Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 464/6624/20
провадження № 61-13309св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - Шоста львівська державна нотаріальна контора,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Шоста львівська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив визнати недійсним та скасувати заповіт, складений його батьком ОСОБА_3, який посвідчений державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що його мати у 2007 році була змушена розірвати шлюб з батьком - ОСОБА_3, оскільки він протягом усього життя зловживав алкоголем.
У 2007 році ОСОБА_3 уклав шлюб з відповідачем, яка знала про його хвороби, а також про те, що він зловживає спиртними напоями. Скориставшись його станом, пообіцяла ним опікуватись, а тому батько у 2009 році склав на неї заповіт.
Коли батько став безпорадним, у 2016 році ОСОБА_3 та ОСОБА_2 уклали спадковий договір, згідно якого на неї покладався обов`язок виконувати розпорядження ОСОБА_3, які стосуються створення та підтримання належних умов проживання та лікування, у разі його смерті ОСОБА_2 набуває права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
У 2019 році відповідач переїхала жити до свого сина, факт її непроживання у квартирі підтверджується актом комісії ЛКП "Дністер".
05 листопада 2019 року батько позивача звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який Сихівський районний суд м. Львова рішенням від 21 січня 2020 року задовольнив.
11 березня 2020 року Сихівський районний суд м. Львова ухвалив рішення про розірвання спадкового договору, укладеного між батьком позивача та відповідачем.
ОСОБА_3 за життя позивача робив нотатки щодо подальших його дій з майном, в яких виклав, що має на меті розлучитись з відповідачем, скасувати спадковий договір, зняти з реєстрації відповідача та скасувати заповіт, однак не встиг довести до кінця справу щодо зняття відповідача з реєстрації, а також скласти новий заповіт на нього (позивача у справі).
Факт того, що батько не мав наміру залишати квартиру після смерті відповідачу, а також про їх неприязні відносини та про те, що відповідач лише мала на меті заволодіти майном батька, а саме квартирою АДРЕСА_1 підтверджують свідки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, надавши одночасно рішення суду про скасування спадкового договору. Однак нотаріус 25 листопада 2020 року надав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю документа про підтвердження наявності інвалідності на день смерті спадкодавця, повідомлення про відкриття судового провадження щодо скасування заповіту та повідомив, що свідоцтво про право на спадщину буде видано спадкоємцю за заповітом після 14 грудня 2020 року.
Вважає, що заповіт складений батьком під впливом обману з боку відповідача у зв`язку із перебуванням останнього у емоційному стані, який не усвідомлював на момент складання заповіту своїх дій, оскільки був переконаний, що ОСОБА_2 дійсно буде його доглядати і виконувати його розпорядження.
Вважає, що відповідач, не виконавши умов спадкового договору, який суд скасував, втратила право на квартиру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сихівський районний суд. м. Львова рішенням від 09 серпня 2022 року під головуванням судді Чорної С. З. у задоволенні позову відмовив.
Місцевий суд, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову виходив з необґрунтованості позовних вимог.
Зазначав, що позивач не довів, що оскаржений заповіт, складений заповідачем шляхом обману, а волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Вказував на недоведеність того, що ОСОБА_3 перебував в безпорадному стані, тобто в момент вчинення правочину не міг розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними, у зв`язку з незадовільним станом здоров`я та зловживання алкогольними напоями.
Вказував, що у зв`язку із розірвання спадкового договору за позовом відчужувача, поданого за його життя, у спадкоємця виникло право спадкування за заповітом в повному обсязі.
Львівський апеляційний суд постановою від 14 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 09 серпня 2022 року змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки заповіт та укладений в подальшому спадковий договір стосуються одного і того самого майна, а останній розірваний рішенням суду, отже оспорюваний заповіт є нікчемний, а тому визнання його недійсним в судовому порядку за таких обставин не може вважатися ефективним способом захисту.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Чліянц А. А. звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року в якій просила оскаржену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника зазначає, що суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19 грудня 2018 року у справі № 766/13648/16.
Аргументом касаційної скарги також є те, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, яке виявилось у тому, що суд апеляційної інстанції допустив розгляд підстав позову, що не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а тому апеляційний суд повинен був відмовити у задоволенні позову у зв`язку із обранням позивачем неналежного способу захисту, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховим Судом у постанові від 26 травня 2021 року у справі № 552/6884/19.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 20 лютого 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Сихівського районного суду м. Львова справу № 464/6624/20.
21 березня 2023 року справа № 464/6624/20 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 06 липня 2023 року призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, сином якого є позивач.
06 березня 2009 року ОСОБА_3 склав заповіт, у відповідності до якого на випадок смерті заповів своїй дружині ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності.
Вказаний заповіт підписаний ОСОБА_3 особисто та посвідчений нотаріально державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори Гузелою Н. М. за реєстровим № 2-375, при цьому дієздатність ОСОБА_3 перевірена.
Сихівський районний суд м. Львова рішенням від 21 січня 2020 року розірвав шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований 28 грудня 2007 року у Галицькому ВДРАЦС РС ЛМУЮ, актовий запис № 443.
Сихівський районний суд м. Львова рішенням від 11 березня 2020 року розірвав спадковий договір, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який посвідчений 26 вересня 2016 року державним нотаріусом Шостої львівської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 2-995.
Відповідно до умов цього договору на набувача ( ОСОБА_2 ) покладався обов`язок виконувати розпорядження відчужувача ( ОСОБА_3 ), які стосуються створення та підтримання належних умов проживання та лікування, у разі його смерті - (набувач) ОСОБА_2 набуває права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Сторони у справі після смерті ОСОБА_3 подали заяви про прийняття спадщини.
25 листопада 2020 року Шоста львівська державна нотаріальна контора позивачу надала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку із відсутністю документа про підтвердження наявності інвалідності у заявника на день смерті спадкодавця, повідомлення про відкриття судового провадження щодо скасування заповіту, свідоцтво про право на спадщину буде видано спадкоємцю за заповітом після 14 грудня 2020 року.
З копії виписок, історії хвороби, свідоцтва про хворобу місцевий суд встановив, що ОСОБА_3 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний другого ступеня у воєнний час. Мав захворювання: остеохондроз хребта з стійким болевим синдромом, порушеною функцією хребта, деформуючий артроз обох колінних суглобів; ішемічною хворобою серця; гіпертонічною хворобою ІІ стадії, 2 ступеня, деформуючим артрозом обох колінних суглобів, псоріазом, хронічним гастритом, сечокам`яною хворобою, атеросклерозом, варикозною хворобою обох кінцівок.
З довідки від 09 вересня 2020 року № 1229, виданої Давидівською сільською радою встановлено, що ОСОБА_1, 1950 року народження, до смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав без реєстрації разом з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 та вели спільне господарство;
З довідки від 11 вересня 2020 року № 1230, виданої Давидівською сільською радою встановлено, що ОСОБА_1 здійснив поховання свого батька ОСОБА_1 .
З акта обстеження житлово-побутових умов від 11 вересня 2020 року, складеного Давидівською сільською радою встановлено, що ОСОБА_3, 1950 року народження, проживав без реєстрації з 2019 року до дня смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 в будинку за адресою: АДРЕСА_2 разом із своїм сином - ОСОБА_1, який здійснював за ним догляд.
На спростування доводів позивача відповідач ОСОБА_2 подала суду такі докази:
- свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 28 грудня 2007 року зареєстрували шлюб та після реєстрації шлюбу змінено прізвище дружини на " ОСОБА_5";
- виписку із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 433-1 згідно якої ОСОБА_2 мав діагнози: стабільна стенокардія напруги ІІ ф.кл., атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба серця ІІ ст., цукровий діабет, остеохондроз, правобічний деформуючий коксаратроз;
- пенсійне посвідчення особи з інвалідністю другої групи ОСОБА_2 ;
- копію відповіді ЛКП "Хуторівка" від 22 лютого 2021 року № 135, згідно якої ОСОБА_3, 1950 року народження, проживав за адресою: АДРЕСА_3 з лютого 1998 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1, що також підтверджується актом від 18 лютого 2021 року №134;
- довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописки, видану 12 січня 2021 року за № 55 ЛКП "Хуторівка", відповідно до якої в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2 ;
- довідку з місця проживання про склад сім`ї і прописки, видану 12 січня 2021 року за № 54 ЛКП "Хуторівка" відповідно до якої в квартирі АДРЕСА_1 зареєстрована ОСОБА_2, власник квартири ОСОБА_3 був зареєстрований за цією адресою з 03 лютого 1998 року по день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син померлого - ОСОБА_1 був зареєстрований за даною адресою з 03 вересня 1996 року по день зняття з реєстрації - 23 листопада 2009 року;
- заяву ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, згідної якої останні засвідчили, що у квартирі АДРЕСА_1 проживала та була зареєстрована ОСОБА_2 . Остання проживала з 2007 року по серпень-вересень 2019 року разом із своїм чоловіком - ОСОБА_3 . За час проживання ОСОБА_2 у вищевказаній квартирі зробила ремонт: замінила вхідні та міжкімнатні двері, засклила балкон. Засаджувала квітник на прибудинковій території. ОСОБА_2 доглядала за своїм чоловіком ОСОБА_3, який був інвалідом та потребував сторонньої допомоги. ОСОБА_2 надавала своєму чоловіку належну турботу та догляд, забезпечувала всім у побуті (харчування, прання, прибирання в квартирі та інші побутові питання) та у питаннях, які стосувалися його здоров`я (медикаменти, виклик лікаря), сплачувала комунальні послуги.
Допитаний у судовому свідок ОСОБА_9 повідомила, що вона є сестрою покійного ОСОБА_3, останній привів ОСОБА_2 у 2007 році, а у 2009 році написав заповіт. Заповіт склав, щоб ОСОБА_2 його не залишила. Вона приходила до ОСОБА_3 два рази на тиждень, остання викрала усі документи на квартиру. ЇЇ брат за життя скасував спадковий договір, оскільки хотів подарувати квартиру сину. Новий заповіт не склав, оскільки не мав рішення суду з мокрою печаткою. До смерті ОСОБА_12 жив у селі ОСОБА_13 у сина, знає, що останній зловживав спиртними напоями.
Допитаний у судовому свідок ОСОБА_14 повідомила, що спочатку (4-5 років) ОСОБА_12 і ОСОБА_2 жили добре. Пізніше в них почались скандали через те, що ОСОБА_12 випиває на що ОСОБА_2 їй скаржилась. ОСОБА_12 почав робити усе сам. Останні 8 місяців ОСОБА_2 не було. Зі слів ОСОБА_12 їй відомо, що він хотів переписати квартиру на сина. До смерті останній жив у квартирі на АДРЕСА_4 . До нього приходила сестра ОСОБА_16, син забирав його до себе на свята. ОСОБА_12 помер у машині сина. Їй відомо, що ремонт у квартирі робила ОСОБА_2 . Зі слів ОСОБА_12 їй відомо, що останній склав заповіт з доброї волі.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_17 повідомила, що є сусідкою ОСОБА_2 і покійного ОСОБА_12 . Коли ОСОБА_2 вийшла заміж за ОСОБА_12, останній виписав сина з квартири. Через деякий час почались розлади в сім`ї. ОСОБА_12 любив випити, ОСОБА_2 йшла від нього, а потім поверталась. ОСОБА_2 забороняла ОСОБА_12, щоб син заходив у квартиру. Вона чула сварки між ОСОБА_12 і ОСОБА_2 з приводу документів. Останні роки ОСОБА_2 рідко з`являлась у квартирі. ОСОБА_12 хотів скасувати заповіт та переписати квартиру на сина. Останній жив від Різдвяних свят до смерті у сина.
Допитаний у судовому свідок ОСОБА_20 повідомила, що є сусідкою позивача. ОСОБА_3 у 2020 і 2021 роках працював на городі, розказував, що шкодує щодо документів, його обманули. Він хворів, має дружину, яка з`являється раз на тиждень. Останній проживав до дня смерті у сина у с. Давидів від свят Пасхи до травня. Їй відомо, що останній приїжджав до сина, однак про це дружина не знала.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 повідомила, що вона є тіткою відповідача. ОСОБА_2 та ОСОБА_12 добре жили, неодноразово приходили до неї в гості. Квартира у якій вони проживали перейшла ОСОБА_12 у спадок від тітки. Їй відомо, що ОСОБА_12 приховав від ОСОБА_2 залежність від алкоголю, чинив фізичну силу до дружини. Коли випивав був неадекватний. Молодший син ОСОБА_12 не допомагав та до них не приходив, зовсім не цікавився ними. Старший син після розірвання шлюбу залишився проживати з першою дружиною ОСОБА_12 . Їй особисто ОСОБА_12 повідомляв, що виписав сина з квартири та склав заповіт на ОСОБА_2 . Ремонт у квартирі робили сини ОСОБА_2 . ОСОБА_12 не працював, отримував невелику пенсію, ОСОБА_2 працювала, доглядала за дитиною.