ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 482/812/19
провадження № 61-4619св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НІК-ТРАНС ЮГ",
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ТРАНС ЮГ" на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Демінської О. І., та постанову Миколаївського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року, прийняту колегією у складі суддів: Серебрякової Т. В., Галущенка О. І., Лисенка П. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НІК-ТРАНС ЮГ" (далі - ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ") про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі.
В обґрунтування позову зазначив, що на підставі наказу директора ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" від 1 червня 2017 року № 51 його прийнято на роботу на посаду водія-експедитора.
У січні 2019 року він, виконуючи посадові обов`язки, здійснював перевезення вантажу (насіння соняшнику) на автомобілі марки "МAN" моделі "TGA 26.460", реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з причепом "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать директору ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" ОСОБА_3, а саме: 11 січня 2019 року - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новоодеський елеватор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Чорноморська Індустрія"; 14 січня 2019 року - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія Прометей" до Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"; 19 січня 2019 року - з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерноторгова компанія Прометей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Чорноморська Індустрія".
19 січня 2019 року він під час виконання посадових обов`язків, у зв`язку із технічними несправностями причепу "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду (далі - ДТП), а саме під час руху причіп від`єднався від кріплення з автомобілем та, виїхавши на смугу зустрічного руху, допустив зіткнення з легковим автомобілем.
За вказаним фактом СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до ЄРДР за № 12019150230000061 від 20 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Після ДТП він продовжував працювати у відповідача, а з 24 січня до 6 лютого 2019 року перебував на лікарняному. У день виходу на роботу - 7 лютого 2019 року - дізнався про звільнення, однак наказ про звільнення та трудову книжку йому видано не було.
Того ж дня під час телефонної розмови із слідчим СВ Вітовського відділення поліції Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Свириденком М.П., у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження за фактом ДТП, йому стало відомо про звільнення із займаної посади на підставі наказу № 89 від 2 січня 2019 року за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Вважає звільнення незаконним та таким, що порушує його право на працю, оскільки відповідачем порушено норми та порядок звільнення, передбачені КЗпП України.
З урахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просив визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" № 89 від 2 січня 2019 року про звільнення його з посади водія-експедитора та поновити його на вказаній посаді.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року позов задоволено.
Скасовано наказ № 89 від 2 січня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 з посади водія-експедитора ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" згідно з пунктом 1 частини першої
статті 40 КЗпП України.
Поновлено його на посаді водія-експедитора ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" з 2 січня 2019 року.
Стягнено з ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_1 допущено до негайного виконання.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що перелік підстав для розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП не передбачає такої підстави як відмова працівника в укладенні договору про повну матеріальну відповідальність.
Відповідачем не спростовано факту знаходження позивача у трудових відносинах з товариством до 6 лютого 2019 року включно.
Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" залишено без задоволення, а рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем не доведено звільнення позивача з додержанням вимог трудового законодавства (пункт 1 частина перша статті 40 КЗпП України), оскільки з наданих відповідачем документів не встановлено, що на підприємстві фактично відбулась ліквідація посади водія-експедитора, виконання трудових обов`язків за якою не вимагало раніше укладення договору про повну матеріальну відповідальність, а також не встановлено, що на підприємстві відбулись зміни в організації праці.
Більш того, доказів, які б належним чином підтверджували факт надання позивачу пропозиції про укладення такого договору та відмову останнього від його укладення, матеріали справи не містять.
Висновки місцевого суду про те, що звільнення позивача із займаної посади є незаконним у зв`язку з відсутністю такої підстави звільнення як відмова працівника укласти договір про повну матеріальну відповідальність, є помилковими, однак не є підставою для скасування судового рішення, оскільки внаслідок ухвалення апеляційним судом нового судового рішення результат по суті не зміниться.
Позивач наказ про звільнення за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України не отримав (протилежного не встановлено), відомостей про внесення до трудової книжки запису про його звільнення з роботи на підставі такого наказу матеріали справи не містять, тому позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом, визначений статтею 233 КЗпП України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
5 березня 2020 року ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову або передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2019 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 3 лютого 2020 року заявник вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах пункту 1 частини першої статті 40 та статті 233 КЗпП України.
Також заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зазначаючи, що справу розглянуто за його відсутності, суд не дослідив зібрані у справі докази і необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 1 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
1 червня 2017 року ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" та ОСОБА_1 уклали трудовий договір № 18 і наказом директора ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" № 51 від 1 червня 2017 року ОСОБА_1 прийнято на роботу з 1 червня 2017 року на посаду водія-експедитора з посадовим окладом 3 250 грн.
Наказом директора ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" № 89 від 2 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з посади водія-експедитора на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку з відмовою укласти договір про повну матеріальну відповідальність відповідно до статті 135-1 КЗпП України.
Наказом ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" № 71 від 1 листопада 2018 року у зв`язку з великою кількістю втрат матеріальних цінностей при перевезені вантажів водіями товариства, які виконують функції експедиторів, та вимогами замовників про оплату втраченого вантажу наказано укласти договори про повну матеріальну відповідальність з водіями товариства, які виконують роботи по перевезенню матеріальних цінностей.
Згідно з актом фіксації відмови працівника від укладення договору про повну матеріальну відповідальність № 01 від 2 листопада 2018 року, складеного директором ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" ОСОБА_3 у присутності бухгалтера товариства ОСОБА_2, юрисконсульта товариства ОСОБА_4, зафіксовано відмову ОСОБА_1 укласти договір про повну матеріальну відповідальність без зазначення мотивів відмови.
Судами також встановлено, що ОСОБА_1 продовжував виконувати посадові обов`язки з перевезення вантажу на автомобілі марки "МAN TGA 26.460", реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з причепом "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, які належать директору ТОВ ОСОБА_3 .
Виконання ОСОБА_1 посадових обов`язків підтверджується копією товарно-транспортної накладної № 1148/3974 від 11 січня 2019 року, згідно з якою автомобіль марки "МAN TGA 26.460", реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з причепом "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" (водій ОСОБА_1 ), завантажувався на ТОВ "Новоодеський елеватор" насінням соняшнику; копією товарно-транспортної накладної № 562584 від 19 січня 2019 року, згідно з якою зазначений автомобіль, (водій ОСОБА_1 ) розвантажувався на ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" 22 січня 2019 року насінням соняшнику; копією товарно-транспортної накладної № 571852 від 11 січня 2019 року, згідно з якою водій ОСОБА_1 на автомобілі марки "МAN TGA 26.460", реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з причепом "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ", розвантажувався на ТОВ "Українська Чорноморська Індустрія" 13 січня 2019 року насінням соняшнику.
19 січня 2019 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки "МAN TGA 26.460", реєстраційний номер НОМЕР_1, у складі з причепом "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2, виконуючи посадові обов`язки, потрапив у ДТП через технічні несправності причепу "Schmitz WF 18", реєстраційний номер НОМЕР_2 .
За вказаним фактом СВ Вітовського ВП Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області внесено відомості до ЄРДР за № 12019150230000061 від 20 січня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.
Після ДТП ОСОБА_1 продовжував працювати, але з 24 січня 2019 року до 6 лютого 2019 року перебував на лікарняному, що підтверджується копією листка непрацездатності серії АДЖ № 124208, виданого 24 січня 2019 року.
У день виходу на роботу - 7 лютого 2019 року - позивач дізнався про звільнення, проте наказ про звільнення та трудову книжку йому видано не було.
Того ж дня під час телефонної розмови із слідчим СВ Вітовського відділення поліції Корабельного ВП ГУНП в Миколаївській області Свириденком М.П., у провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження за фактом ДТП, ОСОБА_1 стало відомо, що наказом ТОВ "НІК-ТРАНС ЮГ" № 89 від 2 січня
2019 року його звільнено з посади водія-експедитора на підставі пункту 1
частини першої статті 40 КЗпП України.
Позиція Верховного Суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
Основоположні засади реалізації права на працю визначені положеннями статті 43 Конституції України, якою закріплено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.