Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 296/8564/19
провадження № 61-13825св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", державний реєстратор Комунального підприємства "Центр державної реєстрації",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2021 року у складі судді Чішман Л. М. тапостанову Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Миніч Т. І. і касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи"), державного реєстратора Комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради Годзь Є. І. (далі - державний реєстратор) про визнання протиправним та скасування записів.
Позов мотивований тим, що іпотекодержатель ТОВ "Кредитні ініціативи" використав передбачений пунктом 12.3.1. договору іпотеки від 11 квітня 2008 року спосіб звернення стягнення на майно позивача, яким передбачено передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". При здійсненні звернення стягнення на предмет іпотеки саме таким способом іпотекодержатель не подав державному реєстратору усі передбачені законом документи, що свідчить про протиправність такої державної реєстрації права власності, зокрема, не замовлялась відповідна оцінка предмету іпотеки; позивачем не було отримано письмову вимогу про усунення порушень; не подано державному реєстратору копію письмової вимоги або принаймні документи, що підтверджують наявність факту завершення 30-денного строку саме з моменту отримання іпотекодавцем відповідної письмової вимоги.
Крім того, державним реєстратором проведена державна реєстрація прав всупереч Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Оскільки договір іпотеки, який є підставою для державної реєстрації прав за іпотекодержателем був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я., отже вказаний нотаріус має вчиняти державну реєстрації прав відносно спірного майна. Таким чином, державний реєстратор перевищив свої повноваження щодо оспорюваної державної реєстрації прав, крім того, будь-яких рішень, якими надано КП "Центр державної реєстрації" Садківської сільської ради повноваження у сфері державної реєстрації прав не приймалося.
Просив суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2018 року, індексний номер 44680040, прийняте державним реєстратором;
скасувати запис про право власності від 12 грудня 2018 року за № 29511763, згідно якого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1, внесений державним реєстратором;
визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, яка розташована за вищевказаною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18 грудня 2018 року № 44680040, на підставі якого зареєстровано запис про право власності від 12 грудня 2018 року № 29511763 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме зареєстровано право власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" на квартиру АДРЕСА_1, внесений державним.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 8 103,63 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умовами іпотечного договору № 0503/0408/45-007-Z-1 від 11 квітня 2008 року передбачалось, що іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки і разі невиконання іпотекодавцям основного зобов`язання повністю або частково. При настанні зазначених випадків іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором у строк, що не перевищує тридцяти днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору (п. 11).
Іпотечним договором визначалось, зокрема, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена після прийняття іпотекодержателем рішення про обрання передбаченого цим пунктом договору способу звернення стягнення на предмет іпотеки, на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності, правоздатність якого підтверджена сертифікатом суб`єкта оціночної діяльності.
Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 передбачає, що для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки подається ряд документів. Встановлено судом, що 01 березня 2018 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направлено ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням, із застереженням про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", та яке направлено за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 . При цьому підтвердження про отримання ОСОБА_1 копії повідомлення від 01 березня 2018 року державному реєстратору не було надано. Відповідач посилається на відповідь кур`єрської служби ПП "Експерс мейл" від 22 жовтня 2018 року про відмову в отриманні відправлення за адресою: АДРЕСА_3 . Проте у зазначеному листі ПП "Експерс мейл" від 22 жовтня 2018 року конкретно не вказано, що саме і коли було направлено ОСОБА_1, оскільки саме повідомлення датоване 01 березня 2018 року підстави вважати, що саме його ТОВ "Кредитні ініціативи" у жовтні 2018 року направило ОСОБА_1 відсутні. Крім того, відповідь адресовано ТОВ "Темапол", а не ТОВ "Кредитні ініціативи", що також ставить під сумнів направлення кур`єрською службою саме повідомлення від 01 березня 2018 року. Бланк опису вкладення відсутній. Зі змісту накладної № 20001009 вбачається, що адресату ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 було направлено відправлення, міститься відмітка про вручення ОСОБА_1 19 вересня 2018 року, водночас на накладній вказано, що адресат та номер мобільного телефону вказані не правильні. Аналогічно, у накладеній відсутнє чітке зазначення відправлення, що направлялось ОСОБА_1, відправником значиться ТОВ "Темапол", бланк опису вкладення відсутній.
Умовами Іпотечного договору сторони погодили, що застосування способу звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, можливе за наявності заборгованості ОСОБА_1 за основним зобов`язанням. Проте, всупереч вимогам Порядку, довідки іпотекодержателя, що містить відомості про суму боргу за основним зобов`язанням станом на дату не раніше трьох днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації та відомості про вартість предмета іпотеки, визначену суб`єктом оціночної діяльності, станом на дату не раніше 90 днів до дня подання документів для проведення відповідної державної реєстрації, відповідачем не було надано державному реєстратору, що підтверджується матеріалами реєстраційної справи № 1724772818101 (т. 1, а. с. 209-223). Факт не подання державному реєстратору довідки про суму боргу за основним зобов`язанням підтверджується і змістом Інформаційної довідки № 177395373 від 14 серпня 2019 року, а саме графою "Підстави виникнення права власності", де відсутнє посилання на відповідний висновок.
У відзиві відповідач посилається на те, що 17 серпня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" було проведено оцінку предмета іпотеки, яка станом на 04 вересня 2018 року становить 733 522,00 грн, проте вказаний висновок не долучено до відзиву та не міститься в матеріалах реєстраційної справи № 1724772818101.
Тому наявні достатні підстави вважати, що відповідачем не надано державному реєстратору документи, які прямо передбачені Порядком та виключно за наявності яких можливе здійснення реєстрації речових прав. При здійсненні державної реєстрації речових прав на квартиру державний реєстратор, всупереч обов`язку, передбаченому статтею 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", не перевірив відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, що призвело до неправильного висновку про наявність підстав для проведення державної реєстрації права власності на квартиру за ТОВ "Кредитні ініціативи". Тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги, скасувати рішення про державну реєстрацію прав та визнати за позивачем право власності на спірну квартиру.
Станом на день розгляду даної справи законодавець вже виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, а відтак вимога про скасування запису про право власності № 29511763 від 12 грудня 2018 року не зможе забезпечити і гарантувати позивачу відновлення порушеного права, а отже не спроможний надати особі ефективний захист його прав. Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19 та від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19.
В ході судового розгляду судом було встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно Інформаційної довідки від 22 лютого 2021 року № 114998070 ОСОБА_1 з 31 травня 2006 року на праві власності належить 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_5 (т. 1, а. с. 77-78). За клопотанням представника відповідача судом витребувано цивільну справу № 295/8017/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, для огляду в судовому засіданні. З матеріалів справи № 295/8017/20 вбачається, що ОСОБА_1 зазначає місцем свого проживання: АДРЕСА_3 . Крім того, рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 30 липня 2020 року розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 09 червня 2012 року. При цьому, згідно договору купівлі продажу від 15 серпня 2014 року ОСОБА_3 набуто право власності на квартиру АДРЕСА_6 (т. 2, а. с. 29-31). Договір купівлі продажу укладено за згодою ОСОБА_1 . Належними та допустимими доказами позивачем не доведено, що він фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Помилковим є висновок позивача про те, що державним реєстратором перевищено свої повноваження щодо державної реєстрації прав, відносно спірного майна, з огляду на неправильне інтерпретування позивачем частини п`ятої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Недоведеними є посилання на відсутність повноважень державного реєстратора на здійснення державної реєстрації прав на квартиру за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 08 червня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задоволено частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 22 березня 2021 року в частині стягнення судового збору з ТОВ "Кредитні ініціативи" на користь ОСОБА_1 змінено, зменшено стягнутий судовий збір з 8 103,63 грн до 768,40 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Кредитні ініціативи" 11 002,83 грн судового збору.
В іншій частині вимог рішення залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надані відповідачем докази викликають сумніви у належності повідомлення іпотекодавця - ОСОБА_1 з вимогою про усунення порушень. Тому вимоги Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо надання документа, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя ТОВ "Кредитні ініціативи" не виконано.
Суд першої інстанції правильно вказав, що на підтвердження факту проведення оцінки предмета іпотеки, ТОВ "Кредитні ініціативи" надало висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" від 04 вересня 2018 року лише під час розгляду справи в суді. З наданих департаментом реєстрації Житомирської міської ради доказів вбачається, що відповідачем не було надано державному реєстратору звіту суб`єкта оціночної діяльності про вартість предмета іпотеки, що свідчить про недотримання вимог п. 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, при вчиненні спірної реєстраційної дії.
Встановивши відсутність доказів на підтвердження виконання іпотекодержателем обов`язку, передбаченого частиною першою статті 35 Закону України "Про іпотеку" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, щодо направлення боржнику повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов`язання, що унеможливило встановлення державним реєстратором завершення тридцятиденного строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі і шляхом набуття права власності, відсутності даних про вартість предмета іпотеки на момент набуття права власності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за ТОВ "Кредитні ініціативи" проведена з порушенням зазначених положень законодавства.
Доводи апеляційної скарги проте, що суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу неналежним способом захисту, апеляційний суд відхиляє, оскільки обраний позивачем спосіб захисту - скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки на підставі відповідного застереження в іпотечному договорі, відповідає вимогам закону та є ефективним.
Договір купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я., за яким ОСОБА_1 набув права власності на спірне нерухоме майно ніким не скасований та не визнаний недійсним. Оскільки на час розгляду цієї справи, державна реєстрація права власності ТОВ "Кредитні ініціативи" скасована, договір купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року є чинним, а тому з врахуванням частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 в частині визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно.
Суд першої інстанції відхилив вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора з підстав порушення ним вимог Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Аргументи учасників справи
12 серпня 2021 року ТОВ "Кредитні ініціативи" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просило рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимогскасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального права, які гарантують ТОВ "Кредитні ініціативи" як іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому Законом України "Про іпотеку". Суди безпідставно прийшли до висновку, що ТОВ "Кредитні ініціативи" не дотримано процедури направлення повідомлення-вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку статті 37 Закону України "Про іпотеку". На адресу предмета іпотеки і на іншу адресу проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) було направлено повідомлення, в якому зазначена вимога про виконання зобов`язань за кредитним договором, розмір яких визначений станом на 20 лютого 2018 року із застереженням, що у разі не погашення заборгованості по кредитному договору іпотекодержателем буде звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки.
Питання щодо здійснення відправлень від імені ТОВ "Кредитні ініціативи", організацією щодо пошуку кур`єра доставки вимог тощо забезпечувало ТОВ "ТЕМАПОЛ" згідно договору від 27 серпня 2018 року про надання послуг з питань звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку". Тому відповіді від кур`єрської служби надходили ТОВ "ТЕМАПОЛ".
19 вересня 2019 року за адресою предмета іпотеки вручено повідомлення-вимогу, що підтверджується розпискою ОСОБА_1 у накладній кур`єрської служби. За адресою: АДРЕСА_3, ОСОБА_1 відмовився отримати від кур`єрської служби повідомлення-вимогу, про що EXPRESS MAIL надано письмове повідомлення № 106-К від 22 жовтня 2018 року. Засвідчена працівником кур`єрської служби відмова боржника від отримання письмової вимоги іпотекодержателя є доказом належного повідомлення боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц).
17 вересня 2018 року суб`єктом оціночної діяльності (СОД) ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" проведено оцінку предмета іпотеки, яка станом на 04 вересня 2018 року становить 733 522,00 грн. Строк дії оцінки 6 місяців. Заборгованість тільки по тілу кредиту і процентам станом на 20 лютого 2018 року у гривневому еквіваленті за курсом НБУ становила 2 015 890,28 грн. Тобто банком дотримано процедуру щодо визначення вартості предмета іпотеки, на який звертається стягнення шляхом набуття права власності іпотекодержателем.
Суди дійшли помилкового висновку, що банк мав надати державному реєстратору висновок про вартість предмета іпотеки та довідку про стан боргу. Станом на дату проведення державної реєстрації права власності на предмет іпотеки нормами чинного законодавства України не вимагалося надання державному реєстратору висновку про вартість майна (предмета іпотеки) та довідки про суму боргу. Суд першої інстанції застосував п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25 грудня 2015 року у редакції, яка не була чинною станом на дату державної реєстрації права власності на квартиру, а відповідно приходить до помилкового висновку про ненадання іпотекодержателем документів державному реєстратору. В діях державного реєстратора (відповідача) відсутні будь-які порушення чинного законодавства України, а чинне законодавство навпаки забороняло йому відмовити у державній реєстрації права власності на нерухоме майно.
Закон про мораторій також не було порушено, оскільки предмет іпотеки не є єдиним житлом позивача, що також підтвердив суд першої інстанції.
Судами задоволено неналежну позовну вимогу, оскільки при скасуванні рішення державного реєстратора також має бути позовна вимога про припинення права власності, а потім ставитися питання про відновлення права власності за позивачем. В іншому випадку це не є ефективний спосіб захисту. Постановою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19 зроблено наступний висновок: "з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав)". Аналогічний висновок, що позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора є неефективним способом захисту викладений у постанові Постанови Верховного Суду від 20 серпня 2020 року у справі_№916/2464/19 (п. 6.16 постанови).
Судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо рівності сторін у процесі та надання переваги припущенням над доказами. Суди попередніх інстанцій надали перевагу не перевіреним належним чином доводам позивача, проігнорувавши при цьому належні та допустимі докази відповідача. Зокрема, позивач надав неправдиві відомості, що в нього відсутнє інше житло. В свою чергу, всі доводи відповідача підтвердженні доказами, які суди з невідомих причин спростовували.
18 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності скасувати, рішення суду першої інстанції в цій частині залишити в силі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції, здійснивши аналіз частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дійшов необґрунтованого та неправильного висновку. Внаслідок винесення вказаної постанови апеляційного суду ефективний судовий захист позивача не відбувся, адже державний реєстратор позбавлений можливості скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про право власності за ТОВ "Кредитні ініціативи" та поновити (внести) запис про право власності позивача. В намаганні позивача все ж виконати вказане судове рішення шляхом здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 отримав відмову у проведенні такої реєстрації. Вказане судове рішення протирічить висновкам про застосування норми права, викладеним в постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19.
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи", в якому просить касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" задовольнити частково, оскаржену постанову в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності скасувати, залишивши в цій частині без змін рішення суду першої інстанції.
Зазначає, що суди попередніх інстанцій ґрунтовно надали оцінку оспорюваній державній реєстрації та прийшли до правильного висновку про її невідповідність вимогам закону і як наслідок, прийшли до рішення про її скасування. Суди не обмежували іпотекодержателя у реалізації його прав, а лише надали правову оцінку процедурі такої реалізації, яка відбулась у незаконний спосіб.
Щодо накладної № 20001009, то суд першої інстанції правильно вказав, що в ній міститься зміст, що адресату ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 було направлено відправлення, а також міститься відмітка про вручення ОСОБА_1 19 вересня 2018 року, водночас на накладній вказано, що адресат та номер мобільного телефону вказані не правильно. У накладеній відсутнє зазначення відправлення, відправником значиться ТОВ "Темапол", а не іпотекодержатель, бланк опису вкладення відсутній. Окрім того, у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2017 року у справі № 822/864/15 вказано, що підтвердженням отримання Товариством (іпотекодавцем) письмової вимоги Банку, яка, як зазначено у згаданих свідоцтвах нотаріуса, пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, в завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року №270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" від 12 травня 2006 року № 211.
Посилання ТОВ "Кредитні ініціативи" у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду у справі № 522/2732/16-ц є недоречним, оскільки обставини розгляду справи, у якій Верховний Суд виніс вказану постанову, є іншими.
ТОВ "Кредитні ініціативи" у касаційній скарзі посилається на висновки Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19, які вказують на необхідність одночасного визнання прав при скасуванні рішення про державну реєстрацію.
Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "Кредитні ініціативи".
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права та застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 522/2732/16-ц, у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2018 року у справі № 755/5691/16-ц, від 18 листопада 2020 року у справі № 750/5622/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 18 листопада 2020 року у справі № 154/883/19).
Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
В ухвалі зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 910/10963/19).
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19.
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року поновлено касаційне провадження у справі; письмові пояснення ОСОБА_1 на касаційну скаргу ТОВ "Кредитні ініціативи" залишено без розгляду; справу призначено до судового розгляду.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні ініціативи" та державного реєстратора про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав, а також в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 11 квітня 2008 року між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 0503/0408/45-007, відповідно до якого кредитор надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 75 000,00 дол. США, з початковою сплатою річних - 12,50 %, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів 11 квітня 2028 року.
В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, між сторонами укладено іпотечний договір № 0503/0408/45-007-Z-1 від 11 квітня 2008 року, згідно умов якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання ОСОБА_1 іпотекодавець передав в іпотеку ВАТ "Сведбанк" - іпотекодержателю нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 .
У пункті 10.3 іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.
Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання іпотекодавцям основного зобов`язання повністю або частково. При настанні зазначених випадків, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання та зобов`язань, передбачених цим договором у строк, що не перевищує тридцяти днів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов цього договору (п. 11 іпотечного договору).
У пункті 12 договору іпотеки передбачено, що за вибором іпотекодержателя застосовується один із наведених нижче способів звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя, в тому числі і згідно пп. 12.3.
Згідно пп. 12.3. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, яким вважається застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, викладене в пп. 12.3.1 та пп. 12.3.2 цього пункту договору іпотеки.
Відповідно до пп. 12.3.1. договору іпотеки задоволення вимог здійснюється шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку". Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" у випадку задоволення вимог іпотекодержателя шляхом використання процедури, передбаченої у цьому підпункті п. 12.3 договору іпотеки, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, укладений шляхом здійснення цього застереження, є підставою реєстрації права власності на предмет іпотеки.
Пунктом 12.3.1 іпотечного договору передбачено, що предмет іпотеки набувається у власність іпотекодержателя за вартістю, що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта-суб`єкта оціночної діяльності після прийняття іпотекодержателем відповідного рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки.
ОСОБА_1 набув права власності на спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 11 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В. Я.
На підставі договору факторингу № 15 від 28 листопада 2012 року, договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, укладеними між ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс", а також на підставі договору факторингу від 28 листопада 2012 року, договору про передачу прав за договором застави від 28 листопада 2012 року, укладеними між ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи", до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором №0503/0408/45-007 від 11 квітня 2008 року та за іпотечним договором № 0503/0408/45-007-Z-1 від 11 квітня 2008 року.
01 березня 2018 року ТОВ "Кредитні ініціативи" направило ОСОБА_1 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням. Вказаним листом банк вимагав сплати боргу за кредитним договором в розмірі 11 164 128,39 грн та попередив, що у разі невиконання цієї вимоги протягом тридцятиденного строку, ТОВ "Кредитні ініціативи" має намір звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України "Про іпотеку". Вказане повідомлення направлено за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .
На підтвердження направлення позивачу повідомлення про усунення порушень, відповідач посилався на відповідь кур`єрської служби ПП "Експерс мейл" від 22 жовтня 2018 року про відмову в отриманні відправлення за адресою: АДРЕСА_3 та накладну № 20001009 від 15 вересня 2018 року про отримання повідомлення за адресою: АДРЕСА_4 .
27 серпня 2018 року між ТОВ "Темапол" та ТОВ "Кредитні ініціативи" укладений договір про надання юридичних послуг з питань звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку шляхом державної реєстрації права власності на нерухоме майно відповідно до вимог статті 37 Закону України "Про іпотеку". Згідно п.1.1 зазначеного договору виконавець зобов`язується за замовленням замовника надавати юридичні послуги з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно, які включають підготовку та направлення іпотекодавцям та боржникам (якщо вони є відмінними від іпотекодавців) письмових вимог про усунення порушень основного зобов`язання та/або іпотечних договорів, укладених замовником; письмові вимоги направляються у визначеній замовником формі.
В листі ПП "Експерс мейл" № 106-К від 22 жовтня 2018 року повідомило ТОВ "Темапол", що доставка кур`єрського відправлення за накладною № 20001008 ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 не була здійснена, оскільки адресат відмовився від отримання без пояснення причин. У зв`язку з цим лист було повернуто відправнику.
Зі змісту накладної № 20001009 від 15 вересня 2018 року вбачається, що адресату ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_4 було направлено відправлення, міститься відмітка про вручення ОСОБА_1 19 вересня 2018 року. Вказано, що адресат та номер мобільного телефону вказані не вірно. У накладній відсутнє зазначення відправлення, що направлялось ОСОБА_1, бланк опису вкладення відсутній.
Державному реєстратору було надано лист ПП "Експерс мейл" від 22 жовтня 2018 року.
Згідно Інформаційної довідки від 14 серпня 2019 року за № 177395373, 18грудня 2018 року державним реєстратором зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1, за ТОВ "Кредитні ініціативи".
Як підставу виникнення права власності вказано договір про передачу прав, серія та номер: 2188, виданий 28 листопада 2018 року, видавник: "Факторингова компанія "Вектор плюс" та ТОВ "Кредитні ініціативи"; договір про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, серія та номер: 6970, виданий 28 листопада 2012 року, видавник: ПАТ "Сведбанк" та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор плюс"; Кредитний договір, серія та номер: 0503/0408/45-007, виданий 11 квітня 2007 року, видавник: ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 ; зворотнє повідомлення, серія та номер: 106-К, виданий 22 жовтня 2018 року, видавник: Експрес мейл; повідомлення, серія та номер: 587, виданий 01 березня 2018 року, видавник: ТОВ "Кредитні ініціативи"; іпотечний договір, серія та номер: 0503/0408/45-007-2-1, виданий 11 квітня 2007 року, видавник: ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 .
На підтвердження факту проведення оцінки предмета іпотеки, розташованого за адресою: АДРЕСА_4, ТОВ "Кредитні ініціативи" під час розгляду справи в суді надало висновок суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "БІЗНЕС АССІСТ" від 04 вересня 2018 року.
З наданих департаментом реєстрації Житомирської міської ради доказів вбачається, що відповідачем не було надано державному реєстратору звіту суб`єкта оціночної діяльності про вартість предмета іпотеки.
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог до ТОВ "Кредитні ініціативи"
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Договір як універсальний регулятор приватних відносин, покликаний забезпечити їх регулювання та має бути направлений на встановлення, зміну або припинення приватних прав та обов`язків. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин як договір його сторони можуть регулювати застосування в своїх відносинах юридично-значимих повідомлень (зокрема, порядок надсилання, визначати, коли повідомлення вважатиметься отриманим).