ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 32/257-10
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Дніпровської міської ради
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023
(судді Антонік С. Г., Мороз В. Ф., Орєшкіна Е. В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Динамо Дніпро"
до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Дніпровської міської ради,
про визнання права власності.
ВСТАНОВИВ:
1. Історія справи
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будсервіс Динамо Дніпро" (далі - ТОВ "Будсервіс Динамо Дніпро") звернулося з позовом до Громадської організації "Дніпропетровська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України" (далі - ГО "Дніпропетровська обласна організація ФСТ "Динамо" України") про визнання права власності на нерухоме майно водно-спортивної бази, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, Набережна Перемоги, 13-А, яка складається з таких об`єктів: літ. "А-1" будівля водноспортивної бази площею 374,2 м2; № 1, 2 - огорожа; І, ІІ мостіння; літ. "Б-1" побутове приміщення площею 18,6 м2; літ. "В-1" побутове приміщення площею 22,1 м2; літ. "Ж-1" побутове приміщення площею 20,1 м2; літ. "З-1" побутове приміщення площею 20,1 м2; літ. "Г" тимчасова будівля площею 6,7 м2; літ. "Д" тимчасова будівля площею 14,4 м2.
1.2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі № 32/257-10 (суддя Васильєв О. Ю.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22.10.2010) позовні вимоги задоволено частково, визнано за ТОВ "Будсервіс Динамо Дніпро" право власності на нерухоме майно водно-спортивної бази, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 13-А, яка складається з таких об`єктів літ. "А-1" будівля водно-спортивної бази, площею 348,3 м2; № 1, 2 - огорожа; I, II мостіння; літ. "Г" тимчасова будівля, площею 6,7 м2; літ. "Д" тимчасова будівля, площею 14,4 м2.
1.3. Не погодившись із рішенням господарського суду, Дніпровська міська рада (далі - Дніпровська міськрада) 15.08.2022 звернулася до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
1.4. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.08.2022 поновлено Дніпровській міській раді строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 32/257-10 та призначено апеляційну скаргу до розгляду.
1.5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022 у справі № 32/257-10 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010 у справі № 32/257-10 скасоване, прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.
1.6. Постановою від 04.04.2023 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.11.2022р. у справі № 32/257-10 скасував. Справу № 32/257-10 направив до Центрального апеляційного господарського суду на стадію відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради.
1.7. Центральний апеляційний господарський суд ухвалою від 24.05.2023 відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі № 32/257-10 за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010.
1.8. Ухвалу мотивував тим, що Дніпровська міськрада, яка вважає себе власником земельної ділянки, не довела порушення своїх прав прийняттям спірного рішення, оскільки в цьому провадженні вирішувалось питання про право власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення водно-спортивної бази, висновки про перехід прав на земельні ділянки ані в резолютивній, ані в мотивувальній частинах рішення відсутні, а тому винятки для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги, передбачені в пунктах 1, 2 частини другої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відсутні.
2. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
2.1. Дніпровська міськрада подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 24.05.2023, в якій просить її скасувати, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
2.2. Зазначає, що суд апеляційної інстанції помилково дійшов до висновку про відсутність порушених прав територіальної громади міста рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2010, не врахувавши принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній нерухомості, а відтак не обґрунтував висновок про відсутність винятків, передбачених частиною другою статті 261 ГПК України.
2.3. Вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.12.2022 у справі № 2-3887/2009, зокрема, щодо можливості поновлення апеляційним судом строку на подання скарги міською радою, яка не була залучена до участі у справі, на рішення суду, яке ухвалено до 15.12.2017; неможливості застосування преклюзивних строків до осіб, які не були залучені до участі у справі; про початок перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення для органів місцевого самоврядування, яке стало підставою для набуття права власності.
3. Позиція Верховного Суду
3.1. Оскаржуване в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції було ухвалене до набрання чинності з 15.12.2017 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VІІІ).
3.2. Частиною першою статті 93 ГПК України (у редакції, яка діяла станом на дату ухвалення рішення суду) встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
3.3. Апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу (частина друга статті 93 ГПК України).
3.4. При цьому, згідно з частиною першою статті 91 ГПК України (в зазначеній редакції) право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, мають сторони у справі, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки.
3.5. Згідно з пунктом 13 частини першої Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Разом з тим, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).
3.6. Судові рішення, що ухвалені до 15.12.2017, тобто до набрання чинності Господарським процесуальним кодексом України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України в редакції, чинній з 15.12.2017.
3.7. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
3.8. В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.
3.9. Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов`язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.
3.10. Разом із цим оцінка права на апеляційне оскарження судового рішення особою, яка не була залучена до участі у справі, однак суд вирішив питання про їх права та обов`язки, не здійснюється на стадії розгляду питання щодо прийнятності апеляційної скарги з підстав відповідності її форми та змісту приписам процесуального законодавства..
3.11. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 14.08.2019 у справі № 62/112 відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у низці постанов, щодо вирішення на стадії відкриття апеляційного провадження питання про те, чи стосуються оскаржувані рішення прав, інтересів та (або) обов`язків скаржників), оскільки встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи.