Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 591/1492/21
провадження № 61-8153св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа: Управління "Служба у справах дітей" Сумської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сумського апеляційного суду від 19 липня 2022 року в складі колегії суддів: Левченко Т. А., Собини О. І., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, у якому просила встановити факт її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з листопада 2009 року й до часу смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1, а такожвизнати за нею право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
На обґрунтування позовних вимог зазначала, щоу вересні 2009 року вона познайомилася з ОСОБА_4 та з листопада 2009 року вони почали проживати разом як чоловік та дружина, мали спільний побут, спільний сімейний бюджет. Проживали в належній їй квартирі АДРЕСА_2, у якій були зареєстровані вона та її син від попереднього шлюбу ОСОБА_6, а ОСОБА_4 був зареєстрований в квартирі АДРЕСА_3 .
Під час фактичних шлюбних відносин, ІНФОРМАЦІЯ_2, у них народилася дочка ОСОБА_7 .
24 жовтня 2013 року вони разом придбали квартиру АДРЕСА_1, на придбання якої вона надала 40 000,00 грн власних заощаджень, а іншу частину вартості квартири складали спільні кошти.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла, у тому числі, квартира АДРЕСА_1 . Спадкоємцями є їхня спільна дитина ОСОБА_7 та батьки померлого: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Оскільки спірна квартира набута у власність під час її перебування у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4, вважала, що частина цієї квартири є її власністю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 22 грудня 2021 року позов задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з листопада 2009 року й до часу смерті ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на частину квартири АДРЕСА_1 .
Додатковим рішенням Зарічного районного суду міста Суми від 06 січня 2022 року стягнуто в дольовому порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 11 334,00 грн, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн та судовий збір в сумі 3 334, 00грн, тобто по 5 667, 00 грн з кожного з них.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факт спільного проживання позивача однією сім`єю з ОСОБА_4 без реєстрації шлюбу в період з 2009 року до смерті останнього підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, а саме показаннями свідків; наявністю спільної дитини; договорами, у одному з яких і позивач і ОСОБА_4 визнавали спільне проживання однією сім?єю без реєстрації шлюбу, а в іншому ОСОБА_4 діяв як довірена особа сина позивача; фотокартками, зробленими в різні періоди, фактом реєстрації сина позивача а квартирі ОСОБА_4 . Крім того, ні позивач, ні ОСОБА_4 не перебували в будь-якому іншому зареєстрованому шлюбі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 19 липня 2022 року рішення Зарічного районного суду міста Суми від 22 грудня 2021 року та додаткове рішення Зарічного районного суду міста Суми від 06 січня 2022 року скасовано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3 639,00грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18 000,00 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не надала належних та достовірних доказів на підтвердження тієї обставини, що на час придбання ОСОБА_4 спірної квартири проживала з ним однією сім`єю. При цьому наявність у них спільної дитини, показання свідків, фотокартки, зроблені в різні періоди часу, нотаріально посвідчена заява ОСОБА_4 від 30 липня 2014 року, у якій він повідомляє про проживання однією сім`єю з позивачем, апеляційний суд вважав такими, що не підтверджують цей факт.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Сумського апеляційного суду від 19 липня 2022 року й залишити в силі рішення Зарічного районного суду міста Суми від 22 грудня 2021 року та додаткове рішення Зарічного районного суду міста Суми від 06 січня 2022 року.
Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2013 року в справі № 6-135цс13; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не врахував, що вона надала достатньо належних та допустимих доказів, які підтверджують факт її проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_4 . Крім того, апеляційний суд не надав належної оцінки поясненням самого відповідача ОСОБА_3, які є суперечливими, оскільки з однієї сторони він спростовував факт спільного проживання та ведення господарства, а з іншої підтверджував цей факт, зазначаючи про обізнаність проживання його сина разом з нею в належній їй квартирі, наявності між нами сімейних стосунків.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
21 вересня 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали електронної справи № 591/1492/21, а 27 липня 2023 року надійшли матеріали справи в повному обсязі в паперовому вигляді.
Представник відповідачів ОСОБА_9 надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін. Також представник відповідачів подав клопотання, у якому просить закрити касаційне провадження.
Перевіривши це клопотання, підстав для закриття касаційного провадження Верховний Суд не встановив.
Ухвалою Верховного Суду від 08 серпня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 зареєстрована з 03 червня 2009 року в квартирі АДРЕСА_2 .
Позивач має повнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, батько якого ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_7, матір`ю якої є позивач, а батьком - ОСОБА_4 .
24 жовтня 2013 року ОСОБА_4 придбав квартиру АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчинено за 144 500,00 грн. Договір посвідчено приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А. О.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 24 жовтня 2013 року, на момент набуття спірної квартири в зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах він не перебуває, кошти, що витрачаються ним на придбання вказаного нерухомого майна не є спільною сумісною власністю, особи, які б могли поставити питання про визнання за ними права власності на грошові кошти, які витрачаються на придбання квартири, відсутні.
30 липня 2014 року ОСОБА_1 придбала в особисту приватну власність за договором купівлі-продажу житлове приміщення АДРЕСА_4 . Продаж вчинено за 103 530,00 грн.
Відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 30 липня 2014 року, вона проживає однією сім`єю з ОСОБА_4, але не перебуває з ним у зареєстрованому шлюбі. Грошові кошти, які витрачаються нею на придбання житлового приміщення є її особистою власністю та не належать до спільного майна подружжя, тому в подальшому це нерухоме майно буде належати їй на праві особистої приватної власності.
Згідно з нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_4 від 30 липня 2014 року, він проживає однією сім`єю з ОСОБА_1, але не перебуває з нею у зареєстрованому шлюбі. Стверджує, що вищевказане житлове приміщення придбавається ОСОБА_1 за її особисті приватні кошти та буде належати ОСОБА_1 на праві особистої приватної власності.
20 липня 2016 року ОСОБА_1 подарувала сину ОСОБА_6 частку житлового приміщення АДРЕСА_4 . При цьому від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності діяв ОСОБА_4 .
30 вересня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 здійснили продаж житлового приміщення АДРЕСА_4 за 40 170,00 грн. Продавці довели до відома покупця, що відчужуване житлове приміщення є їх особистою приватною власністю.