ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року
м. Київ
справа №380/24487/21
адміністративне провадження № К/990/12240/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬЄНА" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,
за касаційною скаргою Державної податкової служби України на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі №380/24487/21 (у складі колегії суддів судді-доповідача Ніколіна В. В., суддів Гінди О. М., Пліша М. А),
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬЄНА" (місцезнаходження: 79049, м. Львів, пр. Червоної Калини, 62а ЄДРПОУ 43913344) звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України ( місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл.Львівська, 8 код ЄДРПОУ 43005393) в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати Рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 04.10.2021 №3196602/43913344;
- визнати протиправним і скасувати Рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 01.11.2021 №3309513/43913344.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року задоволено повністю адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЛЬЄНА" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
3. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України звернулося до Восьмого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою
4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску.
5. На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржником було подано до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій останній зазначав про те, що Державній податковій службі України стала відома інформація щодо наявності оскаржуваного рішення 12.12.2022 з моменту надходження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №380/24487/21. Зазначає, що в систему "Електронний суд" оскаржуване рішення не надходило.
6. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
7. Не погоджуючись з ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, Державна податкова служба України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 03 травня 2023 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
9. Ухвалою Верховного Суду зазначену справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження.
10. Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив.
IІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем пропущено передбачений статтею 295 КАС України строк звернення до суду, а причини пропуску такого строку є неповажними.
12 Апеляційний суд зауважив, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції було надіслано відповідачу в його електронний кабінет та отримано останнім 24 березня 2022 року о 12:57. Разом з тим, апеляційну скаргу подано 10 січня 2023 року, тобто з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження та доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження скаржником не надано.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
13. У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та, як наслідок, незаконність прийняття рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
14. Так, скаржник зазначає про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції на адресу ДПС України засобами поштового зв`язку не надходила. Також відповідне рішення не вручалося наручно уповноваженому представнику контролюючого органу.
14.1 При цьому, скаржник зауважує, о Державній податковій службі України стала відома інформація щодо наявності оскаржуваного рішення 12.12.2022 з моменту надходження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 21.12.2021 у справі №380/24487/21. Зазначає, що в систему "Електронний суд" оскаржуване рішення не надходило.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із наступного.
16. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
17. Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
18. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
19. Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
20. Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
21. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
22. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
23. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
24. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
25. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).
26. Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
27. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
28. Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
29. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
30. У справі № 380/24487/21 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року ухвалено в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження).
31. Копію зазначеного рішення суду першої інстанції надіслано відповідачу через систему "Електронний суд" та доставлено в його "Електронний кабінет" 24 березня 2022 року о 12:57, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 81).
32. У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 17 лютого 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник зазначав про те, що копія оскаржуваного рішення суду першої інстанції на адресу ДПС України засобами поштового та електронного зв`язку не надходила.
33. Наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження апеляційний суд визнав неповажними, а тому відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
34. Надаючи оцінку висновками суду апеляційної інстанції щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
35. Щодо можливості надсилання процесуальних документів в електронному вигляді через систему "Електронний суд", Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.
36. Частиною п`ятою статті 251 КАС визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.