ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 925/1341/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Берднік І.С.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "КВІН СОІ"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2023 року (головуючий - Кравчук Г.А., судді: Чорногуз М.Г., Шаптала Є.Ю.) і рішення Господарського суду Черкаської області від 02 листопада 2022 року (суддя Грачов В.М.) у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк-Моторс"
до Приватного підприємства "КВІН СОІ",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Черкаської міської ради
про встановлення земельного сервітуту
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СПРАВИ
1. Учасниками даного спору є Товариство з обмеженою відповідальністю "Старк-Моторс" (далі "Позивач", ТОВ "Старк-Моторс", Товариство), Приватне підприємство "КВІН СОІ" (далі "Відповідач", ПП "КВІН СОІ", Підприємство) і Черкаська міська рада (далі "Третя особа", Черкаська міськрада).
2. Земельні ділянки, якими користуються сторони цього спору, розташовані поруч. До нерухомості Позивача є, як мінімум, два варіанти під`їзду, один з яких - через земельну ділянку Відповідача. Позивач звернувся до суду із вимогою встановити сервітут, тобто право проїзду через земельну ділянку Відповідача, оскільки в добровільному порядку той пропускати його відмовляється.
3. Свою правову позицію Позивач обґрунтував судовою експертизою, яка підтвердила, що шлях через земельну ділянку Відповідача є найменш обтяжливим та технічно можливим. Суди першої та апеляційної інстанції з такими аргументами погодились та позовні вимоги задовольнили.
4. Відповідач ґрунтував свої заперечення на тому, що між цими ж сторонами вже був аналогічний спір у 2019 році, де суди досліджували всі ті самі обставини і призначали експертизу, однак прийшли до протилежних висновків і в позові відмовили.
5. Суд апеляційної інстанції вказаний аргумент Відповідача відхилив і в обґрунтування цього зазначив: "Посилання апелянта на неврахування судом першої інстанції обставин встановлених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 у справі № 925/683/19 колегією суддів господарського суду відхиляються, оскільки предметом розгляду у справі № 925/683/19 є встановлення постійного безоплатного земельного сервітуту, в той час як предметом розгляду даної справи є встановлення строкового оплатного сервітуту".
6. Дійсно, у спорі, ініційованому Позивачем у 2019 році, позовні вимоги стосувались безоплатного та постійного (безстрокового) сервітуту, а в даному спорі він просить встановити сервітут на 23 роки (до 2055 року) за 2.400 гривень на рік.
7. Однак у касаційній скарзі Підприємство ставить обґрунтоване питання, яке і належить вирішити Касаційному господарському суду у даному спорі, і яке формулюється так: "Чи є різниця в позовних вимогах у двох спорах між тими ж сторонами достатньою для того, щоб стверджувати про апріорну відсутність преюдиційності?".
8. Касаційний господарський суд вважає, що сама по собі різниця у формулюванні позовних вимог не є достатньою для висновку про апріорну відсутність преюдиційності. Іншими словами, Господарський процесуальний кодекс України (далі ГПК України) не ставить питання про визнання обставин преюдиційними в залежність виключно від сформульованого позивачем в іншій справі предмету позову, а тлумачення в цьому контексті статті 75 ГПК України, здійснене судом апеляційної інстанції, є помилковим.
9. Виходячи з цього, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, спір має бути розглянути судом апеляційної інстанції повторно, обґрунтування чого наведено нижче.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Узагальнений зміст підстав і вимоги позову
10. Так, у жовтні 2021 року до Господарського суду Черкаської області звернулось ТОВ "Старк-Моторс" з позовом до ПП "КВІН СОІ" про встановлення земельного сервітуту на користь Позивача щодо права проїзду до земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167, кадастровий номер 7110136700:06:061:0020 на транспортному засобі по наявному шляху через частину земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167/1 з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013.
11. Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач узагальнено пояснював, що він на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2004 є власником частини нежитлового приміщення адмінбудівлі (використовується ним в господарській діяльності під ремонтно-механічний комплекс), що розташована за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167 на земельній ділянці кадастровий номер 711013700:06:061:0020 і яка межує із земельною ділянкою кадастровий номер 711013700:06:061:0013 за адресою: м. Черкаси, вул. М. Залізняка, 167/1, яка свою чергу перебуває в оренді у Відповідача.
12. Водночас в`їзд до належного Позивачу ремонтно-механічного комплексу на земельній ділянці 711013700:06:061:0020 можливий лише через суміжну ділянку Відповідача, однак останній пропозицію Товариства про укладення оплатного строкового договору про встановлення сервітуту не приймає.
Узагальнений зміст і обґрунтування рішень судів попередніх інстанцій
13. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.11.2022 позовні вимоги задоволено.
13.1. Встановлено на користь Товариства строковий платний земельний сервітут шляхом надання йому щоденного права проїзду транспортними засобами до адміністративної будівлі та ремонтно-механічного комплексу, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 167 та до земельної ділянки кадастровий номер 7110136700:06:061:0020, що перебуває в оренді у ТОВ "Старк-Моторс" через частину земельної ділянки за адресою: м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, 167/1 з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013, що перебуває в оренді ПП "КВІН-СОІ", загальною площею 0,0161 га (161 кв.м).
Визначено істотні умови сервітуту, а саме: (1) строк сервітуту до 17.08.2055 року; (2) площа, на яку поширюється земельний сервітут 0,0161 га; (3) межі та конфігурація сервітуту - відповідно до Варіанту 2, відображеного у додатку № 3 до висновку судового експерта Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр судових експертиз" за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 15.07.2022 року № 2-15/07, план меж Варіанту 2 встановлення сервітуту відображений на Рисунку 5, каталог координат кутів повороту в Таблиці 1; (4) оплата за земельний сервітут на користь орендаря земельної ділянки з кадастровим номером 7110136700:06:061:0013 складає 2400 грн на рік; (5) відшкодування збитків, завданих Підприємству встановленням земельного сервітуту, покладається на Товариство.
13.2. Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд погодився із аргументами Товариства про необхідність встановлення земельного сервітуту. При цьому, оцінивши подані сторонами докази, а також підготовлений за наслідками проведення призначеної судом експертизи висновок експерта дійшов висновку, що саме запропонований судовим експертом Варіант 2 встановлення земельного сервітуту у спірних правовідносинах є найменш обтяжливим для Підприємства, дозволить досягти обґрунтованої пропорційності між метою, яку бажав досягти Позивач та засобами, які вжиті судом (лише право проїзду по частині належної Відповідачу земельної ділянки).
14. За наслідками апеляційного перегляду справи, постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2023 рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
15. Господарський суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого господарського суду по суті спору. Окремо відмітив безпідставність посилань Відповідача щодо необхідності врахування обставин, які були встановлені у справі № 925/683/19 (попередній спір між сторонами) з мотивів того, що предметом розгляду тієї справи була вимога про встановлення постійного безоплатного сервітуту, в той час як предметом розгляду даної є вимога про встановлення строкового оплатного сервітуту.
Касаційна скарга
16. Не погодившись із судовими рішеннями, Підприємство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги Відповідача
17. Скаржник стверджує, що оскаржувану постанову апеляційного господарського суду прийнято з порушенням приписів частини четвертої статті 75 ГПК України та без урахування висновків Верховного Суду щодо правильного застосування цієї правової норми, які були викладені у постановах від 26.11.2019 у справі № 902/201/19, від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 та від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19.
18. Зазначає, що відповідно до висновків суду касаційної інстанції преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені обставини не підлягають доказуванню. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
19. Пояснює, що раніше між сторонами даного спору вже розглядався спір у справі № 925/683/19, за результатами розгляду якого Товариству було відмовлено у позовних вимогах до Підприємства про встановлення земельного сервітуту.
20. При цьому в рішенні Господарського суду Черкаської області від 28.02.2020 у справі № 925/683/19 судом були установлені преюдиційні для справи № 925/1341/21 обставини, зокрема:
(1) об`єктивна можливість проїзду для ТОВ "Старк-Моторс" до свого ремонтно-механічного комплексу через земельні ділянки, надані йому в оренду в спільне користування з ТОВ "ВО "Кристал";
(2) об`єктивна можливість розташування належного автомобільного під`їзду до ремонтно-механічного комплексу Товариства, шляхом, який може бути задоволений іншим способом, аніж встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку Підприємства;
(3) унеможливлення користування Відповідачем орендованою ним земельної ділянкою та її використання за цільовим призначенням у разі встановлення земельного сервітуту на її частину;
(4) узгодження ТОВ "Старк-Моторс" меж земельної ділянки, яка перебуває в оренді у ПП "КВІН СОІ".
Між тим, в ході апеляційного перегляду справи № 925/1341/21 судом апеляційної інстанції в порушення наведених вище приписів ГПК України та висновків Верховного Суду, помилково відхилено аргументи Відповідача про необхідність врахування установлених у справі № 925/683/19 обставин як преюдиційних, що в результаті призвело до прийняття апеляційним судом неправомірної постанови.
21. Окрім цього, скаржник зазначає також про порушення судами попередніх інстанцій приписів статей 14, 236 ГПК України, яке полягає у безпідставному незалученні до участі у цій справі власників суміжних земельних ділянок. Пояснює, що у справі № 925/683/19 була установлена можливість проїзду до земельної ділянки Позивача через земельні ділянки, що надані йому в оренду в спільне користування з ТОВ "ВО "Кристал". Також і з висновку експерта у справі № 925/1341/21 слідує про можливість проїзду до належного Товариству майна через земельні ділянки ТОВ "ВО "Кристал" і ТОВ "НВФ "Аріан-2001". Звідси, вважає, що об`єктивний розгляд цієї справи міг відбутися лише за участі названих осіб, проте суди цьому уваги не надали.
За наведених міркувань наполягає на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, які викладені у постановах від 30.01.2019 у справі № 552/6381/17, від 13.03.2019 у справі № 757/39920/15-ц, від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17, від 11.09.2019 у справі № 200/8461/15-ц, від 03.05.2022 у справі № 711/3591/21 і від 03.05.2023 у справі № 200/7595/18.