ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 303/2239/18
провадження № 61-11005св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М.,
Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Івановецька сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, ОСОБА_2, правонаступником якої є ОСОБА_3,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 грудня 2018 року, ухвалене у складі судді Куцкір Ю. Ю., та постанову Закарпатського апеляційного суду
від 22 квітня 2019 року, прийняту колегією у складі суддів: Готри Т. Ю.,
Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Івановецької сільської ради Мукачівського району Закарпатської області (далі - Івановецька сільська рада), ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування.
Позов обґрунтовував тим, що йому стало відомо про існування чинного рішення 35 сесії 5 скликання Івановецької сільської ради від 19 травня 2010 року "Про передачу у власність земельної ділянки", згідно з яким ОСОБА_2, яка проживає на АДРЕСА_1, передано у власність земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також земельну ділянку площею 0,2876 га для ведення особистого селянського господарства за цією ж адресою.
З огляду на те, що ОСОБА_2 на підставі вказаного рішення видано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЛ № 521467 (кадастровий номер 2122783203:00:000:0185) та серії ЯЛ № 524466 (кадастровий номер 2122783203:00:000:0186), виник спір щодо встановлення в натурі меж цих земельних ділянок із суміжними земельними ділянками, які належать йому, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
На підтвердження порушеного права він посилається на кримінальне провадження, в якому він та його мати ОСОБА_4 визнані потерпілими у зв`язку із незаконними діями відповідних посадових осіб. Вказував на те, що він і його мати є співвласниками домогосподарства на АДРЕСА_1 . Проте посадовими особами сільської ради незаконно відчужено іншим особам виділену їм рішенням Івановецької сільської ради від 17 лютого 2010 року земельну ділянку.
Вважає, що Івановецькою сільською радою допущено грубі порушення при прийнятті оскаржуваного рішення в інтересах ОСОБА_2, оскільки є чинним рішення 31 сесії 5 скликання від 11 листопада 2009 року, яким згідно з додатком № 1 до нього надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо складання документів, які посвідчують право власності громадян сел Іванівці, Клячаново, Старе Давидково на земельні ділянки. У додатку № 1 зазначено прізвище ОСОБА_2, а тому вважає недоведеним факт, що ОСОБА_2 взагалі зверталася до Івановецької сільської ради у 2010 році про виділення їй та передачу у приватну власність земельних ділянок
на АДРЕСА_1, оскільки не підписувала та не подавала вказані заяви особисто.
Вважаючи, що рішення Івановецької сільської ради від 19 травня 2010 року "Про передачу у власність земельної ділянки", прийнято з порушенням вимог чинного законодавства і таке рішення порушує його законні права, просив суд поновити йому процесуальний строк на оскарження цього рішення; визнати це рішення недійсним та скасувати його.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 грудня 2018 року у позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження порушення оспорюваним рішенням сільської ради його прав.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 грудня 2018 року залишене без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про недоведення позивачем порушення його прав оспорюваним рішенням органу місцевого самоврядування, вважав їх такими, що відповідають обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У червні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а саме:
- невстановлення кола осіб, на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду у цій справі (порушення частини третьої статті 53 ЦПК України). Такими особами, на думку позивача, є він, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які зареєстровані у житловому будинку АДРЕСА_1 ;
- залишення поза увагою клопотання позивача про витребування доказів та допит свідка;
- безпідставне долучення до матеріалів справи постанови Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року
у справі № 0707/8356/12, оскільки вона скасована постановою Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 0707/8356/12
(провадження № К/9901/3085/18);
- ненадання оцінки відзиву Івановецької сільської ради від 27 липня
2018 року № 452/02-27, яким остання визнала позов і зазначила про помилкове прийняття оспорюваного рішення;
- неврахування того, що він як член сім`ї ОСОБА_8 є користувачем належної останній земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Заявник вказує про неврахування судами попередніх інстанцій того, що ОСОБА_2 особисто не зверталася до Івановецької сільської ради
22 квітня 2010 року із заявою про передачу їй власність земельних ділянок, розташованих на АДРЕСА_1 . Вказана заява, яка слугувала підставою для прийняття сільською радою оспорюваного рішення, подана дочкою ОСОБА_2 - ОСОБА_9 .
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 9 грудня 2021 року зупинено провадження у даній справі до залучення у справі правонаступників ОСОБА_2 і ухвалою цього ж суду від 14 червня 2023 року поновлено провадження у справі та залучено ОСОБА_3 як правонаступника ОСОБА_2 .
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Судами встановлено, що рішенням 35 сесії 5 скликання Івановецької сільської ради від 19 травня 2010 року "Про передачу у власність земельної ділянки" відповідачці ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку
площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та земельну ділянку площею 0,2876 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Рішенням 22 сесії 7 скликання Івановецької сільської ради Мукачівського району від 8 червня 2017 року ОСОБА_4, яка є матір`ю позивача та суміжним користувачем вказаних земельних ділянок, затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку і земельну ділянку площею 0,2605 га для ведення особистого селянського господарства, які розташовані на АДРЕСА_1 .
Суди встановили, що у 2012 році ОСОБА_4 у судовому порядку оспорювала рішення Івановецької сільської ради від 19 травня 2010 року про передачу ОСОБА_2 земельних ділянок і постановою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 лютого 2014 року
у справі № 0707/8356/12, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2015 року, ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні адміністративного позову. Постановою Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 0707/8356/12 скасовано вказані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і закрито провадження у справі у зв`язку з тим, що справа підлягала розгляду в порядку цивільного судочинства.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 3 грудня 2018 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року, здійснюється Верховним Судом у порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147?VIII, що діяла до 8 лютого
2020 року.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Закону України