ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 200/2903/22
адміністративне провадження № К/990/8747/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
секретар судового засідання - Титенко М.П.,
за участю:
представників позивача - Нечая О.Д., Горголь І.С.,
представника відповідача - Панковської Е.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 (суддя Бабаш Г.П.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 (головуючий суддя Сіваченко І.В., судді: Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі №200/2903/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
В С Т А Н О В И В :
В лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фурлендер Віндтехнолоджі" (далі також- позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.01.2022:
№ 26/32-00-07-01-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 49 680 000,00 грн;
№ 27/32-00-07-01-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 978 480,00 грн;
№ 28/32-00-07-01-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 55 026 900,00 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням - 44 021 520 грн, за штрафними санкціями - 11 005 380,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач за результатами проведеної перевірки, дійшов хибних висновків про відсутність реального здійснення господарських операцій Товариства з ТОВ "Хайсбенрай Альянс", оскільки поставлений товар був фактично отриманий, а за результатом таких операцій у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі. Вважав, що висновок податкового органу про нереальність господарських операцій з вищевказаним контрагентом ґрунтується виключно на припущеннях, що не відповідає вимогам чинного законодавства України.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023, позов задоволено повністю.
Так, судами встановлено, що контролюючим органом у період з 26.11.2021 по 29.11.2021 проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з питання дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з ТОВ "Хайсбенрай Альянс" за листопад 2019 року з їх зображенням у декларації з податку на додану вартість та показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємства за 2019 рік, за результатами якої складено акт № 840/32-00-07-01-03-27/37011495 від 06.12.2021.
Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення ТОВ "Фурлендер Віндтехнолоджі":
- п.44.1, п.44.2., ст.. 44, п.п. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України (далі - також ПК України), п.5 П (С)БУ 16 "Дохід", ст.9 Закону України від 16.07.1999 р. №996-XIV "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49 680 000,00 грн, в т.ч. за 4 квартал 2019 року у сумі 49 680 000 грн;
- п.44.1 ст.44, п.198.1,п.198.2.,п.198.3. ст.198., п.200.1., п.200.2., абз. "в" п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за листопад 2019 року на суму 44 021 520,00 грн;
- завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації з ПДВ) за листопад 2019 року на суму 1 978 480 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки позивачем було подано заперечення на нього.
Листом від 21.01.2022 №291/6/32-00-07-01-03 контролюючий орган повідомив позивача, що висновки акту перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.
На підставі акту перевірки 27.01.2022 відповідачем прийняті податкові повідомлення- рішення:
№ 26/32-00-07-01-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 49 680 000,00 грн;
№ 27/32-00-07-01-03, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 1 978 480,00 грн;
№ 28/32-00-07-01-03, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 55 026 900,00 гривень, у тому числі за податковим зобов`язанням - 44 021 520 грн, за штрафними санкціями 11 005 380,00 грн.
Позивач, вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що позивач надав як до перевірки, так і до суду належним чином оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення реальної господарської операції, яка стала передумовою для формування позивачем витрат та податкового кредиту, тоді як доводи контролюючого органу є невмотивованими, такими що ґрунтуються на недоведених припущеннях про порушення податкової дисципліни з боку третіх осіб по ланцюгу постача, а не позивача.
З такими рішеннями не погодився відповідач та подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, контролюючий орган наголошує на не підтвердженні позивачем господарських операцій з контрагентом (ТОВ "Хайсбенрай Альянс"), а саме вказує на відсутність імпортованого товару у постачальників, ненадання сертифікатів якості обладнання, наявність недоліків у товарно-транспортних накладних, відсутність ділової мети у позивача, а також повної сплати за поставлений товар.
Правовою підставою для відкриття касаційного провадження зазначено пункт 1 частини четвертої ст. 328 КАС України.
Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.10.2022 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2023 у цій справі.
Позивач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи й вимоги касаційної скарги та просила її задовольнити з підстав, у ній зазначених.
Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення касаційної скарги та просили залишити без змін рішення судів попередніх інстанції як законні та обґрунтовані.
Зазначено, зокрема, що надання до перевірки технічних документів на обладнання (сертифікатів якості тощо) не є обов`язковим, оскільки останні у податковому/бухгалтерському обліку не відображаються та не містять достатньої і необхідної інформації про господарську операцію з поставки, крім того, такі документи були передані Товариством покупцям обладнання.
Щодо доводів контролюючого органу про використання частини обладнання раніше, ніж воно фактично було придбано, то представником позивача вказано, що саме встановлення вітроенергетичних установок (2 штуки) відбулося до придбання обладнання у ТОВ "Хайсбенрай Альянс", однак в подальшому було виявлено несправності, які й було усунуто шляхом заміни непрацюючих матеріалів на отримані позивачем від контрагента механізми.
Придбання ж у листопаді 2019 року обладнання за цінами вищими, ніж позивач імпортував до цього, обґрунтовано необхідністю збереження ділової репутації Товариства, а також уникнення накладення штрафних санкцій, оскільки роботи по встановленню вітроенергетичних установок мають виконуватися в короткі терміни, а імпорт обладнання займав тривалий час.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані ПК України.
Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
Згідно п.135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.3 вказаної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХIV (далі також - Закон № 996-ХIV).
Відповідно до статті 1 цього Закону (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно із частиною першою статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.