Постанова
Іменем України
21 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/13744/20
провадження № 61-9014св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О.,
Дундар І. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - Заборольська сільська рада Луцького району Волинської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2022 року у складі судді Пушкарчук В. П. та постанову Волинського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Данилюк В. А., Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Заборольська сільська рада Луцького району Волинської області, про скасування реєстрації земельної ділянки.
Позов мотивований тим, що вона є власником земельної ділянки, розташованої за адресою:
АДРЕСА_1, кадастровий номер: 0722881800:03:001:0163, яка є суміжною із земельною ділянкою площею 0,1198 га, кадастровий номер: 0722881800:03:001:5808.
Під час виготовлення ТОВ "Горизонт" технічної документації на суміжну земельну ділянку її геометрію було спотворено, внаслідок чого викривлене графічне зображення було нанесено на кадастрову карту України.
Позивач вважала, що оскільки технічна документація із землеустрою містила неправдиві дані (в тому числі і підроблені) щодо конфігурації земельної ділянки відносно форми, що фактично виділялась ОСОБА_2 згідно з планом масиву, і була в подальшому відображена в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії ІІ-ВЛ № 012800, то її реєстрація у Державному земельному кадастрі на кадастровій карті України підлягає скасуванню.
ОСОБА_1 наголошувала, що акт прийому-передачі межових знаків, на підставі якого відповідач, серед іншого, зареєструвала право власності на спірну земельну ділянку, позивач не підписувала, а підпис біля її прізвища, ім`я та по батькові належить не їй, тобто є підробленим.
ОСОБА_1 просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:03:001:5808 у Державному земельному кадастрі на кадастровій карті України.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення про відмову у задоволенні позову мотивоване тим, що позивачка не надала жодного доказу на підтвердження того, що належна ОСОБА_3 земельна ділянка загальною площею 0,1198 га, розташована у селі
В. Омеляник Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881800:03:001:5808, в будь-які мірі накладається на належну ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 0,12 га, розташовану за адресою: Волинська область, Луцький район, село В. Омеляник, кадастровий номер: 0722881800:03:001:0163. Так само доказів того, що в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання (2018 рік), з урахуванням якого ТОВ "Горизонт" було виготовлено технічну документацію із землеустрою на земельну ділянку із кадастровим номером: 0722881800:03:001:5808, міститься підпис не ОСОБА_1, а іншої особи, матеріали справи не містять.
Аргументи учасників
У вересні 2022 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення та постанову судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що при розгляді цієї справи суди попередніх інстанцій не застосували Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затверджену наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, не дослідили докази, подані нею щодо порушення вимог цього нормативного документа при створенні технічної документації, яка стала підставою реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 0722881800:03:001:5808 у 2018 році. Фактично в мотивувальних частинах рішення та постанови зроблена підміна заявлених вимог. ОСОБА_1 зазначає, що не була повідомлена жодним чином про погодження меж земельних ділянок, не була присутня і не підписувала акт прийомки-передачі межових знаків, проте в цей акт було вписано її прізвище, ім`я, по батькові і в графі навпроти її прізвища міститься не її підпис, чим порушене її право на використання її імені. Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що були встановлені межові знаки встановленого зразка. Відповідно до листа ГУ Держагеокадастру у Волинській області від 17 лютого 2022 року
№ 00-3-0.2-642/2-22, який вона отримала лише 13 травня 2022 року, у зв`язку з чим вона не мала можливості надати його суду першої інстанції, земельній ділянці відповідно до державного акта серії ІІ-ВЛ 012800 у 2018 році кадастровий номер не присвоювався, а заява про державну реєстрацію земельної ділянки ОСОБА_2 разом із технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) подана державному кадастровому реєстратору лише 14 січня 2019 року. Натомість належна їй земельна ділянка вже була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 22 травня 2008 року на підставі технічної документації, а державна реєстрація права власності на вказану земельну ділянку (на попереднього власника) із присвоєним кадастровим номером була проведена 18 березня 2015 року. Суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання її адвоката про призначення почеркознавчої експертизи її підпису в акті прийомки-передачі межових знаків. Не враховано судом першої інстанції також те, що за фактом підроблення підпису була відкрита кримінальна справа.Суди попередніх інстанцій не перевірили її доводів про те, що згідно з викопіюванням з плану земельної ділянки та державного акту на право власності серії ІІ-ВЛ 012800 земельна ділянка ОСОБА_2 змінила геометричну конфігурацію, внаслідок чого відбулося часткове накладення на земельну ділянку позивача.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 грудня 2021 року у справі № 826/9603/17, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 3 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 0,12 га, розташованої за адресою: Волинська область, Луцький район, село В. Омеляник, кадастровий номер: 0722881800:03:001:0163, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яку вона придбала на підставі договору купівлі-продажу від 26 березня 21015 року (а. с. 76).
ОСОБА_3 є власником земельної ділянки загальною площею 0,1198 га, розташованої у селі В. Омеляник Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881800:03:001:5808. Ця земельна ділянка була придбана ОСОБА_3 у відповідача ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 08 лютого 2019 року (а. с. 210, 211).
Вищевказані земельні ділянки є суміжними.
Державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 0,1198 га, розташованої у селі В. Омеляник Луцького району Волинської області, кадастровий номер: 0722881800:03:001:5808, за ОСОБА_2 була проведена на підставі технічної документації, виготовленої ТОВ "Горизонт".
Позиція Верховного Суду
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя 152 ЗК України).
Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2018 року у справі
№ 681/1039/15-ц (провадження № 61-4200св18) зазначено, що:
"статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.
На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за N 391/17686, затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками (далі - Інструкція), пунктом 3.12 якої передбачено, що закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.