ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 826/3098/16
адміністративне провадження № К/9901/44477/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2017 (суддя Григорович П. О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017 (головуючий суддя Файдюк В. В., судді Василенко Я. М., Літвіна Н. М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи") до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними і скасування рішення та картки відмови,
У С Т А Н О В И В:
У лютому 2016 року ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося до суду з позовом до Київської міської митниці ДФС, у якому просило:
- визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалося відповідно до вантажної митної декларації від 11.11.2015 № 100250005/2015/116128;
- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2015 №100250005/2015/000061/2, прийняте відділом митного оформлення м/п "Західний" відповідача (далі також - Рішення);
- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12.11.2015 № 100250005/2015/00118, складену відділом митного оформлення м/п "Західний" відповідача (далі також - Картка).
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані ним Рішення та Картки прийняті всупереч вимогам законодавства, дії відповідача щодо визначення митної вартості ввезеного позивачем товару за резервним методом є протиправними та необґрунтованими, призвели до надмірного збільшення митної вартості товару, а надані до митного оформлення документи містили усі необхідні числові складові для підтвердження заявленої митної вартості за ціною договору.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 05.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2017, позов задовольнив частково, визнав протиправними та скасував рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2015 №100250005/2015/000061/2 і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12.11.2015 № 100250005/2015/00118.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що з огляду на досліджені матеріали справи товариство у повному обсязі документально підтвердило правильність заявленої митної вартості імпортованого товару за першим основним методом - за ціною договору, а отже, спірні Рішення та Картка підлягають скасуванню.
Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У касаційній скарзі відповідач доводив невідповідність висновків судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на його думку, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору з огляду на те, що подані позивачем документи не містили всіх необхідних відомостей для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару. Відповідач також зазначив про ненадання позивачем усіх додатково витребуваних документів з метою з`ясування митної вартості імпортованих товарів.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.09.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, а також відмовив у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
Позивач надав до суду заперечення, в яких просить касаційну скаргу митного органу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Касаційна скарга митниці була передана на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Суди попередніх інстанцій встановили, що 13.01.2015 між ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) укладено контракт № СТ20-001/1501 на поставку мінеральної води "Боржомі" в асортименті та за цінами визначеними у пунктах 1 і 2 цього контракту (далі - контракт).
В подальшому, 02.03.2015 між позивачем і ТОВ "АйДіЕс Боржомі Тбілісі" укладено додаткову угоду № 1 до контракту, якою змінено ціну товару за контрактом, згідно якої підставою, що слугувала для зміни ціни товару, була суттєва девальвація гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів внаслідок тяжкої економічної ситуації, яка склалася в країні покупця (позивача).
ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" подало до Київської міської митниці ДФС вантажну митну декларацію від 11.11.2015 № 1000250005/2015/116128 з метою здійснення митного оформлення товару, а саме "вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", торговельна марка: "BORJOMI", країна виробництва: GE, виробник: IDS Borjomi Georgia, a Georgian Branch of IDS Borjomi Beverages Co.N.V.
Митна вартість товару визначена позивачем за ціною договору (за основним методом).
На підтвердження заявленої митної вартості позивач надав копії документів:
- указаного контракту та додатків до нього;
- міжнародної автомобільної накладної (СМR) від 03.11.2015 № 0791983;
- пакувального листа від 27.10.2015;
- рахунку-фактури (інвойс) від 27.10.2015 № GE20150338;
- договору про надання послуг митного брокера від 25.06.2015 року № Т822/15;
- інформації про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 03.11.2015 № 2730;
- інформації про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 03.11.2015 № 2730;
- сертифіката про походження товару форми СТ-1 від 27.10.2015 № GEO 2015 01/003718;
- митної декларації країни відправлення від 03.11.2015 № С2542.
Київська міська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 11.11.2015 № 100250005/2015/000061/2 у зв`язку з тим, що декларантом не подані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару відповідно до пункту 4 статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України); у митного органу наявна інформація щодо числових значень складових митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, а саме:
- наданий прас-лист виданий на умовах СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що вказує на суб`єктивну спрямованість, свідчить про надання спеціальних цін ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" та суперечить статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (далі - ГАТТ), що також підтверджується і пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження, що зазвичай пропонується навіть у мережі Інтернет;
- прайс-лист виданий не виробником, а відправником;
- відповідно до умов поставки СІР, які передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом) від 13.01.2015 № СТ20-001/1501, до вартості товару включено вартість страхування, однак декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування оцінюваних товарів
- існуючий взаємозв`язок між продавцем вказаного товару IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість;
- декларант не надав всі основні та додаткові документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено у листі, зокрема, що декларантом не надано до митного оформлення розрахунок ціни (калькуляцію).
У зв`язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.11.2015 № 100250005/2015/00118.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу.
Частиною першою статті 53 МК України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами першою та третьою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю, відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до частин одинадцятої та дванадцятої статті 264 МК України орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: 1) митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; 2) електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів; 3) митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.