ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
справа №380/7394/21
адміністративне провадження № К/990/20090/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" на додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 (головуючий суддя - Гудим Л.Я., Довгополов О.М., Святецький В.В.) у справі №380/7394/21.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.04.2021 №8513/13010704, №8514/13010704, №8515/13010704.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.06.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 задоволено частково клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" про винесення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат. Ухвалено стягнути на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2022 та ухвалити нове рішення, яким стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області витрати на професійну правничу (правову) допомогу в розмірі 16000,00 грн. та одноразову винагороду в розмірі 41865,00 грн.
В обґрунтування підстав оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхове ремонтно-будівельне управління №65" посилається на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції прийнято без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06.04.2018 у справі №826/7530/17, від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
У відзиві на касаційну скаргу Головне управління ДПС у Львівській області зазначає, що додаткова постанова суду апеляційної інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктами 4, 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Приписами частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
За приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.