1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

02 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 760/1285/19

провадження № 61-11381св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І.,

суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк",

треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року під головуванням судді Букіної О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Рубан С. М., Заришняк Г. М., Кулікова С. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк", треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", банк) в якому просив визнати недійсним кредитний договір від 24 березня 2008 року № 24/08/840, укладений між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 .

Посилався на те, що 15 березня 2008 року між ним та відповідачем було укладено кредитний договір № 24/08/840 на забезпечення якого в цей же день між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, а також між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки.

Посилається на те, що відповідно до п. 1.1 кредитного договору - банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 000 000 доларів США.

Відповідно до п. 3.1.1 кредитного договору - банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1, з якого надання кредитних коштів здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 3.1.2 кредитного договору - надання кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється траншами, підставою для видачі кожного з яких є окрема письмова заява позичальника.

Згідно умов кредитного договору банк був зобов`язаний відкрити ОСОБА_1 позичковий рахунок з якого за письмовими заявами ОСОБА_1 перераховувати на поточний рахунок кредитні кошти в межах суми 1 000 000 доларів США, а ОСОБА_1 був зобов`язаний сплачувати проценти за користування фактично отриманими на свою вимогу коштами.

Посилається на те, що у 2018 році ОСОБА_1 стало відомо про те, що з 2015 року в провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 757/31758/15-ц про стягнення на користь ПАТ АБ "Укргазбанк" з ОСОБА_1 коштів за кредитним договором № 24/08/840.

Вказує на те, що довідкою ПАТ АБ "Укргазбанк" від 02 лютого 2018 року за № 5-52/78/2018, виданою на запит ОСОБА_1 йому повідомлено наступне: "25 березня 2008 року ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 1 000 000 доларів США терміном по 25 березня 2028 року під 15% річних, згідно кредитного договору № 24/08/840. Станом на 02 лютого 2018 року заборгованість по тілу кредиту становить 706 335,06 доларів США та 366 603,81 доларів США заборгованості по відсоткам". До довідки додано виписки по рахункам № НОМЕР_3, № НОМЕР_4 . № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 з яких неможливо встановити природу формування вказаної банком заборгованості.

Посилається на те, що кредитний договір від 25 березня 2008 року № 24/08/840 суперечить вимогам діючого в Україні законодавства, як на момент його укладення, так і на даний час, що є підставами для визнання договору недійсним, оскільки надані до листа банку від 02 лютого 2018 року виписки по рахунках не відповідають вимогам щодо первинної бухгалтерської документації та не містять доказової інформації щодо факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів.

Зазначає те, що перед підписанням спірного кредитного договору його не було повідомлено про істотні кредитні умови, зокрема: про наявні форми кредитування, їх недоліки та переваги, тип відсоткової ставки та орієнтовну вартість подорожчання кредиту і реальну відсоткову ставку.

Крім того, посилається на те, що дані порушення вимог законодавства України, допущені зі сторони відповідача при підписанні спірного договору суттєво порушили права ОСОБА_1, як споживача банківських послуг, такі як, права на свободу обрання більш вигідних умов кредитування, які б відповідали принципам розумності та добросовісності, економічної доцільності, справедливості.

Посилається на те, що внаслідок допущених відповідачем порушень вимог законодавства України, позивач був схилений до підписання завідомо невигідного кредитного договору, позбавлений можливості обрати більш вигідну та справедливу форму кредитування, в тому числі отримання кредиту в національній валюті України на споживчі потреби.

Крім того, ОСОБА_1 не було повідомлено про орієнтовну сукупну вартість кредиту та реальну процентну ставку, тобто фактично введено його в оману щодо дійсної вартості кредитного договору, з метою схиляння до його підписання.

В обґрунтування позовних вимог посилається також на те, що кредитний договір від 25 березня 2008 року № 24/08/840 суперечить положенням діючого законодавства України, в тому числі Конституції України, Закону України "Про захист прав споживачів", ЦК України, а також з огляду на порушення відповідачем законодавства про захист прав споживачів під час укладення цього договору, з метою ввести в оману, схилити до укладення договору та в подальшому вимагати повернення фактично не отриманих коштів, а тому він підлягає визнанню недійсним відповідно до статей 203, 215 ЦПК України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 23 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року без змін.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову місцевий суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кредитний договір від 25 березня 2008 року № 24/08/840 позивач підписав особисто та засвідчив свою здатність виконувати умови цього договору, погодився із тим, що всі умови даного договору йому цілком зрозумілі і є справедливі по відношенню до нього.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У листопаді 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Шипов К. Ю. звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.

У поданій касаційній скарзі представник заявника зазначає, що твердження судів попередніх інстанцій про те, що підписання позивачем кредитного договору свідчить про розуміння ним всіх істотних умов договору і здатність їх виконувати суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи, оскільки наявний графік платежів - додаток № 2 до договору суперечить п. 1.1 кредитного договору, адже вказаний додаток передбачає видачу та повернення 1 000 000 без вказівки на валюту та фактично без процентів.

Суди також не звернули увагу на ту обставину, що п. 6.3 договору передбачено підписання додатку № 1 з відомостями про тарифи та іншу інформацію фінансового характеру для споживача банківських послуг, однак такого документу до справи не долучено попри його витребування судом, що свідчить про його відсутність.

Представник заявника зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про встановлення факту виконання сторонами умов кредитного договору та факту надання банком позичальнику повної суми кредиту, що прямо суперечить матеріалам справи та правовому висновку, викладеному у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9, де зазначено, що судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

Представник заявника також вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, які виявились у тому, що суд 04 жовтня 2022 року прийняв від відповідача документи, якими останній обґрунтовував свої заперечення проти позову чим надав відповідачу безпідставну процесуальну перевагу.

Аргументом касаційної скарги також є те, що суди попередніх інстанцій, відхиляючи доводи заявника щодо невжиття ним заходів на отримання кредиту, неналежно дослідили наявні у справі докази та помилково вважали, що позивач здійснив заходів щодо отримання кредиту. Вважає, що саме підписання кредитного договору не є достатнім доказом вжиття позивачем дій для отримання кредитних коштів, а наявні у справі виписки за своїми формами та змістом не відповідають вимогам, які ставляться до документів бухгалтерського обліку, оскільки не мають обов`язкових реквізитів, таких як номер та дата документа, не містять зазначення прізвища відповідальних осіб за їх складання, не містять підпису головного бухгалтера та не містять зазначення підстав їх складання.

Додатково зазначав, що суд апеляційної інстанції не врахував правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 733/608/16-ц.

Також касаційна скарга містить посилання на те, що 04 жовтня 2022 року на спростування доводів відповідача, позивачем було надано висновок експерта за результатами проведення почеркознавчого дослідження від 03 жовтня 2022 року № 3237 з якого слідує, що підписи на копії заяви про видачу готівки від імені ОСОБА_1 виконані іншою особою, проте апеляційний суд без належного обґрунтування та правової підстави відмовив у прийнятті цього висновку, що вплинуло на правильність вирішення справи.

Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У поданих у лютому 2023 року до Верховного Суду запереченнях на касаційну скаргу представник ПАТ АБ "Укргазбанк" - Футорян С. у задоволенні касаційної скарги просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.

Представник відповідача зазначала, що аргументи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки жодних підстав для визнання кредитного договору недійсним, передбачених положеннями чинного законодавства, позивачем доведено не було. Під час укладення договору сторони дійшли згоди щодо усіх істотних його умов.

Виписки по рахункам позивача були надані суду апеляційної інстанції на його вимогу, а тому аргументи касаційної скарги в цій частині є неспроможними. Вказані виписки є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Представник відповідача також зазначає, що суд апеляційної інстанції правомірно відмовив позивачу у долученні до матеріалів справи експертного висновку, адже заява про видачу готівки від 25 березня 2008 року не була предметом доказування у цій справі. Суд апеляційної інстанції правомірно постановив протокольну ухвалу про відмову у прийнятті цих доказів, оскільки вони були подані не за виняткових обставин.

Також зазначає, що означений експертний висновок складено за наслідками дослідження копій документів, а не їх оригіналів, а тому цим висновком не можна достовірно підтвердити обставини непідписання заяви про видачу готівки.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 09 січня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Солом`янського районного суду м. Києва справу № 760/1285/19.

31 січня 2023 року справа № 760/1285/19 надійшла до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 04 липня 2023 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

25 березня 2008 року ПАТ АБ "Укргазбанк" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 24/08/840 (а. с. 12-17 том 1).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору - банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 1 000 000 доларів США.

Згідно п. 3.1.1 кредитного договору - банк відкриває позичальнику позичковий рахунок № НОМЕР_1, з якого надання кредитних коштів здійснюється на поточний рахунок № НОМЕР_2 .

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.


................
Перейти до повного тексту