Постанова
Іменем України
02 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 462/5026/21
провадження № 61-3774св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України,
треті особи: Первинна профспілкова організація Національного природного парку "Північне Поділля", Національний природний парк "Північне Поділля", Професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2023 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, треті особи: Первинна профспілкова організація Національного природного парку "Північне Поділля", Національний природний парк "Північне Поділля", Професійна спілка працівників атомної енергетики та промисловості України, про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просивпоновити його на роботі на посаді директора в Національному природному парку "Північне Поділля" (далі - НПП "Північне Поділля"), стягнути з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06 лютого 2021 року до дня поновлення на роботі.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що 09 квітня 2019 року Міністерство екології та природних ресурсів України уклало з ним контракт № 4/2019 про призначення його на посаду директора Національного природного парку "Північне Поділля", про що видало відповідний наказ № 122-о про призначення.
04 грудня 2020 року Первинна профспілкова організація Національного природного парку "Північне Поділля" (далі - ППО НПП "Північне Поділля") звернулася до Міністерства екології та природних ресурсів України з безпідставною вимогою про розірвання контракту з ним як директором парку, зазначивши, що дана вимога не розглянута та виконана раніше, зокрема, згідно вимоги ППО НПП "Північне Поділля" від 18 лютого 2020 року.
Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27 січня 2021 року № 27-0 його звільнено з посади директора НПП "Північне Поділля" на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації за статтею 45 КЗпП України.
Своє звільнення з роботи ОСОБА_1 вважав безпідставним, оскільки ППО НПП "Північне Поділля" не підписувала діючий, на той час, колективний договір з адміністрацією НПП "Північне Поділля", а Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не повинно було розглядати дану вимогу профспілки.
Крім того, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України не надало йому своєчасно ознайомитися з вимогою ППО НПП "Північне Поділля" від 04 грудня 2020 року № 32 щодо розірвання контракту з ним. Його копію він отримав після свого звільнення з роботи 18 лютого 2021 року, тому не мав змоги вчасно звертатися до суду з позовом про оскарження даної вимоги ППО НПП "Північне Поділля".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Залізничний районний суд м. Львова рішенням від 29 липня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_1 у встановлений статтею 45 КЗпП України строк не оскаржив рішення профспілки, в якому порушено вимогу про розірвання трудового договору (контракту), через порушення позивачем трудового законодавства, яке стало підставою для звернення профспілки до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, яке своїм рішенням звільнило позивача із займаної посади.
Позивач посилається на необізнаність щодо вимоги, проте не оскаржив її після отримання копії 18 лютого 2021 року, тоді як із даним позовом звернувся до суду лише 20 липня 2021 року, і протягом розгляду даної справи, коли текст зазначеної вимоги був предметом судового розгляду.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що належним способом захисту керівника, щодо якого подано вимогу про звільнення, є оскарження до суду саме рішення виборного органу первинної профспілкової організації.
Разом з тим, позивач своїм правом на оскарження такого рішення у порядку, визначеному частиною другою статті 45 КЗпП України, не скористався, відповідно Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України було зобов`язане виконати вимогу виборного органу профспілки щодо звільнення директора НПП "Північне Поділля" із займаної посади.
При цьому, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України довело, що підставою звільнення є вимога профспілки підприємства, яка обґрунтована порушенням позивачем вимог трудового законодавства.
Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04 листопада 2020 року у справі № 158/131/19.
Враховуючи наведене, за наявності чинного рішення ППО НПП "Північне Поділля" про вимогу звільнити ОСОБА_1, дії відповідача щодо звільнення позивача з посади директора НПП "Північне Поділля" є правомірними, так як відповідають вимогам частини першої статті 45 КЗпП України.
Львівський апеляційний суд постановою від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив.
Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 29 липня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення.
Позов ОСОБА_1 задовольнив.
Поновив ОСОБА_1 на посаді директора НПП "Північне Поділля" з 28 січня 2021 року.
Стягнув з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 лютого 2021 року до 02 березня 2023 року в сумі 183 095,55 грн
Сума виплат зазначена без урахування податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Апеляційний суд виходив з того, що в порушення вимог статей 45, 149 КЗпП України роботодавець не надіслав ОСОБА_1 копії цієї вимоги для реалізації права на її оскарження, а тому останній не міг оскаржити її до суду у визначений законом строк.
Про вимогу Профспілки від 04 грудня 2020 року та наведені факти порушення трудового законодавства ОСОБА_1 довідався лише 18 лютого 2021 року, після свого звільнення з роботи, а тому доцільність в оскарженні такої вимоги вже відпала, оскільки ця вимога була реалізована шляхом видання наказу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27 січня 2021 року № 27-0.
Оскільки звільнення позивача проведено з порушенням вимог трудового законодавства, то є підстави для поновлення позивача на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Кількість днів вимушеного прогулу з 06 лютого 2021 року (така вимога позивача) по 02 березня 2023 року становить 518 днів, за вказаних обставин з Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 183 095,55 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2023 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 02 березня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заявник вказує, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04 листопада 2020 року у справі № 158/131/19.
На підтвердження порушення ОСОБА_1 численних норм трудового законодавства під час перебування на посаді директора НПП "Північне Поділля" надані вимоги ППО НПП "Північне Поділля" від 18 лютого 2020 року № 8 та від 04 грудня 2020 року № 32, припис Головного управління Держпраці у Львівській області від 23 вересня 2020 року, судові рішення у справах № 439/1296/20, № 439/1911/20, № 439/1174/20, № 439/260/21, № 439/261/21. При цьому, відповідно до постанов Головного управління Держпраці у Львівській області від 04 березня 2020 року та від 12 лютого 2021 року ОСОБА_1 надавався строк на усунення, виявлених під час попередніх перевірок, порушень трудового законодавства, однак позивачем не було вжито відповідних заходів, внаслідок чого на НПП "Північне Поділля" накладено штрафи. Проте, апеляційним судом вказані обставини не були враховані.
Крім того, стаття 45 КЗпП України не містить обов`язку відповідача направляти копію зазначеної вимоги ОСОБА_1 .
Разом з тим, висновок апеляційного суду про те, що вимоги ППО НПП "Північне Поділля" залишені без розгляду не відповідає дійсності та не підтверджується жодним доказом.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін.
Вказує те, що надані відповідачем документи не мають прямого стосунку до предмета позову, оскільки вони не згадані в тексті вимоги ППО НПП "Північне Поділля" про звільнення позивача і не могли бути підставою для його звільнення з роботи відповідно до статті 45 КЗпП України.
Про вимогу ППО НПП "Північне Поділля" від 04 грудня 2020 року та наведені факти порушення трудового законодавства ОСОБА_1 дізнався 18 лютого 2021 року, тобто після свого звільнення з роботи, а тому доцільність в оскарженні такої вимоги вже відпала, оскільки ця вимога була реалізована шляхом видання наказу про звільнення.
В порушення статей 45, 149 КЗпП України відповідач без попередження, без отримання від позивача письмових пояснень з приводу можливих порушень трудового законодавства, без ознайомлення із самим текстом вимоги ППО НПП "Північне Поділля", звільнив ОСОБА_1, чим позбавив його законного права оскаржити дану вимогу ППО НПП "Північне Поділля".
Позивач вважає, що прийняття рішення про його звільнення суперечить статті 43 Конституції України, частині 1 статті 6, статтям 8, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтям 45, 147, 149 КЗпП України, пункту 22 постанови Кабінету Міністрів України "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" від 19 березня 1994 року № 170 та пункту 27 контракту від 09 квітня 2019 року № 4/2019 про призначення ОСОБА_1 на посаду директора НПП "Північне Поділля".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 23 березня 2023 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Залізничного районного суду м. Львова.
Справа № 462/5026/21 надійшла до Верховного Суду 10 квітня 2023 року.
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 липня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 09 квітня 2019 року № 122-О ОСОБА_1 призначено на посаду директора НПП "Північне Поділля".
18 лютого 2020 року відбулися збори ППО НПП "Північне Поділля", на яких розглядалося питання про порушення позивачем трудового законодавства, а також прийнято рішення вимагати від Міністра енергетики та захисту довкілля України ОСОБА_3 розірвання контракту з директором НПП "Північне Поділля" ОСОБА_1 на підставі статті 45 КЗпП України та направити дане звернення йому та Атомпрофспілці. Така вимога скерована міністерству листом від 18 лютого 2020 року № 8.
Міністерством енергетики та захисту довкілля України директору НПП "Північне Поділля" ОСОБА_1 направлено лист від 25 лютого 2020 року № 26/1.9-22.2-4783 для надання пояснень у зв`язку з розглядом звернення ППО НПП "Північне Поділля" від 18 лютого 2020 року № 8 щодо неправомірних, на думку заявників, дій керівництва, на що листом від 26 лютого 2020 року № 87 ОСОБА_1 надано міністерству пояснення (т. 1 а. с. 88-90).
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади" від 27 травня 2020 року № 425 Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України та утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
Листом від 04 грудня 2020 року № 32 профспілковий комітет ППО НПП "Північне Поділля" звернувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів Україниз вимогою про розірвання контракту з директором НПП "Північне Поділля" ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням останнім вимог статей 12, 13 Закону України "Про колективні договори та угоди", статті 41 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та статей 243, 245 КЗпП України.
27 січня 2021 року наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України № 27-О позивача звільнено з посади директора НПП "Північне Поділля" на підставі статті 45 КЗпП України на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації.
Підставами для звільнення з роботи були: доповідна записка директора Департаменту природно-заповідного фонду Арустамяна Е. М. від 18 січня 2021 року № 11-01/67ВН-21, лист Професійної спілки працівників атомної енергетики та промисловості України від 06 липня 2020 року № 01-17-184, лист ППО НПП "Північне Поділля" від 04 грудня 2020 року № 32 (т. 1 а. с. 50).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;