1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 480/9238/21

адміністративне провадження № К/990/29096/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Хохуляка В.В., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №480/9238/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" до Головного управління ДПС у Сумській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення пені, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 (суддя Савицька Н.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 (головуючий суддя Катунов В.В., судді: Бершов Г.Є., Ральченко І.М.),

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Глухівський кар`єр кварцитів" (далі також - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби в Сумській області (далі також - відповідач 1, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області (далі також - відповідач 2), в якому просило визнати протиправною бездіяльність відповідачів, що полягає у невідшкодуванні позивачеві сум бюджетного відшкодування в строки, які визначені законодавством; стягнути з Державного бюджету України на користь позивача пеню, нараховану на суму заборгованості бюджету з податку на додану вартість по декларації за липень 2016 року у розмірі 1 104 437 грн 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на рахунок Товариства із порушенням строків, встановлених законодавством, у зв`язку з чим в силу положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) на суму заборгованості має нараховуватись пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022, позов задоволено.

В ході розгляду справи судами встановлено, що Товариство зареєстроване платником податку на додану вартість, що підтверджується відомостями з реєстру платників ПДВ.

16.08.2016 позивач подав до Шосткинської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області податкову декларацію з ПДВ за липень 2016 року, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

У заяві про повернення суми бюджетного відшкодування позивач просив перерахувати суму бюджетного відшкодування, визначену у податковій декларації за липень 2016 року у розмірі 2 324 064,00 грн на банківський рахунок Товариства.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДФС в Сумській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 1672589,00грн.

Товариство оскаржило вказане податкове повідомлення-рішення до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 09.03.2017 у справі №818/75/17, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.12.2016.

За наслідками касаційного оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 818/75/17 залишено без змін.

Заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ на суму 2 314 416,18 грн погашена органами казначейства 11.08.2021, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача та платіжним дорученням від 04.08.2021.

Враховуючи, що узгоджена сума бюджетного відшкодування перерахована на рахунок позивача із порушенням встановлених законодавством строків, останній звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що невідшкодована Товариству в установлений нормами статті 200 ПК України строк сума ПДВ у розмірі 2324064,00 грн є сумою бюджетної заборгованості, на яку відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України підлягає нарахуванню пеня в розмірі 1104437,25 грн, на стягнення якої позивач має право.

З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився відповідач 1 та звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати й ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно розтлумачили норми статті 102 Податкового кодексу України та прийшли до помилкового висновку, що строк звернення до суду з вимогами про стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ (1095 днів), слід обчислювати з наступного дня після її фактичного погашення. Натомість, як наголошує відповідач 1, згідно сформованих висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, початок перебігу строку звернення до суду про стягнення пені розпочинається саме з дати виникнення бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ, а не з будь-якої іншої дати. Відтак, строк для звернення до суду з вимогою про нарахування та стягнення пені щодо податкових періодів жовтня 2016 року та червня 2017 року, за які позивачем було заявлено бюджетне відшкодування, сплинув.

Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Сумській області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 17.08.2022 у цій справі.

Правовою підставою касаційного оскарження зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, як такі, що є законними та обґрунтованими.

Перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, враховуючи доводи касаційної скарги контролюючого органу, ключовим питанням у цій справі є дотримання позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про стягнення пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.

За визначенням, наведеним у підпунктах 14.1.18 та 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин ПК України визначав, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.

Як передбачено положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.


................
Перейти до повного тексту