ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2023 року
м. Київ
справа №640/24464/20
адміністративне провадження № К/990/35078/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року (головуючий суддя Степанюк А.Г., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.),
У С Т А Н О В И В:
I. Суть спору
1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Київської міської прокуратури, у якому просила:
1) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора міста Києва від 09.09.2020 №1862к, яким її звільнено з посади прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури міста Києва на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10 вересня 2020 року;
2) визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №2 від 02.04.2020 №175 про неуспішне проходження нею атестації;
3) поновити її на роботі в органах Київської міської прокуратури (до зміни назви - Прокуратура міста Києва) на посаді, рівнозначній (рівноцінній) тій посаді, яку вона займала станом на 08 вересня 2020 року (прокурор відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді);
4) стягнути з Київської міської прокуратури на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 10 вересня 2020 року по день постановлення судового рішення.
2. На обґрунтування позову позивачка зазначила про відсутність обставин реорганізації або ліквідації Прокуратури міста Києва, що вказує на незаконність її звільнення на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Протиправним позивачка вважала й рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації, оскільки її неявка для проходження анонімного тестування, призначеного на 05 березня 2020 року, була зумовлена необхідністю догляду за хворою дитиною та власним захворюванням (сукупно тимчасова непрацездатність тривала з 02 по 28 березня 2020 року), що не було враховано кадровою комісією.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2021 року за клопотанням позивачки залучено співвідповідачем у справі Офіс Генерального прокурора.
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2022 року відмовлено в задоволенні позову.
5. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані рішення відповідають критеріям, визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), і позивачка, яка не з`явилася на іспит і не подала заяву про перенесення його дати із зазначенням причини неявки, була правомірно визнана такою, що неуспішно пройшла атестацію, та звільнена з посади прокурора.
6. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано рішення кадрової комісії №2 від 02.04.2020 №175 про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою. Визнано протиправним та скасовано наказ прокурора міста Києва від 09.09.2020 №1862к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури міста Києва у зв`язку з неуспішним проходження атестації, на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10 вересня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури міста Києва з 11 вересня 2020 року. Стягнуто з Київської міської прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 578471,18 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
7. Погодившись із висновками суду першої інстанції щодо законності підстави звільнення позивачки з посади прокурора, суд апеляційної інстанції водночас зазначив про поважність причини її неявки на іспит та резюмував, що рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації є наслідком неповідомлення нею внаслідок перебування на лікарняному про причину неявки для проходження атестації, а не результатом атестування, яке позивачка по суті не проходила.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
8. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить переглянути постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2022 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
9. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення пункту 11 розділу І Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221 (далі - Порядок №221) та пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-IX), що суперечить висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах від 27 червня 2022 року у справі №640/25941/19 і від 14 липня 2022 року у справі №640/10572/20.
10. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, уважаючи його законним і обґрунтованим. Зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 17 листопада 2021 року у справі №540/1456/20, від 28 квітня 2022 року у справі №420/12089/20, від 25 листопада 2022 року у справі №320/6916/19, від 26 грудня 2022 року у справі №300/2744/21.
11. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів виходить з такого.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
12. З 21.04.2005 ОСОБА_1 працювала у Прокуратурі міста Києва на посадах помічника прокурора Дарницького району міста Києва, прокурора відділу Прокуратури міста Києва.
13. На виконання пункту 10 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №113-IX позивачка 14 жовтня 2019 року подала на ім`я Генерального прокурора заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
14. Складання іспиту у формі анонімного тестування було призначено ОСОБА_1 на 05 березня 2020 року.
15. У додатку 4 до протоколу засідання другої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 05.03.2020 №2 зафіксовано неявку ОСОБА_1 05 березня 2020 року для складання іспиту у формі анонімного тестування.
16. Рішенням кадрової комісії №2 від 02.04.2020 №175 ОСОБА_1 визнано такою, що неуспішно пройшла атестацію, у зв`язку із неявкою для складання іспиту у формі анонімного тестування 05 березня 2022 року та не подання у строк, передбачений Порядком №221, заяви про перенесення тестування.
17. Наказом Прокурора міста Києва від 09.09.2020 №1862к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу представництва в адміністративному судочинстві управління представництва інтересів держави в суді Прокуратури міста Києва та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 10 вересня 2020 року.
V. Позиція Верховного Суду
18. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
19. Касаційне провадження у цій справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, в межах доводів відповідача про неправильне застосування судом апеляційної інстанції пункту 11 розділу І Порядку №221 та пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX в частині наслідків неявки прокурора на іспит (проходження атестації) і неповідомлення про причини неявки, що суперечить висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постановах від 27 червня 2022 року у справі №640/25941/19 і від 14 липня 2022 року у справі №640/10572/20.
20. Отже, судові рішення підлягають касаційному перегляду виключно у вказаній частині.