ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 161/6056/23
провадження № 51- 2917 км 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 травня 2023 року про відмову у відкритті провадження.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 04 травня 2023 року закрито провадження за скаргою ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 травня 2023 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04 травня 2023 рокув зв`язку з тим, що апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню.
Вимоги касаційної скарги та узагальненні доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження є незаконною. При цьому вказує, що суд апеляційної інстанції помилково застосував положення статей 309, 399 КПК та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді. Посилається на Рішення Конституційного Суду України від 17 червня 2020 року № 4-р(ІІ)/2020 та зазначає, що ухвала слідчого судді за його скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Волинської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Вказує, що апеляційний суд позбавив його права на апеляційне оскарження, яке передбачено п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України. Крім того, відповідно до положень ч. 5 ст. 434-1 КПК просить передати матеріали провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду для оформлення єдиної правозастосовної практики з питання можливості апеляційного оскарження ухвал слідчого судді за наслідками розгляду скарг на бездіяльність конкретної прокуратури щодо невнесення відомостей про злочин до ЄРДР.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор ОСОБА_5 вважала, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню та просила ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора ОСОБА_5, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК передбачено, що підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При цьому істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК).
Відповідно до положень ст. 370 і ч. 2 ст. 418 КПК ухвала суду апеляційної інстанції повинна бути законною, обґрунтованою і вмотивованою. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Доводи заявника ОСОБА_6 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження заслуговують на увагу.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 24 КПК), а забезпечення права на апеляційний перегляд справи віднесене законодавцем до основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів").
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК встановлено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.