Постанова
Іменем України
(додаткова)
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 357/8309/19
провадження № 61-257св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода",
відповідачі: ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державний реєстратор Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшина Марина Олександрівна,
розглянувши заяви ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин", державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної Марини Олександрівни про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Олійникова Слобода" (далі - ТОВ "Олійникова Слобода") у липні 2019 року звернулося до суду з вищевказаним позовом, який уточнило у процесі розгляду справи, і остаточно просило:
- визнати недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс "Узин" (далі - ТОВ Агрокомплекс "Узин") щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га;
- скасувати рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13.12.2018 15:33:11 та припинити право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин";
- витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, яка розташована в межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області та внести зміни до договору оренди землі № б/н від 18 червня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Олійникова Слобода" шляхом його викладення у редакції, зазначеній у позовній заяві.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області рішенням від 15 березня 2021 року відмовив у задоволенні позову. Скасував заходи забезпечення позову, обрані ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 липня 2019 року.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області додатковим рішенням від 22 квітня 2021 року заяву представника відповідача - адвоката Червінчика Є. Е. про ухвалення додаткового рішення задовольнив. Стягнув з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ТОВ Агрокомплекс "Узин" судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн.
Київський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року задовольнив частково.
Апеляційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" на додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року задовольнив.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 березня 2021 року та додаткове рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 квітня 2021 року скасував та постановив у справі нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнав недійсним договір оренди землі б/н від 10 грудня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га.
Скасував рішення державного реєстратора Малоєрчиківської сільської ради Сквирського району Київської області Ілюшиної М. О. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, індексний номер: 44594727 від 13 грудня 2018 року 15:33:11, та припинив право оренди ТОВ Агрокомплекс "Узин" на земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 10 грудня 2018 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин".
Витребував із незаконного володіння та користування ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" земельну ділянку з кадастровим номером 3220484400:03:004:0075 загальною площею 4,56 га, розташовану у межах Олійниково-Слобідської сільської ради Білоцерківського району Київської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Вирішив питання про розподіл судових витрат.
Київський апеляційний суд додатковою постановою від 02 лютого 2023 року заяву представника ТОВ "Олійникова Слобода" - адвоката Тетері С. І. про ухвалення додаткового судового рішення задовольнив частково. Стягнув у рівних частинах з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37 973,96 грн, по 18 986,98 грн з кожного.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Верховний Суд постановою від 05 липня 2023 року касаційну скаргу ТОВ "Олійникова Слобода" на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишив без задоволення.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року залишив без задоволення.
Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині вирішення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення про державну реєстрацію права на нерухоме майно витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння та користування і внесення змін до договору оренди землі залишив без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року задовольнив частково.
Постанову Київського апеляційного суду від 08 грудня 2022 року в частині розподілу судових витрат скасував та прийняв в цій частині нову постанову.
Стягнув з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" судовий збір за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій у розмірі по 8 548 (вісім тисяч п`ятсот сорок вісім) гривень 79 копійок з кожного.
Короткий зміст вимог заяв
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Марценюк Л. А. 05 липня 2023 року надійшла заява, в якій заявник просить стягнути з ТОВ "Олійникова Слобода" на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу за розгляд справи в апеляційній та касаційній інстанціях в сумі 22 500 грн.
Зазначена заява обґрунтована тим, що у позивача відсутнє порушене право, а також те, що порушене право позивача уже захищено та відновлено.
Від представника ТОВ "Олійникова Слобода" - адвоката Кравця О. І. 11 липня 2023 року до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить стягнути з ОСОБА_1 та ТОВ Агрокомплекс "Узин" на користь ТОВ "Олійникова Слобода" понесені ним судові витрати під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції.
Зазначена заява обґрунтована тим, що товариству у телефонному режимі 10 липня 2023 року від інформаційно-довідкового центру Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду про прийняття постанови 05 липня 2023 року.
Керуючись абзацом 2 частини восьмої статті 141 ЦПК України ТОВ "Олійникова Слобода" зазначило у відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 від 22 лютого 2023 року, що надасть суду додаткові докази на підтвердження понесення ним витрат на професійну правничу допомогу Адвокатського об`єднання "Еверліґал" у зв`язку з касаційним оскарженням судового рішення у цій справі упродовж п`яти днів після ухвалення Верховним Судом судового рішення з метою їх подальшого розподілу відповідно до приписів статті 141 ЦПК України.
На виконання приписів наведених положень заявник просить врахувати при розподілі судових витрат детальний опис послуг, наданих об`єднанням у процесі надання правничої допомоги ТОВ "Олійникова Слобода", а також інші докази понесення товариством витрат на правничу допомогу, які раніше не надавалися суду, для їх розподілу згідно з частинами другою, тринадцятою статті 141 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Вивчивши заяви ТОВ "Олійникова Слобода" та ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення та перевіривши їх доводи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення заяв про ухвалення додаткового судового рішення та прийняття додаткової постанови.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Як установлено в частині другій статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК Україниможна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.