ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 320/5943/20
адміністративне провадження № К/990/4294/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 320/5943/20
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду (суддя Головенко О. Д.) від 10 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Собків Я. М., Глущенко Я. Б., Файдюк В. В.) від 14 грудня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУД ЛАЙН" (далі - ТОВ "ВУД ЛАЙН") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № 0008630512.
2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що твердження податкового органу щодо неможливості здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ "ДАЛЕКОСХІДНА ТРАНСПОРТНА ГРУПА" (попередня назва ТОВ "НВП "ПРОМЦЕНТР"), через відсутність у позивача документального підтвердження реальності є помилковими, оскільки позивачем надано первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ "ВУД ЛАЙН" та його контрагентом за відповідний період, а також те, що ця операція спричинила реальні зміни майнового стану позивача.
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 25 березня 2020 року № 0008630512.
Стягнуто на користь ТОВ "ВУД ЛАЙН" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби у Київській області судовий збір у розмірі 21 020 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000 грн.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 лютого 2023 року Головного управління ДПС у Київській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "ВУД ЛАЙН" в задоволенні позову.
5. Ухвалою Верховного Суду від 16 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
6. 10 липня 2023 року до Верховного Суду від ТОВ "ВУД ЛАЙН" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року залишити без змін.
7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що основними видами діяльності ТОВ "ВУД ЛАЙН" (код ЄДРПОУ 35656634) є: (КВЕД 71.12) діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (основний); (КВЕД 31.01) виробництво меблів для офісів і підприємств торгівлі; (КВЕД 31.09) виробництво інших меблів; (КВЕД 16.23) виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; (КВЕД 43.22) монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; (КВЕД 43.39) інші роботи із завершення будівництва; (КВЕД 95.11) ремонт комп`ютерів і периферійного устаткування; (КВЕД 49.42) надання послуг перевезення речей (переїзду); (КВЕД 63.99) надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; (КВЕД 68.10) купівля та продаж власного нерухомого майна; (КВЕД 68.20) надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; (КВЕД 70.22) консультування з питань комерційної діяльності й керування; (КВЕД 71.11) діяльність у сфері архітектури; (КВЕД 35.30) постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; (КВЕД 41.10) організація будівництва будівель; (КВЕД 41.20) будівництво житлових і нежитлових будівель.
9. У період із 06 лютого 2020 року по 12 лютого 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Київській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ВУД ЛАЙН" з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення взаємовідносин з ТОВ "ДАЛЕКОСХІДНА ТРАНСПОРТНА ГРУПА" (попередня назва ТОВ "НВП "ПРОМЦЕНТР", код за СДРПОУ 37210699), за період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року.
10. За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт від 19 лютого 2020 року № 159/10-36-05-12/35656634, в якому встановлено порушення ТОВ "ВУД ЛАЙН" пунктів 198.1, 198.2, 198.3, абзацу г) пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 839 507 грн, в тому числі за березень 1 839 507 грн.
11. На підставі вказаного акту перевірки та встановлених порушень податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № 0008630512, яким визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 299 383,75 грн (основний платіж 1 839 507 грн та штрафні санкції 459 876,75 грн).
12. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що Товариство спростувало належними та допустимими доказами висновки контролюючого органу в акті перевірки про безтоварність операцій з придбання товару у вказаного вище контрагента. Такого висновку суди першої та апеляційної інстанцій дійшли на підставі оцінки наданих Товариством первинних документів, виписаних на операції з постачання товару зазначеним в акті перевірки контрагентом-постачальником (господарські договори, податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання-передачі, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, сертифікати якості, довіреності, тощо).
14. При цьому суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що посилання податкового органу на наявність кримінальних проваджень відносно контрагента ТОВ "ДАЛЕКОСХІДНА ТРАНСПОРТНА ГРУПА", що є постачальником позивача, є необґрунтованими, докази кримінального провадження мають остаточно оцінюватись судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи за правилами Кримінального процесуального кодексу України. Натомість КАС України визначає інший процесуальний порядок роботи із показаннями свідків аніж дослідження протоколів слідчих дій із незавершеного кримінального провадження. Такий підхід дозволяє дотриматись принципу змагальності, забезпечити належну реалізацію прав всіх учасників процесу. З боку відповідача клопотання про допит вказаного свідка у даній адміністративній справі не заявлялось.
15. Крім того, судами попередніх інстанцій відхилено твердження податкового органу про відсутність основних фондів у контрагента позивача, оскільки законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Тому, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентом своїх зобов`язань, адже поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальником правил оподаткування.
16. З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, суди попередніх інстанцій визнали необґрунтованими доводи контролюючого органу стосовно недотримання вимог податкового законодавства іншими суб`єктами господарювання та можливі порушення податкового законодавства контрагентами позивача по ланцюгу постачання.
17. При цьому судами зауважено, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не подано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин, у тому числі щодо існування кримінальних проваджень відносно контрагентів контрагента позивача або відсутність у нього основних фондів.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
19. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
20. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували статті 44, 198, 201 ПК України, статті 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), без урахування висновків щодо застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладені Верховним Судом у постановах від 10 листопада 2020 року по справі № 640/25738/19, від 31 січня 2020 року по справі № 520/10953/18, від 19 вересня 2018 року у справі № 822/1771/17, від 27 березня 2018 року по справі № 826/1588/13-а, від 14 травня 2019 року по справі № 825/3990/14.
21. Скаржник наголошує, що контролюючим органом під час проведення документальної перевірки встановлено, що по ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ "ДАЛЕКОСХІДНА ТРАНСПОРТНА ГРУПА", від контрагентів-постачальників у березні 2019 року та за попередні періоди з дня реєстрації платниками ПДВ, не встановлено факту придбання ідентифікованих товарів (з номенклатурою товару - клапан герметичний вентиляційний з електричним приводом з відповідними фланцями та деталями кріплення), тобто неможливо встановити факт реального походження постачання товарів, які в подальшому були реалізовані ТОВ "ВУД ЛАЙН".
22. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зауважує, що суди попередніх інстанцій неправильно встановили обставини у справі, не дали оцінки усім доказам, якими обґрунтовані висновки в акті перевірки про безтоварний характер господарських операцій Підприємства з контрагентом-постачальником. Зокрема, контролюючий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій по даній справі не було здійснено повного та всебічного дослідження доказів на які посилався відповідач, зокрема: первинні документи, які складені з відсутністю обов`язкових реквізитів для заповнення; відсутності низки первинних документів під час проведення перевірки на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ "ДАЛЕКОСХІДНА ТРАНСПОРТНА ГРУПА"; судами не досліджено належним чином докази та аргументи відповідача що відсутності реальної можливості у контрагента позивача здійснити поставку товару на користь останнього.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
23. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
24. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
26. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
27. Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
28. За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
29. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (підпункт "а").
30. Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
31. У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
32. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
33. За визначенням статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
34. Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
35. Як встановлено підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.