Так, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 та застосованого судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, дійшла наступних висновків.
60. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
61. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
62. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
63. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
64. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
65. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
66. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
67. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
68. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
69. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
70. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
71. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
72. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.