ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 440/12447/21
адміністративне провадження № К/990/2993/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 440/12447/21
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базис-Реєстр" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Головко А. Б.) від 09 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів Катунова В. В., Ральченка І. М., Бершова Г. Є.) від 21 грудня 2022 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис-Реєстр" (далі - ТОВ "Базис-Реєстр") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2021 року:
- № 00068810701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 916 341,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 733 073,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 183 268,25 грн ;
- № 00068800701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 916 445,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 733 156,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 183 289,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що не згоден з висновками акту документальної планової виїзної перевірки № 6336/16-31-07-01-10/41870000 від 19 серпня 2021 року про заниження податку на прибуток на загальну суму 733 073,00 грн та податку на додану вартість на загальну суму 733 156,00 грн, оскільки спірні господарські операції з ТОВ "Нафтінвестгруп" підтверджені первинними бухгалтерським документами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують його право на формування податкового кредиту. Зазначав, що господарські операції у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі його активів, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку та в повному обсязі відображені в податковому обліку.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року, позов задоволено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
5.1 Крім того, ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Полтавській області про зупинення виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у цій справі.
6. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
7. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Базис-Реєстр" зареєстроване як юридична особа 16 січня 2018 року № 1 588 102 0000 016860 та є платником податку на додану вартість з 01 березня 2018 року.
9. Основним видом економічної діяльності позивача є: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами.
10. З 23 липня 2021 року по 05 серпня 2021 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Базис-Реєстр" з питань податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за результатами якої складений акт від 19 серпня 2021 року № 6336/16-31-07-01-10/41870000.
11. Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 44.1 статті 44, статті 46, абз. "а" підпункту 14.1.13, підпункту 14.1.36, підпункту 14.1.191, підпункту 14.1.231, пункту 14.1, статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено заниження: - податку на прибуток на загальну суму 733 073,00 грн., у тому числі за 2018 рік у сумі 73 233,00 грн., за 2019 рік у сумі 659 840,00 грн.; - податку на додану вартість на загальну суму 733 156,00 грн., у тому числі за червень 2019 року в сумі 98 026,00 грн., за липень 2019 року в сумі 348 121,00 грн., за серпень 2019 року в сумі 287 009 грн.
12. На підставі акту перевірки від 19 серпня 2021 року № 6336/16-31-07-01-10/41870000 Головним управлінням ДПС у Полтавській області 23 вересня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 00068810701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 916 341,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 733 073,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 183 268,25 грн;
- № 00068800701 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 916 445,00 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в сумі 733 156,00 грн, за штрафними санкціями в сумі 183 289,00 грн.
13. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення від 23 вересня 2021 року протиправними, прийнятими з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що господарські операції між позивачем та його контрагентом фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та іншими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану підприємства, що підтверджує наявність руху його активів.
14.1 Крім того, товар було використано позивачем у господарській діяльності для подальшої реалізації.
15. Також суди зауважили, що контрагент позивача під час здійснення господарських операцій та складення первинних документів був зареєстрований як юридична особа, на момент проведення фінансово-господарських операцій був платником податків, а тому мав право здійснювати господарську діяльність шляхом укладення договорів.
15.1 При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
16. Суди попередніх інстанцій також зауважили, що сертифікати якості бітуму не належать до первинних документів.
16.1 За своєю суттю сертифікати якості не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, а призначені лише для підтвердження якості товару, а тому наявність чи відсутність останніх може свідчити лише про дотримання чи порушення правил сертифікації товарів, що не пов`язані з дотриманням вимог податкового законодавства.
17. Також суди попередніх інстанцій відхилили доводи відповідача про наявність кримінального провадження № 32016170000000034, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 КК України, як на підставу для винесення спірних рішень, оскільки до матеріалів справи не було надано доказів, які б свідчили про невиконання контрагентом своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності.
17.1 Крім того, доказів, які б свідчили про наявність вироку суду відносно контрагента позивача, який би набрав законної сили, контролюючим органом не надано, а отже сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача, не може слугувати належним доказом фіктивності розглядуваних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у цій справі.
19. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій скаржником зазначено пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
20. У поданій касаційній скарзі скаржник зауважує, що при прийнятті рішень судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 квітня 2020 року у справі № 826/1199/16, від 28 жовтня 2019 року у справі № 440/2760/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 520/11437/18, від 05 травня 2018 року у справі № 808/2524/15, від 16 квітня 2020 року у справі № 826/7760/15, від 02 жовтня 2018 року у справі № 816/2328/17 та від 02 червня 2021 року у справі № 826/5214/17, що призвело до неправильного застосування статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пп. 134.1 п. 134.1 статті 134, п. 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.
21. Також скаржник звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не були враховані доводи податкового органу щодо нереальності господарських взаємовідносин позивача у перевіряємий період з його контрагентом.
21.1 Скаржник, зокрема, наголошує на тому, що судами попередніх інстанцій належним чином не було досліджено умови договору, укладеного між позивачем та ТОВ "Нафтінвестгруп", товарно-супровідні документи щодо транспортування спірної продукції.
21.2 Крім того, суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили доводи контролюючого органу про непідтвердження господарських операцій у зв`язку з відсутністю документів щодо якості придбаного товару.
21.3 Також скаржник наголошував на відсутність у контрагента позивача матеріально-технічних, технологічних можливостей, трудових ресурсів, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
23. Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
24. Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
25. Відповідно до підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
26. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені у статті 198 ПК України.
27. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
28. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
29. Згідно пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.