Постанова
Іменем України
14 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 317/3366/21
провадження № 61-5204св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач-ОСОБА_1,відповідач - ОСОБА_2, розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2023 року в складі колегії суддів Гончар М. С., Маловічко С. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі також - відповідач) про стягнення грошової компенсації частини вартості спільного майна подружжя, в якому просив стягнути з відповідача грошову компенсації вартості 1/2 частини транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, 2007 року випуску, у розмірі 231 610,00 грн.
Позовна заява мотивована тим, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 28 квітня 1995 року. За рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя у справі від 27 липня 2021 року шлюб між ними було розірвано. Транспортний засіб був придбаний за спільні кошти подружжя, однак всупереч цьому відповідач самостійно на власний розсуд, без згоди позивача, розпорядилась майном шляхом його відчуження. Крім того, позивач вважає, що спірний автомобіль відповідно до договору купівлі-продажу від 04 лютого 2021 року був проданий за заниженою вартістю, а також те, що даний правочин був відповідачем вчинений свідомо аби запобігти в подальшому розподілу між подружжям вказаного майна, що порушує його права на вказаний автомобіль.
Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації частини вартості спільного майна подружжя задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель ML350, загальний універсал чорного кольору, 2007 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, бензиновий, об`ємом 3498 см. куб., у розмірі 231 610,00 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 грудня 2022 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2023 року: відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги; апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 22 грудня 2023 року визнано неподаною та повернуто відповідачу. Роз`яснено, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції.
Ухвала мотивована тим, що рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 22 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 у цій справі задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подала апеляційну скаргу, яка містить клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення апеляційним судом.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2023 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано для усунення її недоліків (надання документа, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3474,15 грн або відповідних документів на підтвердження майнового стану відповідача на час подання апеляційної скарги) строк - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Попереджено ОСОБА_2, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, будуть застосовані відповідні правові наслідки.
ОСОБА_2 03 березня 2023 року отримала копію ухвали апеляційного суду від 03 лютого 2023 року, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним справі, яке повернулось до апеляційного суду 08 березня 2023 року. Апеляційним судом встановлено, що відповідач не усунула недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі суду від 03 лютого 2023 року та у встановлений в ній строк не сплатила судовий збір у вищезазначеному розмірі та не надала документи на підтвердження свого майнового стану. Тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення відповідачу сплати судового забору за подання апеляційної скарги та про її повернення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
10 квітня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2023 року. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Запорізького апеляційного суду від 20 березня 2023 року, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги відповідача. Вона не отримувала ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги. Зокрема, повідомлення про вручення рекомендованого листа, яким була надіслана їй зазначена ухвала, не містить її підпису як одержувача (адресата).
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 6 Конвенції визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
ЄСПЛ вказує, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду (VOLOVIK v. UKRAINE, N 15123/03, § 53, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у цивільному судочинстві.
У статті 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на судовий захист.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
У статті 356 ЦПК України викладено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги. Зокрема, відповідно до пункту 3 частини четвертої цієї статті до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.