Постанова
Іменем України
22 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 233/7685/19
провадження № 61-4556св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
скаржник (боржник) - ОСОБА_1 ,
стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт",
заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталія Євгенівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2021 року у складі судді Малінова О. С. та постанову Донецького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В.,Канурної О. Д., Космачевської Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії та бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. (далі - приватний виконавець Матвійчук Н. Є.).
Скарга обґрунтована тим, що в межах виконавчого провадження № 64410621, відкритого на підставі виконавчого листа від 26 серпня 2019 року № 233/7685/19, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за результатами розгляду справи про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Спліт" (далі - ТОВ "Глобал Спліт") заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2012 року № IKAPNAВG.44216.003 у розмірі 84 834,62 грн, було накладено арешт на її банківський рахунок, відкритий у Полтавському об`єднаному управління Акціонерного товариства "Ощадбанк" (далі - АТ "Ощадбанк"), на який вона отримує пенсійні виплати.
Законодавством заборонено накладати арешт на рахунок боржника, призначений для зарахування пенсійних виплат. Своїми діями приватний виконавець Матвійчук Н. Є. порушила її конституційні права на своєчасне отримання пенсії.
Просила визнати незаконною відмову приватного виконавця Матвійчук Н. Є. у задоволенні вимоги щодо зняття арешту з пенсійного рахунку, який накладено у виконавчому провадженні № 64410621, відкритому на підставі виконавчого листа від 26 серпня 2019 року № 233/7685/19; зобов`язати приватного виконавця Матвійчук Н. Є. зняти арешт з її пенсійного банківського рахунку; притягнути приватного виконавця ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності.
Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2021 року, яка залишена без змін постановою Донецького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Матвійчук Н. Є. задоволено частково.
Визнано неправомірними дії приватного виконавця Матвійчук Н. Є. щодо відмови в задоволенні вимоги ОСОБА_1 у знятті арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1, відкритого в територіально відокремленому безбалансовому відділенні (далі - ТВБВ) № 07010616/70 Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (філії) .
Зобов`язано приватного виконавця Матвійчук Н. Є. зняти арешт з пенсійного банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1, відкритого в ТВБВ № 07010616/70 Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (філії).
У задоволенні іншої частини скарги відмовлено.
Задовольнивши скаргу частково, суди виходили з того, що відмова у знятті арешту з банківського рахунку ОСОБА_1 суперечить пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" та порушує право ОСОБА_1 на соціальний захист.
Суди врахували, що 16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Матвійчук Н. Є. із заявою про зняття арешту з банківського рахунку, додавши довідку банку про призначення рахунку.
Відмовивши в задоволенні скарги в частині вимоги про притягнення приватного виконавця ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що ця вимога не підлягає розгляду в порядку, передбаченому розділом VІІ ЦПК України, а ОСОБА_1 не позбавлена можливості у порядку, передбаченому законодавством, ініціювати притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності в позасудовий спосіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2022 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 листопада 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 02 лютого 2022 року, просила їх скасувати, у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/1927/15-ц, від 26 листопада 2020 року у справі № 361/6348/18, від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 711/4732/16, у постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року, провадження № 6-535цс15.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилалась на порушення судами норм процесуального права - суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права, а саме статті 48, 52, 56, 59, 73 Закону України "Про виконавче провадження".
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що постановою приватного виконавця Матвійчук Н. Є. від 08 лютого 2021 року на підставі виконавчого листа № 233/7685/19, виданого Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області про солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь ТОВ "Глобал Спліт" заборгованості за кредитним договором від 09 липня 2012 року № IKAPNAВG.44216.003 у розмірі 84 834,62 грн, відкрито виконавче провадження № 64410621.
Постановами приватного виконавця Матвійчук Н. Є. від 08 лютого 2021 року та 09 лютого 2021 року в межах виконавчого провадження № 64410621 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на відкритих рахунках, а також кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що знаходяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1
16 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного виконавця Матвійчук Н. Є. із заявою про зняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1, відкритого в ТВБВ № 07010616/70 Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (філії), на який зараховується її пенсія, додавши до заяви довідку Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк" (філії) від 29 квітня 2021 року № 114.070-23/226 про те, що на її ім`я відкритий пенсійний картковий рахунок № НОМЕР_2 .
Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 на нього здійснюється безготівкове зарахування її пенсії.
Листом від 20 липня 2021 року № 7203 приватний виконавець Матвійчук Н. Є. відмовила ОСОБА_1 у задоволенні заяви від 16 липня 2021 року та у знятті арешту з рахунку, посилаючись на те, що повідомлень про спеціальний статус рахунку боржника, звернення стягнення на який заборонено законом їй не надходило. Отже, рахунок боржника не має спеціального режиму використання, тому звернення стягнення по цьому рахунку не заборонено законом.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 129 - 1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно із частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.