Постанова
Іменем України
17 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 307/1702/16-ц
провадження № 61-12781св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач (за первісним позовом) - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
відповідачі (за первісним позовом): ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3,
позивач (за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (за зустрічним позовом)- Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк",
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (за зустрічним позовом): ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2016 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 27 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (далі - ВАТ АБ "Укргазбанк"), правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", і ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 153/08, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 91 000 дол. США на строк до 26 червня 2028 року зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,8 % річних.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ВАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_2 уклали договір поруки від 27 червня 2008 року № 153/08-02, відповідно до умов якого поручитель взяла на себе зобов`язання перед банком солідарно відповідати за борговими зобов`язаннями позичальника, які виникають з умов кредитного договору.
Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором ВАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_3 27 червня 2008 року уклали договір іпотеки (без оформлення заставної) № 153/08-01, згідно з умовами якого в іпотеку банку передано домоволодіння загальною площею 263,2 кв. м на АДРЕСА_1, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,14 га, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Банк виконав узяті на себе зобов`язання і надав позичальнику кредит у розмірі 91 000 дол. США, проте позичальник не виконав належним чином узяті на себе зобов`язання за кредитним договором. Договірні зобов`язання не виконуються належним чином поручителем та іпотекодавцем, які за умовами договорів забезпечення несуть спільну відповідальність із позичальником перед банком за невиконання зобов`язань за кредитним договором.
Також іпотекодавець не виконав умови договору іпотеки щодо укладення нового договору страхування заставного майна, оформлення договору страхування життя та виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку.
У зв`язку з невиконанням узятих на себе договірних зобов`язань ПАТ АБ "Укргазбанк" направило на адресу відповідачів за первісним позовом письмові вимоги. Проте протягом відведеного строку, вказаного у претензіях для виконання зобов`язань (30 календарних днів), і до часу звернення до суду з позовом заборгованість кредитору не відшкодована, страхові платежі не сплачені.
Станом на 17 травня 2016 року заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором становить 72 605,67 дол. США та 122 607,76 грн.
З урахуванням наведеного, ПАТ АБ "Укргазбанк" просило:
стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року у розмірі 72 604,67 дол. США та 122 607,76 грн, з яких: строкова заборгованість за кредитом -54 900 дол. США, прострочена заборгованість за кредитом - 7 316,40 дол. США, поточна заборгованість за процентами - 402,09 дол. США, прострочена заборгованість за процентами - 9 986,18 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 55 958,68 грн, пеня за несвоєчасну сплату процентів - 66 649,08 грн;
у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року у сумі 1 966 379,47 грн звернути стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння загальною площею 263,2 кв. м, що розташоване на земельній ділянці площею 0,14 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, на АДРЕСА_1, яке на праві власності належить ОСОБА_3, з реалізацією предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;
стягнути з ОСОБА_3 штраф за невиконання умов договору іпотеки (без оформлення заставної) від 27 червня 2008 року у розмірі 34 705 грн.
У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ АБ "Укргазбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору.
На обґрунтування зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 указував, що умови кредитного договору не відповідають частині другій статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції, чинній на час укладення вказаного договору). Перед укладенням кредитного договору ВАТ АБ "Укргазбанк" не надало повної та вичерпної інформації про сукупну вартість кредиту, про реальну процентну ставку, перевагу та недоліки кредитування у тій чи іншій валюті, переваги та недоліки варіантів погашення кредиту. Позичальник зазначав, що наданий позикодавцем графік погашення кредиту не відображає інформації про сукупну вартість кредиту та не може його підміняти. Умови кредитного договору мають приховані платежі, а також реальна процентна ставка не відповідає 13,8 % річних, яка вказана в кредитному договорі. Зазначене призводить до істотного дисбалансу прав та інтересів сторін.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив визнати недійсним кредитний договір від 27 червня 2008 року № 153/08.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 72 604,67 дол. США та 122 607,76 грн заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року, з яких: строкова заборгованість за кредитом - 54 900 дол. США, прострочена заборгованість за кредитом - 7 316,40 дол. США, поточна заборгованість за процентами - 402,09 дол. США, прострочена заборгованість за процентами - 9 986,18 дол. США, пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 55 958,68 грн, пеня за несвоєчасне погашення процентів - 66 649,08 грн.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1, ОСОБА_2 перед ПАТ АБ "Укргазбанк" за кредитним договором від 27 червня 2008 року в розмірі 72 604,67 дол. США та 122 607,76 грн звернено стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння загальною площею 263,2 кв. м на АДРЕСА_1, яке складається з прибудови літ. "А-1", убиральні літ. "Б", огорожі № 1-4, яке належить на праві власності ОСОБА_3, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, визначивши початкову ціну реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 34 705 грн штрафу за невиконання умов договору іпотеки від 27 червня 2008 року.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 30 016,27 грн сплаченого судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" 10 411,50 грн сплаченого судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, забезпеченого порукою ОСОБА_2, зокрема в частині повернення тіла кредиту та сплати процентів, внаслідок чого перед банком виникла заборгованість, тому боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність перед кредитором. Отже, вимоги за первісним позовом є доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Водночас перед підписанням кредитного договору позичальник зазначив, що банк надав йому у письмовій формі та в повному обсязі інформацію, передбачену частиною другою статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Вказані обставини підтверджено у заяві позичальника на отримання кредиту від 11 червня 2008 року. У кредитному договорі від 27 червня 2008 року № 153/08 зазначена вся необхідна інформація для ОСОБА_1 відповідно до вимог частини четвертої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів". Позивач за зустрічним позовом не довів належними та допустимими доказами, що при укладенні спірного кредитного договору ВАТ АБ "Укргазбанк" порушив його права щодо обставин, які мають істотне значення.
Безпідставними є доводи відповідачів за первісним позовом про застосування позовної давності до вимог банку, оскільки з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що позичальник сплачував кредит кожного року протягом 2008-2015 років, останній платіж по кредиту здійснив 10 вересня 2015 року у розмірі 1 500 дол. США, що свідчить про переривання позовної давності. Отже, подавши позов у цій справі у червні 2016 року, банк з урахуванням часу виникнення простроченої заборгованості та здійснених позичальником платежів, які свідчать про переривання позовної давності, не пропустив строк звернення до суду.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено.
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року скасовано в частині задоволення первісного позову та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні вказаних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк".
Рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 залишено без змін.
Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк"90 048,82 грн судового збору в дохід держави.
Стягнуто з ПАТ АБ "Укргазбанк" на користь ОСОБА_3 15 617,25 грн у відшкодування судового збору.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позовні вимоги ПАТ АБ "Укргазбанк" про наявність заборгованості за кредитним договором, яку допустили відповідачі за первісним позовом, є доведеними. Водночас, відмовляючи у задоволенні первісних позовних вимог, апеляційний суд виходив з того, що зібраними у справі доказами підтверджено сплив позовної давності до таких позовних вимог, про застосування якої заявлено відповідачами за первісним позовом. Перебіг позовної давності за вимогами кредитора (банку) розпочався з 28 грудня 2010 року (оскільки банк вже звертався (27 грудня 2010 року) до суду з позовом в іншій справі № 711/2760/2012 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 153/08, який залишено без розгляду), відповідно позовна давність у справі, що переглядається, спливла 28 грудня 2013 року, належних та допустимих доказів переривання позовної давності суду не надано.
Разом з тим апеляційний суд також зазначив, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності. Оскільки позов банку в іншій справі № 711/2760/2012 був залишений без розгляду у травні 2012 року, то кредитор міг звернутися до суду з позовом у межах позовної давності, однак цим правом він не скористався. Безпідставними є доводи банку щодо переривання позовної давності внаслідок сплати позичальником 10 вересня 2015 року 1 500 дол. США з метою погашення кредитної заборгованості, оскільки позовна давність сплинула 28 грудня 2013 року, а переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності. Доказів переривання позовної давності в межах самої позовної давності банк не надав.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову, а також зазначив, що перед укладенням кредитного договору ОСОБА_1 підписав заяву позичальника на отримання кредиту, в якій вказав бажану суму кредиту, а безпосередньо під час підписання кредитного договору жодних зауважень та заперечень щодо його умов не висловив. Також позичальник без зауважень підписав додаток № 1 до кредитного договору, в якому були розписані всі тарифи, умови надання кредиту, супутні витрати за кредитом. Апеляційний суд наголосив, що ОСОБА_1 не заперечує факт отримання коштів у банку і не заперечує, що не повернув кошти у порядку та на умовах, передбачених кредитним договором.
У спірних правовідносинах банк втратив право вимоги до позичальника про стягнення заборгованості через пропуск позовної давності, тому є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки банком у судовому порядку, оскільки такий вид забезпечення кредитного зобов`язання як звернення стягнення на іпотеку є додатковою вимогою щодо вимоги про стягнення коштів за кредитним договором.
Крім того, банк пропустив визначений частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк звернення до поручителя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ПАТ АБ "Укргазбанк" просить скасувати постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 листопада 2022 року в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" і розподілу судових витрат та залишити в силі в цій частині рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 лютого 2020 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Постанова апеляційного суду не оскаржується в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_1, тому відповідно до частини першої статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не є предметом касаційного перегляду в цій частині.
Як на підставу касаційного оскарження позивач за первісним позовом посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вказує, що апеляційний суд не врахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц (провадження № 14-159цс19), від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17 (провадження № 14-448цс19), ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 752/10274/16-ц (провадження № 14-128цс20), постановах Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі № 335/12297/14-ц (провадження № 61?14590св19), від 24 лютого 2021 року у справі № 357/697/15-ц (провадження № 61-11684св19).
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку щодо пропущення позивачем позовної давності як до основної вимоги, так і до додаткової вимоги.
Заявник у касаційній скарзі зазначає, що під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій представник позивача за первісним позовом у письмових поясненнях, наголошував, що матеріали справи, зокрема, розрахунок заборгованості позичальника за кредитним договором містять докази того, що в період з 01 червня 2012 року до 10 вересня 2015 року позичальником ОСОБА_1 здійснювались платежі за кредитом та нарахованих процентах, тобто ним вчинялись дії, які свідчили про визнання ним свого боргу та обов`язку перед банком як кредитором, а отже мало місце переривання позовної давності.
Посилання суду апеляційної інстанції на висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 904/3405/19 (провадження № 12-50гс20), не підтверджує мотивувальну частину оспорюваного судового рішення, оскільки дає тлумачення загальних питань перебігу позовної давності, питань зупинення позовної давності та питання перебігу позовної давності у разі пред`явлення позову, який судом залишено без розгляду, однак у вказаному правовому висновку відсутнє тлумачення норми закону щодо переривання позовної давності у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обовʼязку.
При цьому суд апеляційної інстанції хоча й послався на висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/10864/19 (провадження № 61?17278св21), від 01 червня 2022 року у справі № 686/23170/19 (провадження № 61-13802св21), щодо питань переривання позовної давності у разі вчинення особою дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, але при ухваленні оспорюваного рішення фактично не врахував ці правові позиції, оскільки, незважаючи на наявність доказів того факту, що протягом 2012-2015 років позичальник ОСОБА_1 вчиняв дії, що свідчили про визнання ним боргу перед позивачем, обмежився твердженням про те, що висновок суду першої інстанції про вчинення дій відповідачем щодо переривання позовної давності шляхом внесення суми в розмірі 1 500 дол. США в погашення кредитної заборгованості 10 вересня 2015 року, є необґрунтованим, оскільки позовна давність сплинула 28 грудня 2013 року.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
Касаційна скарга подана до Верховного Суду ПАТ АБ "Укргазбанк" 19 грудня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу з Тячівського районного суду Закарпатської області.
У січні 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи
Суди встановили, що відповідно до кредитного договору від 27 червня 2008 року № 153/08 ВАТ АБ "Укргазбанк", правонаступником якого є ПАТ АБ "Укргазбанк", надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 91 000 дол. США на споживчі цілі зі сплатою 13,8 % річних з кінцевим терміном повернення 26 червня 2028 року. Позичальник зобов`язався щомісячно сплачувати кредит і проценти за його користування відповідно до погодженого графіка.
Згідно з меморіальним валютним ордером від 27 червня 2008 року № TR.1827.1.119 ОСОБА_1 отримав у ВАТ АБ "Укргазбанк" кредитні кошти в розмірі 91 000 дол. США.
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ВАТ АБ "Укргазбанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_1 27 червня 2008 року укладено договір поруки № 153/08-02, згідно з пунктом 1.1 якого ОСОБА_2 поручилася перед кредитором за виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 153/08.
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення зобов`язань за кредитним договором та відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж об`ємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, - в повному об`ємі.
Крім того, з метою забезпечення виконання кредитних зобов`язань ВАТ АБ "Укргазбанк" і ОСОБА_3 27 червня 2008 року уклали договір іпотеки № 153/08-01, посвідчений і зареєстрований приватним нотаріусом Тячівського районного нотаріального округу Гундою А. М. у реєстрі за № 2867, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав в іпотеку банку належне йому нерухоме майно - домоволодіння з надвірними спорудами на АДРЕСА_1, вартість якого визначена в сумі 694 100 грн.
Позичальник не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, тому перед банком утворилася заборгованість.
Відповідно до наданого банком розрахунку заборгованість за кредитним договором від 27 червня 2008 року № 153/08 станом на 17 травня 2016 року становить 72 604,67 дол. США та 122 607,76 грн, з яких: 54 900 дол. США - строкова заборгованість за кредитом, 7 316,40 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту, 402,09 дол. США - поточна заборгованість по процентам, 9 986,18 дол. США - прострочена заборгованість по процентам, 55 958,68 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 66 649,08 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів. У ОСОБА_3 наявна заборгованість перед ПАТ АБ "Укргазбанк" у розмірі 34 705 грн (штраф за невиконання умов договору іпотеки від 27 червня 2008 року № 153/08-01).
Суд апеляційної інстанції також встановив, що 24 березня 2009 року банк надіслав ОСОБА_1 вимогу про виконання зобов`язань в частині простроченої заборгованості згідно з умовами кредитного договору від 27 червня 2008 року № 153/08.
27 грудня 2010 року ПАТ АБ "Укргазбанк" в іншій справі № 711/2760/2012 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Тячівського районного суду від 01 лютого 2012 року вказаний позов ПАТ АБ "Укргазбанк" задоволено в повному обсязі.
Ухвалою Тячівського районного суду від 05 березня 2012 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Тячівського районного суду від 01 лютого 2012 року задоволено, указане заочне рішення скасовано.
Ухвалою Тячівського районного суду від 22 травня 2012 року позовну заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про дострокове солідарне стягнення кредитної заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.
Суд першої інстанції встановив, що 23 липня 2015 року позивач за первісним позовом направляв на адресу позичальника та поручителів претензію № 1397 про повернення заборгованості по кредиту та вимогу № 399 про виконання грошових зобов`язань за договором поруки.
До суду з позовом у цій справі ПАТ АБ "Укргазбанк" звернулося 15 червня 2016 року.
Відповідачі за первісним позовом в суді першої інстанції заявили про застосування позовної давності.
Згідно з пунктом 5.8 кредитного договору строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суму заборгованості за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених банком під час виконання умов цього договору.
Суди також встановили, що позичальник ОСОБА_1 10 вересня 2015 року сплатив 1 500 дол. США в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Постанова апеляційного суду оскаржується в частині вирішення позовних вимог ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення з позивача судових витрат, у зв`язку з чим, Верховний Суд переглядає оскаржуване судове рішення у касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, наведених заявником у касаційній скарзі.
В іншій частині судове рішення сторонами не оскаржується, тому Верховний Суд не вдається до оцінки і аналізу законності і обґрунтованості в цій частині.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині, враховуючи наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права