ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20279/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 (колегія суддів у складі: Буравльов С.І. - головуючий, Андрієнко В.В., Шапран В.В.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 (суддя Чинчин О.В.)
у справі № 910/20279/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 3669,45 грн,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позовних вимог
1. У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Позовні вимоги з посиланням на ст.ст. 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 3, 6, 36, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-IV) мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
3. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав: ст. 41 Закону №1961-IV визначено вичерпний перелік регламентних виплат, що здійснює МТСБУ (відповідач); нараховані позивачем вимоги в частині трьох процентів річних та інфляційних втрат ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "СК "Україна" (далі - ПрАТ ?СК "Україна?) за результатом попереднього судового засідання були віднесені до четвертої черги реєстру вимог кредиторів боржника та ухвалою від 17.07.2019 визнані погашеними відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника і МТСБУ не є правонаступником ліквідованого боржника - ПрАТ "СК "Україна"; за заявою позивача МТСБУ виплачено відшкодування, тому підстави для покладення додаткової відповідальності на відповідача, за його доводами, відсутні.
4. Поряд з цим відповідач зазначив, що за договором про відступлення права вимоги від 07.04.2015 потерпіла особа не передавала право вимоги на пеню, інфляційні втрати та три проценти річних. Також відповідачем заявлено про застосування позовної давності, яка за його доводами, сплинула 12.08.2018 щодо інфляційних втрат та трьох процентів річних, з урахуванням дати ДТП 12.08.2015.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
5. 12.08.2015 на бул. Дружби Народів у м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1, транспортного засобу "Ніссан", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, транспортного засобу "Лада Самара", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки "Лада Самара", державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
6. Постановою Печерського районного суду міста Києва від 04.09.2015 у справі №757/29745/15-п ОСОБА_1, водія транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
7. Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5663120 цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Шкода", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент настання страхової події була застрахована у ПрАТ "СК "Україна".
8. Звітом про визначення вартості матеріального збитку №22/17 від 23.09.2015, складеним Приватним підприємством "Пліч-опліч", визначено, що вартість матеріального збитку транспортного засобу "Лада Самара", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, становить 12431,44 грн.
9. 10.10.2015 власник автомобіля "Лада Самара", державний реєстраційний номер НОМЕР_3, ОСОБА_2 подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
10. 04.12.2015 між ОСОБА_2 та Фізичною особою - підприємцем Шиян Д.С. укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ОСОБА_2 відступив Фізичній особі - підприємцю Шиян Д.С. права вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаного ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
11. 30.11.2015 між Фізичною особою-підприємцем Шиян Д.С. (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу №5/30-11/2015 (далі - Договір факторингу).
12. Відповідно до п. 1.1 Договору факторингу в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку №1.
13. Згідно з п. 1.2 Договору факторингу фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
14. Як передбачено п. 1.4 Договору факторингу, зобов`язаною особою (боржником) є страхова компанія ПрАТ "СК "Україна".
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі №910/842/18 про банкрутство ПрАТ ?СК Україна?.
16. ТОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ ?СК "Україна?, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі полісу №АІ/5663120 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
17. ТОВ "Маркс.Капітал" подало до Господарського суду міста Києва уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ ?СК Україна? у справі №910/842/18, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі полісу №АІ/5663120 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ ?СК "Україна? перед ТОВ "Маркс.Капітал", в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі полісу №АІ/5663120 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
18. Грошові вимоги ТОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ ?СК "Україна? у зобов`язанні, яке виникло на підставі полісу №АІ/5663120 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно з ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/842/18.
19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі №910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ ?СК "Україна? у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
20. Відповідач 12.09.2019 виплатив позивачу 11182,03 грн.
21. Посилаючись на часткове виконання МТСБУ зобов`язання за полісом №АІ/5663120 та невиконання вимог перед ТОВ "Маркс.Капітал" на суму 3669,45 грн, яка складається з 719,63 грн 3% річних, 2949,82 грн інфляційних втрат, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення зазначених сум боргу з відповідача у судовому порядку.
Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
22. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.01.2022 позов задоволено; вирішено стягнути з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 719,63 грн, інфляційні втрати у розмірі 2949,82 грн; судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 6600,00 грн.
23. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 викладено резолютивну частину рішення в новій редакції, згідно з якою позов задоволено, стягнуто з МТСБУ на користь ТОВ "Маркс.Капітал" 3% річних у розмірі 719,63 грн, інфляційні втрати у розмірі 2949,82 грн; судовий збір у розмірі 2270,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 4600,00 грн.
24. Судові рішення по суті вирішення спору мотивовані тим, що відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, який допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 36.5 Закону №1961-IV суми 3% річних, інфляційних втрат, нараховані за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу вказаних норм є невід`ємною складовою боргу за договором страхування.
25. Господарські суди вказали, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство. Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про застосування позовної давності, суди дійшли висновку, що позивач звернувся з позовом у цій справі у межах позовної давності.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
26. МТСБУ (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
27. Касаційна скарга мотивована наявністю підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 2 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
28. Скаржник зазначає про необхідність відступлення шляхом передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/14293/19, щодо покладення на МТСБУ обов`язку зі сплати 3% річних та інфляційних втрат у зв`язку з простроченням виконання страховиком, який у подальшому ліквідований, зобов`язання за договором страхування цивільно-правової відповідальності.
29. Скаржник вважає, що висновки судів, обґрунтовані правовою позицією, викладеною в зазначеній постанові Верховного Суду, не відповідають доктринальним підходам тлумачення норм права, внаслідок чого були неправильно застосовані норми п. 20.3 ст. 20 та ст. 41 Закону №1961-IV.
30. На думку скаржника, норма п. 20.3 ст. 20 Закону №1961-IV наведена Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 у справі №910/14293/19 без системного тлумачення, що саме за організація є МТСБУ та які має завдання, і це суперечить правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, а також позиціям Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що свідчить про існування різних підходів до визначення обсягу обов`язків, які виникають у МТСБУ з настанням наслідків, передбачених пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 та пп. "а" п. 41.2 ст. 41 Закону №1961-IV.
31. Скаржник посилається на те, що він не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПАТ "СК "Україна" ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
32. Скаржник наголошує, що Закон №1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 №144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання МТСБУ.
33. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон №1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання МТСБУ обов`язку зі сплати пені, 3% річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на ст.ст. 96, 999 ЦК України та п. 2.1 ст. 2 Закону №1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися на загальних підставах положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) або Закону про банкрутство, чинного на час ліквідації ПАТ "СК "Україна", згідно з якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
34. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н.М. Пархоменко, скаржник зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, 3% річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV, в розмірі оціненої згідно з таким Законом №1961-IV (ст.ст. 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до п. 20.3 ст. 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
35. 21.12.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з-поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону №1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у ст. 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника, покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу 2 ст. 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
36. ТОВ "Маркс.Капітал" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
37. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц та постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, від 29.06.2022 у справі №756/953/18, від 13.07.2022 у справі №345/1940/20 не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник.
38. На думку позивача, метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV, натомість цей закон (зокрема у ст. 3, п. 20.3 ст. 20, ст.ст. 39, 41) наголошує на повноті захисту прав потерпілого.
39. Позивач вказує, що пеня, сплата якої передбачена п. 36.5 ст. 36 Закону №1961-IV, має нараховуватися у випадку, передбаченому пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV.
40. Позивач вважає, що 3% річних та інфляційні втрати мають компенсаційний характер, про що неодноразово зазначав Верховний Суд, зокрема в постанові у справі №3-1522гс16, а положення Закону №1961-IV не містять норм, за яких після настання передбачених пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV обставин обсяг прав потерпілого звужується за рахунок прав, передбачених ст. 625 ЦК України.
41. На думку позивача, положення першої частини речення п. 41.1 ст. 41 у поєднанні з положеннями пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV чітко не деталізують структуру зобов`язань, які переходять до МТСБУ, однак беззаперечно вказують, що до останнього переходять саме зобов`язання страховика за договором обов`язкового страхування, які не були виконані страховиком.
42. За твердженням позивача, тлумачення положень першої частини речення п. 41.1 ст. 41 та пп. "ґ" п. 41.1 ст. 41 Закону №1961-IV у системному взаємозв`язку з нормою п. 20.3 ст. 20 цього Закону №1961-IV усуває питання відсутності деталізації обов`язків, які переходять до МТСБУ, що спростовує довід скаржника про необхідність застосування аналогії права до норм Закону №1961-IV, які регулюють питання виконання обов`язків страховика-банкрута.
43. Також позивач звертає увагу на наданий ним судам висновок експерта в галузі права, який, на його думку, відповідає вимогам ст. 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
Касаційне провадження
44. Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2022; зупинено касаційне провадження у справі до розгляду справи №910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду.
45. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №910/16820/21, в якій відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
46. Ухвалою Верховного Суду від 03.08.2023 поновлено касаційне провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою МТСБУ, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
47. Предметом касаційного перегляду є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду позовних вимог про стягнення з МТСБУ сум 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих на заборгованість за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхової компанії, ліквідованої із встановленням недостатності її майна для виконання зобов`язань перед кредиторами.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (пеня, три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
48. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
49. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
50. Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
51. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
52. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
53. За договором страхування, згідно з положеннями ст. 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
54. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (п. 3 ст. 980 ЦК України).
55. За положенням ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
56. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
57. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
58. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон №1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
59. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
60. Відповідно до ст. 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
61. Статтею 4 Закону №1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
62. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
63. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".
64. Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок ДТП та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом №1961-IV.