ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 688/3336/18
провадження № 51-2412 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 та засудженого ОСОБА_7 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого 2020 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 02 лютого 2023 року щодо останнього у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12018240270000493, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Гриців Шепетівського району Хмельницької області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 лютого
2020 року засуджено:
ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років.
Запобіжні заходи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено у виді тримання під вартою.
Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_7 та ОСОБА_8 попереднє ув`язнення з 25 квітня 2018 року по 04 лютого 2020 року включно, строк відбування покарання обвинуваченим ухвалено рахувати з 05 лютого 2020 року.
Позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено частково, стягнено солідарно зі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на її користь 11 127,9 грн у рахунок відшкодування майнової шкоди та 400 000 грн моральної шкоди.
Вирішено питання щодо речових доказів у провадженні.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 121 КК України скасовано, кримінальне провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК Українизакрито у зв`язку зі смертю обвинуваченого. У решті вирок суду залишено без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 листопада 2022 року ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 11 травня 2022 року щодо ОСОБА_7 скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 02 лютого 2023 року вирок суду першої інстанціїщодо ОСОБА_7 залишено без змін.
За обставин, викладених у вироку, ОСОБА_7 визнаний винуватим у тому, що
24 квітня 2018 року, близько 21 год, він разом з особою, кримінальне провадження щодо якої закрито у зв`язку зі смертю на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, з метою вживання спиртних напоїв прийшли в належне на праві власності
ОСОБА_10 домоволодіння АДРЕСА_2, у якому відпочивали ОСОБА_10 та її співмешканець ОСОБА_11 . На їх стукіт у вікна та двері ОСОБА_10 відкрила двері. У веранді будинку між ОСОБА_7 та особою, кримінальне провадження стосовно якої закрито, з однієї сторони, та ОСОБА_10 з іншої сторони, виник конфлікт через небажання останньої прийняти їх пропозицію пройти в будинок та вживати з ними спиртні напої. У цей час із кухні у веранду вибіг ОСОБА_11, який відштовхнув ОСОБА_10 в сторону, та заперечуючи пропозицію незнайомих йому ОСОБА_7 і особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито, вживати в будинку спиртні напої, став вимагати залишити житло, оскільки останні перешкоджають відпочинку. ОСОБА_7, будучи обурений вимогою
ОСОБА_11 покинути приміщення будинку, під час словесного конфлікту з останнім, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно завдав йому удар кулаком в обличчя, після чого потерпілому умисно одного удару кулаком у ділянку лівої частини тулуба та одного удару кулаком в ділянку правої частини тулуба завдала особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, внаслідок чого ОСОБА_11 впав на підлогу. Встаючи з підлоги, коли йому продовжили наносити удари кулаками по обличчю та тілу, ОСОБА_11, щобзахистити своє життя та здоров`я від протиправних посягань, узяв з підлоги сокиру з метою примусити особу, кримінальне провадження стосовно якої закрито, і ОСОБА_7 покинути помешкання та заподіяв останньому сокирою два удари в ділянку голови, після чого вони залишили будинок та вийшли на подвір`я. Там особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, вирвала з рук ОСОБА_11 сокиру та з мотивів помсти правою рукою умисно завдала останньому удару по тулубу спереду в бік, після чого правою рукою схопила за ручку сокири і лівою рукою умисно вдарила в ділянку печінки, від чого потерпілий упав на сідниці, а після її поштовху ліг на спину на землю. Потім ОСОБА_7, з мотивів помсти, умисно завдав ОСОБА_11 одного удару ногою в підборіддя та обома ногами не менше трьох ударів у голову й ліву ділянку тулуба, від чого потерпілий втратив свідомість. У цей же час особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, умисно заподіяла ОСОБА_11, який лежав непритомним на землі, не менше шести ударів обома ногами в голову та ліву частину тулуба. З метою захисту потерпілого ОСОБА_10 лягла на нього і своїм тілом та руками прикрила його тулуб і голову, а особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, та ОСОБА_7 продовжили бити ОСОБА_11 ногами, при цьому удари приходились і по руках ОСОБА_12, на прохання якої побиття припинилось. У результаті протиправних дій особа, кримінальне провадження стосовно якої закрито, спільно зі ОСОБА_7 заподіяли ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, що в клінічному перебігу спричинило загрозливе для життя явище - набряк та стиснення головного мозку, зміщення серединних структур головного мозку, які мають прямий причинний зв`язок із настанням смерті ОСОБА_11
11 травня 2018 року в реанімаційному відділенні Шепетівської ЦРЛ.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи осіб, які її подали
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просять скасувати оскаржувані судові рішення та закрити кримінальне провадження стосовно ОСОБА_7 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливостей їх отримати. При цьому зазначають про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення та надання судами першої та апеляційної інстанцій неправильної правової оцінки фактичним обставинам кримінального провадження.
Зазначають, що ряд процесуальних дій у кримінальному провадженні здійснював слідчий ОСОБА_13, який не входив до групи слідчих, а тому докази, отримані в результаті проведених процесуальних дій, які були ініційовані вказаним слідчим, є недопустимими. При цьому вважають, що копія витягу з ЄРДР, долучена під час судового розгляду в місцевому суді, а також долучена під час апеляційного розгляду копія постанови про групу слідчих, де ОСОБА_13 зазначений як один із слідчих, що входить до слідчої групи, не підтверджують повноважень останнього. Свою позицію мотивують тим, що вказані документи не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України та їх не було в матеріалах кримінального провадження на час завершення досудового слідства, що, зокрема, підтверджується відсутністю інформації про них у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Також, без належної оцінки судів попередніх інстанцій залишено твердження сторони захисту щодо самозахисту ОСОБА_14 від протиправних дій ОСОБА_11, а також показання свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які вказали, що бачили, як ОСОБА_11 був побитий двома невідомими чоловіками, однак це не були обвинувачені. Свідок ОСОБА_10 в суді також підтвердила факт побиття свого співмешканця невідомими до появи обвинувачених в її домоволодінні, та зазначала про те, що останні жодного удару в голову ОСОБА_11 не наносили.
Зазначають про невиконання судом апеляційної інстанції вимог ч. 3 ст. 404 КПК України щодо обов`язку дослідити докази, з урахуванням доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту щодо їх недопустимості, а також доказів, які не досліджувалися в суді першої інстанції.
Також вважають, що суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання сторони захисту про призначення додаткової судово-медичної експертизи щодо наявності у ОСОБА_7 тілесних ушкоджень.
Крім цього, суд апеляційної інстанції, у порушення вимог ч. 2 ст. 439 КПК України, не виконав вказівки суду касаційної інстанції під час нового апеляційного розгляду, в своїй ухвалі не навів суті усіх апеляційних доводів сторони захисту, ретельно їх не перевірив, не проаналізував та не дав на них вичерпних відповідей, чим допустив порушення положень ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
В судовому засіданні прокурор, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просила оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Від представника потерпілої - адвоката ОСОБА_17 надійшла заява про проведення касаційного розгляду без її участі та участі потерпілої ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_6 надіслав клопотання, в якому, посилаючись на вимоги ст. 435 КПК України, не заперечував щодо можливості здійснення касаційного провадження за його відсутності.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Отже, виходячи з наведених положень процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставами для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд виходить із фактичних обставин, установлених місцевим та апеляційним судами.
За результатами перевірки судових рішень не встановлено обставин, які би ставили під сумнів законність і обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 370, п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України вказані висновки ґрунтуються на об`єктивно з`ясованих обставинах, які підтверджено доказами, безпосередньо дослідженими під час судового розгляду й оціненими судом згідно зі ст. 94 цього Кодексу. Зміст обставин і доказів докладно наведено у вироку.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_7, висновок про доведеність його винуватості суд першої інстанції зробив на підставі ретельного аналізу й оцінки досліджених доказів, а саме: показань потерпілої ОСОБА_9 ; свідків ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 ; протоколів огляду місця події від 25 квітня та 11 травня 2018 року; протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ; висновків експерта № 216 від 05 червня 2018 року,
№ 191 від 03 травня 2015 року, № 111 від 21 червня 2018 року, № 196 від 13 червня 2018 року, № 197 від 07 травня 2018 року, № 126 від 18 липня 2018 року; висновків судово-психіатричної експертизи № 345 від 05 червня 2018 року, № 420 від 11 липня 2018 року; протоколів НСРД від 12 липня 2018 року; висновку комісійної судово-медичної експертизи № 52 від 10 вересня 2018 року, а також роз`яснень експертами останнього в судовому засіданні.