ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 46/603
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - не з`явився,
Акціонерного товариства "Укртрансгаз" - Ербелідзе А.О.,
Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) - Пономаренко В.В.,
Кабінету Міністрів України - не з`явився,
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України" - Будника Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 (у складі колегії суддів: Хрипун О.О. (головуючий), Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)
у справі № 46/603
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта")
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (правонаступник Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Кабінету Міністрів України, Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
про визнання договору укладеним,
ВСТАНОВИВ:
Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" (далі - ВАТ "Укрнафта"; організаційно-правову форму змінено на публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ "Укрнафта") звернулося до суду з позовом до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України", правонаступником якої є Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") про визнання укладеним договору від 05.05.2010 № 658/10/ін зберігання природного газу у редакції, запропонованій позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ухиляється від оформлення договірних відносин з позивачем (як з уповноваженим учасником договору від 24.12.1997 № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища) щодо зберігання природного газу, видобутого в січні-березні 2008 року та в січні-березні 2010 року, що був переданий в газотранспортну систему відповідача, а також природного газу, який позивач планує передати відповідачу для зберігання в підземні сховища газу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 позов ВАТ "Укрнафта" задоволено. Визнано укладеним договір № 658/10/ін зберігання природного газу від 05.05.2010 між ВАТ "Укрнафта" (як учасником договору про спільну діяльність № 999/97 від 24.12.1997 між ВАТ "Укрнафта" й Компанією "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED") та ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в редакції, наведеній у резолютивній частині рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 17.11.2020 постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2019 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.07.2021 постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 задоволено клопотання ПАТ "Укрнафта", зупинено апеляційне провадження у справі № 46/603 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/3660/18.
Постановою Верховного Суду від 06.12.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2021 скасовано, справу №46/603 направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2011 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками суду апеляційної інстанції, у червні 2023 року Компанія "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" (МОМЕНТУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС (ІСТЕРН ЮРОП) ЛІМІТЕД) (далі - Компанія "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED") подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г., від 22.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 46/603 за касаційною скаргою Компанії "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" з підстави, передбаченої пунктом 2 частини 2 статті 287 ГПК; встановлено строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (із наданням доказів надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи) до 26.07.2023 та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09.08.2023.
АТ "Укртрансгаз" та АТ "НАК "Нафтогаз України" у відзивах на касаційну скаргу зазначили про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просили залишити оскаржене судове рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2023 справу № 46/603 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І.С. - головуючий, Зуєв В.А., Міщенко І.С., у зв`язку з відставкою судді Сухового В.Г.
08.08.2023 ПАТ "Укрнафта" на електронну адресу Верховного Суду та в системі "Електронний суд" направило відзив на касаційну скаргу Компанія "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED", у якій просило задовольнити касаційну скаргу. Будь-яких клопотань позивачем заявлено не було.
У статті 118 ГПК визначено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (частина 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина 2).
З огляду на те, що відзив на касаційну скаргу позивач направив до суду касаційної інстанції після настання строку, який визначено Верховним Судом в ухвалі про відкриття касаційного провадження від 22.06.2023, Верховний Суд залишає такий відзив без розгляду.
ПАТ "Укрнафта", Кабінет Міністрів України в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
Так, за змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок сторони, і відповідно до положень статті 202 ГПК справа, за умови належного повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання, може розглядатися без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає розгляду справи по суті.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність заяв ПАТ "Укрнафта", Кабінету Міністрів України щодо розгляду справи, у тому числі, клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представників зазначених учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
При вирішенні спору судами попередніх інстанцій установлено, що 24.12.1997 між Підприємством "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" та Моментум Енерджі Інтернешенл Інк. (Компанія) укладено договір № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов`язану із створенням юридичної особи з освоєння та розробки Андріяшівського газоконденсатного родовища (договір про спільну діяльність).
06.05.2010 ВАТ "Укрнафта" в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" як управляючим за договором про спільну діяльність направило відповідачу лист від 05.05.2010 № юр/2061 з проектом договору зберігання природного газу від 05.05.2010 № 658/10/ін, який було отримано останнім 11.05.2010, що підтверджується відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Відповідач договір зберігання природного газу від 05.05.2010 № 658/10/ін не підписав, протокол розбіжностей не склав, відмови від договору позивачу не надіслав, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про визнання укладеним договору зберігання природного газу від 05.05.2010 № 658/10/ін у редакції проекту договору, викладеного у прохальній частині позовної заяви.
У цьому проекті договору наведено, зокрема умови, за якими:
- вартість послуг зберігача за зберігання природного газу визначено згідно з нормативно-правовим актом, яким встановлені тарифи на послуги відповідача, а саме, відповідно до постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 11.05.2006 № 575 "Про затвердження тарифу на послуги з зберігання природного газу у підземних сховищах газу для ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України";
- строк дії договору встановлено: в частині зберігання газу - до 15.04.2011, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного виконання поклажодавцем (позивачем) своїх зобов`язань за цим договором;
- у пункті 2.1 визначено, що поклажодавець на підставі цього договору передає зберігачу газ на зберігання в обсязі 26 532,726 тис.м.куб., з яких: 16 495,952 тис.м.куб. природного газу, що видобутий у січні-березні 2008 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ; 10 036,774 тис.м.куб. природного газу, що видобутий у січні-березні 2010 року та переданий в газотранспортну систему та який поклажодавець планує передати на зберігання в ПСГ; інші обсяги газу, які поклажодавець планує видобути та передати зберігачу для зберігання в ПСГ протягом дії цього договору та/або прийняти від третіх осіб.
Також судом апеляційної інстанції установлено наявність розбіжностей між умовами договору, проект якого направлявся відповідачу листом від 05.05.2010 № юр/2061, та умовами проекту договору в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви. Так, у проект договору, який викладено в прохальній частині позовної заяви, позивачем внесено зміни в частині обсягів газу, запланованого до передачі на зберігання, а саме: позивач виключив з обсягів газу, які планував до передачі на зберігання під час направлення оферти, ту його частину, якою вже розпорядився, тобто зменшив заплановані до передачі на зберігання в ПСГ відповідача обсяги газу (з 121 036,912 тис.куб.м до 26 532,726 тис.куб.м), та не включив обсяги природного газу, видобутого в січні-грудні 2007 року, який вже був переданий на зберігання в ПСГ відповідача (63 034,323 тис.куб.м).
Внесення таких змін до проекту договору позивач обґрунтовує тим, що на час звернення до суду з цим позовом набрало чинності судове рішення в справі № 42/392 (рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010, яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2010) за позовом ВАТ "Укрнафта" до ДП "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за участю третьої особи Компанії про зобов`язання не чинити перешкоди у розпорядженні майном - 157 538,509 тис.куб.м природного газу, видобутку 2007 року, квітня-грудня 2008 року, 2009 року за договором від 24.12.1997 № 999/97 (з яких: 63 034,323 тис.куб.м видобуток 2007 року, 47 044,825 тис.куб.м видобуток квітня-грудня 2008 року, 47 459,361 тис.куб.м видобуток 2009 року). Спір у справі № 42/392 стосувався наявності у позивача права вільно і без обмежень розпоряджатися у 2010 році природним газом видобутим, але не реалізованим ним у 2007-2009 роках, у тому числі для забезпечення потреб промислових споживачів - виробників азотних мінеральних добрив.
Крім того, 23.02.2021 управляючим за договором від 24.12.1997 № 999/97 НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" до суду апеляційної інстанції надано копію акта від 01.02.2010 прийому-передачі газу в газотранспортну систему Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" за угодою від 03.09.2007 № 29/117-376/199-Г, укладеною представником Качанівського ГПЗ ВАТ "Укрнафта" та представником Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" стосовно того, що у січні 2010 року подано через ПВГ в газотранспортну систему УМГ "Київтрансгаз" 77 990,614 тис.куб.м газу, з яких 3 470,694 тис.куб.м - газ за договором від 24.12.1997 № 999/97, та копію акта від 01.03.2010 прийому-передачі газу в газотранспортну систему Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" за угодою від 03.09.2007 № 29/117-376/199-Г, укладеною представником Качанівського ГПЗ ВАТ "Укрнафта" та представником Лубенського ЛВУМГ УМГ "Київтрансгаз" стосовно того, що у лютому 2010 року подано через ПВГ в газотранспортну систему УМГ "Київтрансгаз" 75 402,063 тис.куб.м газу, з яких 3 104,316 тис.куб.м - газ за договором від 24.12.1997 № 999/97.
Суди розглядали справу неодноразово.
Верховний Суд, передаючи справу на новий розгляд, зауважив, що для вирішення спору про визнання укладеним договору зберігання природного газу від 05.05.2010 № 658/10/ін саме в редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви, апеляційному суду необхідно з`ясувати, зокрема, чи дотримано позивачем процедуру переддоговірного спору щодо проекту договору, який є предметом цього спору, оскільки обсяг газу у даному випадку є істотною умовою договору зберігання газу, а відповідно до положень чинного законодавства процедура переддоговірного спору щодо договору може вважатись дотриманою у разі, якщо істотні умови проекту договору, який направлявся відповідачу, відповідають істотним умовам договору щодо якого позивач звернувся до суду про визнання його укладеним у судовому порядку. Водночас суд касаційної інстанції наголосив, що у зазначеному контексті, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, вирішенню підлягає питання щодо обрання позивачем належного способу захисту порушеного права, у тому числі, що стосується питання переданого, за твердженням позивача, газу в газотранспортну систему відповідача (що не визнається останнім).
За результатами нового розгляду справи суд апеляційної інстанції установив, що спір у цій справі не стосується врегулювання розбіжностей, а є спором про спонукання до укладення договору щодо послуг зберігання природного газу, які надавалися в січні 2008 року - березні 2010 року, з підстав відмови та невизнання відповідачем факту передачі позивачем визначеного обсягу природного газу та його належності позивачу. Тобто між сторонами фактично існує спір про право на природний газ (обсягів та підстав набуття), який, за твердженням позивача, був видобутий у рамках виконання договору про спільну діяльність та переданий в газотранспортну систему відповідача в січні 2008 року - березні 2010 року. Наявність саме такого спору між сторонами визнає і позивач, наполягаючи на встановленні судом при розгляді цієї справи обсягів газу, проте суд не вправі ухвалювати рішення про укладення договору, якщо питання стосується зобов`язання, що вже було виконано (передано майно або вчинено інші дії) до передачі та вирішення переддоговірного спору судом. За таких встановлених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обрання позивачем неналежного способу захисту, що зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин. При цьому судом апеляційної інстанції було враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права при вирішенні спору у подібних правовідносинах, викладені, зокрема у постанові від 01.12.2021 у справі № 46/606.
У поданій касаційній скарзі Компанія "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" послалася, зокрема на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні спору неправильно застосував положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), порушив статті 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та дійшов помилкового висновку про обрання позивачем неправильного способу захисту порушеного права; судом не враховано, що вирішення цього преддоговірного спору має значення для відновлення порушеного права позивача на доступ до підземних сховищ газу та можливості передавати на зберігання відповідачу природний газ з подальшим його поверненням власнику. Скаржник зазначає, що типової форми договору зберігання природного газу, умови якого були б обов`язковими для його сторін в силу статті 184 Господарського кодексу України (далі - ГК) на момент подання позову не існувало, при цьому для вирішення цього преддоговірного спору по суті до предмета дослідження входять питання щодо погодження таких істотних умов договору як предмет, у тому числі щодо обсягу видобутого природного газу, ціни та строку дії договору. Судом апеляційної інстанції не з`ясовано характер спірних правовідносин, зміст порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду з відповідним позовом та не врахував, що позивач вправі вільно обирати той засіб захисту порушеного права, який вважає ефективним. Судом апеляційної інстанції порушено положення статей 5, 237 ГПК щодо надання захисту порушеного права позивача та встановлення обставин справи. Компанія "MOMENTUM ENTERPRISES (EASTERN EUROPE) LIMITED" у касаційній скарзі зазначила, що "…підставою касаційного оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 у справі № 46/603 (надалі також Оскаржувана постанова) є обґрунтована необхідність відступлення від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 46/606, з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та з причин необґрунтованості та неефективності Оскаржуваної постанови, тобто п. 2 ч. 2 ст.287 ГПК України".
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.