ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 569/20493/18
провадження № 61-11438св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою адвоката Тищук Катерини Павлівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Ковальчук Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 21 листопада 2015 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_2, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
Сімейне життя з відповідачем не склалася, оскільки вони мають різні характери та погляди на сімейне життя; між ними відсутнє взаємопорозуміння та бажання зберегти сім`ю.
Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, укладений нею та ОСОБА_2 25 листопада 2015 року, актовий запис № 131, зареєстрований Рівненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанції та мотиви їх прийняття
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2019 року, ухваленим у складі судді Галінської В. В., розірвано шлюб, укладений ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 листопада 2015 року, актовий запис № 131, зареєстрований Рівненським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу допущено до негайного виконання. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що сторони не проживають разом однією сім`єю, не ведуть спільного господарства та не підтримують сімейно-шлюбних відносин.
Ухвалюючи рішення про стягнення аліментів, суд першої інстанції, встановивши, що відповідач, який є батьком дитини, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає, маючи таку фінансову можливість, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення цих вимог.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2019 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення аліментів змінено.
Зменшено розмір стягнених з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 3 000 грн до 1 500 грн, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 31 жовтня 2018 року, до досягнення дитиною повноліття.
Законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовної вимоги про розірвання шлюбу суд апеляційної інстанції не перевіряв.
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у твердій грошовій сумі; при цьому вважав, що при визначенні розміру аліментів судом першої інстанції не перевірено, чи наявна у відповідача можливість сплачувати їх щомісячно у визначеному судом розмірі, тому дійшов висновку про зменшення розміру стягнених з відповідача аліментів.
При вирішенні справи апеляційним судом встановлено, що відповідач не працевлаштований та навчається на заочній формі навчання у Львівському торговельно-економічному університеті за спеціальністю "готельно-ресторанна справа", що підтверджується договором про надання освітніх послуг, довідками-викликами № 159 від 13 серпня 2018 року та № 304 від 20 жовтня 2018 року та довідками про участь у сесії.
Доказів, що відповідач має постійне місце роботи та стабільний дохід, позивач не надала, а суд не здобув.
Встановивши зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру аліментів з 3 000 грн до 1 500 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2019 року ОСОБА_4, діючи в інтересах ОСОБА_1, подала до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову Рівненського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року і залишити в силі рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 січня 2019 року в частині стягнення аліментів на сина у твердій грошовій сумі у розмірі 3 000 грн.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на сина у розмірі 3 000 грн. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач має нерегулярний, мінливій дохід, а тому саме 3 000 грн аліментів, на думку заявника, є обґрунтованим і справедливим розміром аліментів та забезпечить рівність обов`язків батьків щодо утримання дитини.
Позиція інших учасників справи
У листопаді 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Орловська Я. Б. подала відзив на касаційну скаргу, у якому посилалася на безпідставність її доводів. Вказувала, що судом апеляційної інстанції надано належну оцінку доказам, оскаржене судове рішення є законним і обґрунтованим.
Зазначала, що відповідач офіційно не працевлаштований, а, відтак, не має стабільного доходу; має періодичні заробітки. Крім того, він має кредитні зобов`язання, оскільки брав кошти у банківській установі на потреби сім`ї, які зараз сплачує сам, що підтверджується виписками з банку.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано з Рівненського міського суду Рівненської області матеріали справи № 569/20493/18.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 21 листопада 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі.
У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3 .
З договору про надання освітніх послуг, довідки № 166 та довідок-викликів № 159 від 13 серпня 218 року, № 304 від 8 жовтня 2018 року суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_2 навчається у Львівському торговельно-економічному університеті на факультеті "Товарознавство, управління та сфера управління", спеціальність "готельно-ресторанна справа".
Постійного місця роботи та стабільного доходу не має.
Також судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має кредитні зобов`язання і джерело походження коштів для оплати своїх витрат відповідач не підтвердив.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-IX від 15 січня 2020 року касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.