ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/20277/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022
у складі колегії суддів: Гаврилюка О. М. (головуючий), Суліма В. В., Ткаченка Б. О.
та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022
у складі судді Баранова Д. О.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 4 962,31 грн, -
На розгляд суду постало питання щодо покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
ВСТАНОВИВ
Обставини справи
1. 06.10.2015 постановою Оболонського районного суду міста Києва у справі № 756/12243/15-ц, встановлено, що 15.08.2015 водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "Форд Сієра", державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по мосту через річку Південний Буг в районі будинку № 1 по вул. Велика Морська, при зміні напрямку руху ліворуч не впевнився в безпеці свого маневру. Не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив бокове зіткнення з автомобілем марки "Мітцубіші Лансер" державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в попутному напряму зліва, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
2. Відповідно до вказаної вище постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
3. Станом на дату настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПАТ "СК "Україна") на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0650367.
4. 10.09.2015 за замовленням ОСОБА_2 було проведено огляд пошкодженого автомобіля та у подальшому визначено вартість матеріального збитку завданого в результаті ДТП.
5. Відповідно до наявного в матеріалах справи звіту № 66\09-16 від 11.09.2015, розмір матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу "Мітцубіші Лансер" державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті його пошкодження при ДТП складає 24 155, 58 грн.
6. 14.09.2015 ОСОБА_2 (кредитор) подав до ПАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування, однак, до 14.12.2015 ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування у зв`язку з чим, 19.05.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шиян Д. С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування.
7. Пунктом 1.1. даного договору встановлено, що відповідно до умов якого на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку з фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля марки "Форд Сієра" державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.10.2014 номер полісу № АІ/0650367 в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
8. Внаслідок укладення даного договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у тому числі права одержання грошового відшкодування, нанесеного шкоди майну цедента, від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, в передбачених законом випадках (пункт 1.2. договору).
9. Згідно з п. 1.3. договору, характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума боргу 14 037,29 грн.
10. За умовами п. 1.4 договору факторингу зобов`язаними особами є: особа, визнана винною у ДТП особа - ОСОБА_1 ; страхова компанія - ПАТ "СК "Україна"; Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV).
11. 31.05.2016 між ФОП Шиян Д. С. та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал") було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-05/2016 на підставі якого ТОВ "Маркс.Капітал" набуло право вимоги за договором страхування № АІ/0650367.
12. Відповідно п. 1.2. договору факторингу в силу даного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
13. Пунктом 4.1. договору встановлено, що за передані права вимоги до боржника за договором факторингу фактор сплачує клієнтові 230 154, 97 грн.
14. 02.03.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 відкрито провадження про банкрутство ПАТ "СК "Україна"; визнано розмір безспірних вимог ініціюючих кредиторів - ТОВ "Маркс.Капітал" та ПАТ "СК "Арсенал Страхування" на суму 1 232 899,85 грн.
15. ТОВ "Маркс.Капітал" було подано заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 8 514 204, 57 грн, які складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в тому числі, полісу № АІ/0650367.
16. 15.06.2018 ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва № 910/842/18 визнано конкурсним кредитором ПАТ "СК "Україна", зокрема, ТОВ "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 547 674, 57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198, 78 грн, шостої черги на суму 1 835 120, 95 грн, загальна сума 15 298 994, 30 грн.
17. 19.10.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18 з кредиторськими вимогами до боржника на загальну суму 14 268 524,30 грн, до якої в тому числі входять нарахування 3 % річних, інфляційних витрат та пені від простроченої суми.
18. 17.07.2019 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.07.2019, у відповідності до положень ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника вимоги кредиторів, зокрема, ТОВ "Маркс.Капітал" першої черги на суму 9 555 040,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 6 868 953,48 грн, загальна сума 20 340 192, 80 грн.
19. 05.09.2019 позивач, у зв`язку з ліквідацією ухвалою суду від 17.07.2019 ПАТ "СК "Україна", звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
20. 01.10.2019 відповідач частково виконав зобов`язання за договором страхування № АІ/0650367, зокрема, здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 14 037, 29 грн. Інша частина зобов`язань щодо сплати 3% річних - 933, 38 грн та інфляційних втрат - 4 028, 93 грн була залишена з боку відповідача без задоволення.
Короткий зміст позовних вимог
21. У грудні 2021 року до Господарського суду міста Києва звернулося ТОВ "Маркс.Капітал" з позовом до МТСБУ, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/0650367 в розмірі 4 962, 31 грн, яка складається із 3 % річних - 933, 38 грн, інфляційних витрат - 4 028, 93 грн у зв`язку із визнанням страховика за вказаним договором - ПАТ "СК "Україна" банкрутом.
22. Відповідач заперечив проти позовних вимог, оскільки, на думку відповідача такі вимоги є погашеними, а з боку відповідача не було прострочення виконання грошового зобов`язанням. Додатково, відповідач просить суд застосувати строки позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
23. 20.04.2022 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 3% річних в розмірі 933,38 грн, інфляційні втрати в розмірі 4 028,93 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600 грн та судовий збір в розмірі 2 270,00 грн.
24. 05.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 залишено без змін.
25. Суди, із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 07.09.2021 у справ № 910/14293/19, дійшли висновку, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 ст. 36 Закону № 1961-IV) суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу зазначених норм закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
26. Правильність цієї позиції, за висновком судів попередніх інстанцій, узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до ПАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами в п. 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
27. Суди також вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події та дійшли висновку про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності. Суд першої інстанції визнав обґрунтованими заявлені позивачем до стягнення 4 600 грн витрат на професійну правничу допомогу.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
28. 27.09.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 у справі № 910/20277/21, в якій просить суд відступити від висновку Верховного Суду викладеного в постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19 шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду; скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
29. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України), скаржник стверджує про необхідність відступлення від висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, оскільки Верховний Суд у вказаній постанові з урахуванням якої суди попередніх інстанцій винесли оскаржувані рішення у цій справі, невірно застосували п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів".
30. За доводом скаржника тлумачення норми пункту 20.3 статті 20 Закону № 1961-IV наведене Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, є таким, що суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV.
31. Скаржник стверджує, що МТСБУ не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення у справі № 910/842/18, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
32. МТСБУ зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
33. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), чинного на час ліквідації СК "Україна".
34. МТСБУ також посилається на висновок науково-правової експертизи, виконаний на його запит, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко та зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, 3 % річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
35. Окрім того, скаржник вказує про наявність виняткового значення справи для скаржника та вказує, що покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом, порушує принцип індивідуального характеру відповідальності.
36. Скаржник стверджує, що справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб (потерпілих осіб внаслідок ДТП) та фундаментального значення для формування єдиної правозастосовчої практики у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації.
37. На думку Моторного (транспортного) страхового бюро України, правильне застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ) пункту 41.1. статті 41 та підпункту а) пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
38. 18.11.2022 до Суду також надійшли письмові пояснення скаржника, в яких МТСБУ наголошує, що жодною нормою Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, натомість чітко вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Покладення відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика - члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абз. 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПАТ "СК "Україна".
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
39. 11.11.2022 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити без змін прийняті у справі судові рішення, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, позивач наголошує на відсутності суперечностей між висновками судів у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, щодо обсягу обов`язків відповідача з виконання договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у випадку, передбаченому пп. ґ п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV, а тому підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом а пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою. Позивач також вказує про відсутність підстав для касаційного оскарження за критерієм значного суспільного інтересу та виняткового значення справи для відповідача, оскільки доводи скаржника ґрунтуються на незгоді з постановою Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19. Крім того, позивач вважає надуманими доводи скаржника про необхідність передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
40. На думку позивача, метою позиції відповідача є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого (стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV). Закон № 1961-IV не містить норм, які обмежують права потерпілого передбачені ст. 625 ЦК України у зобов`язанні за договором страхування.
41. Також позивач просить Суд врахувати доданий до відзиву висновок експерта в галузі права.
В. Провадження в суді касаційної інстанції
42. 25.10.2022 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 у справі № 910/20277/21 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
43. 14.11.2022 ухвалою Верховного Суду зупинено касаційне провадження у справі № 910/20277/21 до розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
44. У зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н. Г., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/20277/21 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Пєскова В. Г., (головуючий), Банаська О. О., Картере В. І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
45. 12.01.2023 ухвалою Верховного Суду прийнято справу № 910/20277/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 до провадження.
46. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112370217) повний текст постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20 оприлюднено 25.07.2023.
47. 01.08.2023 до Суду надійшла заява МТСБУ, в якій скаржник просить поновити касаційне провадження у справі № 910/20277/21; врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2023 у справі № 910/16820/20; задовольнити касаційну скаргу у повному обсязі; здійснити розподіл судових витрат - стягнути з позивача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 1 500 грн.
48. 03.08.2023 ухвалою Верховного Суду поновлено касаційне провадження у справі № 910/20277/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2022 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
50. судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що на підставі договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.05.2016 кредитором ПАТ "СК "Україна" у договірному зобов`язанні за договором страхування №АІ/0650367, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, стало ТОВ "Маркс.Капітал". Однак, ПАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування.
51. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПАТ "СК "Україна", а ухвалою від 15.06.2018 ТОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПАТ "СК "Україна" в тому числі за договором №АІ/0650367.
52. В подальшому, оскільки ПАТ "СК "Україна" було ліквідовано (17.07.2019) у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами та недостатністю активів для погашення кредиторських вимог, ТОВ "Маркс.Капітал" звернулося до МТСБУ із проханням здійснити регламентну виплату за полісом №АІ/0650367, яка 01.10.2019 відповідачем була виконана частковою, а саме - здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 14 037,29 грн.
53. Невиплачена частина в сумі 933,38 грн - 3% річних та в сумі 4028,93 грн - інфляційних втрат стала предметом позовних вимог ТОВ "Маркс.Капітал" до МТСБУ у цій справі.
54. Отже, предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання щодо покладення на МТСБУ обов`язку сплати 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з невиконанням страховиком, якого визнано банкрутом та ліквідовано, зобов`язання з виплати страхового відшкодування у встановлений строк.
55. Вирішуючи поставлене питання, колегія суддів звертається до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.07.2023 у справі № 910/16820/32, до вирішення якої було зупинено касаційне провадження у цій справі.
56. Так, Велика Палата Верховного Суду, відступаючи від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові Касаційного господарського суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 та застосованого судами попередніх інстанцій при вирішенні цієї справи, дійшла наступних висновків.
57. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
58. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
59. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
60. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
61. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
62. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
63. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
64. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
65. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
66. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
67. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
68. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.