1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 380/14343/22

адміністративне провадження № К/990/14642/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/14343/22

за позовом ОСОБА_1 до судді Залізничного районного суду м. Львова Румілової Наталії Михайлівни про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 січня 2023 року, постановлену у складі: головуючого судді Сакалоша В.М., і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, ухвалену у складі: головуючого судді Гуляка В.В., суддів Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.,

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до судді Залізничного районного суду м. Львова Румілової Наталії Михайлівни (далі - відповідач) з вимогами:

- зобов`язати суб`єкта владних повноважень - суддю Залізничного районного суду м. Львова Румілову Н.М., яка, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ і протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду, наділена компетенцією на вирішення питання про відкриття провадження за зустрічною позовною заявою та дискреційними повноваженнями об`єднання позовів в одне провадження, винести відповідне судове рішення.

2. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.10.2022 відкрито провадження у справі.

3. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023, провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

4. Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їхніх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів і суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

5. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вважали, що вимоги позивачки не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства.

ІI. Провадження в суді касаційної інстанції

6. Уважаючи судові рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням вимог процесуального закону, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12.01.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.03.2023 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. На обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначила, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що цей спір не є публічно-правовим не відповідає обставинам справи та змісту спірних правовідносин.

8. Позивачка зауважує, що судами попередніх інстанцій було "вилучено ознаку публічно-правового спору із відомостями про: позивача в публічно-правовому спорі - учасника справи №462/3101/22; посаду відповідача ОСОБА_2 в органі державної судової влади при виконанні контрольного функціоналу держави: суддя Залізничного районного суду м. Львова, якою вчиняється судочинство у справі №462/3101/22 про зобов`язання до вчинення дій для валідного, верифіковуваного за документарною ознакою примірника для учасника справи".

9. Відповідач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

10. Касаційна скарга надійшла до Верховного Суду 24.04.2023. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

11. Ухвалою Суду від 08.05.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

12. Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

14. Згідно з пунктами 1 і 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

15. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

17. Згідно з частиною першою статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

IV. Позиція Верховного Суду

18. КАС України визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору і справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Так, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

19. Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їхнього виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їхніх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.


................
Перейти до повного тексту