Постанова
Іменем України
16 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 297/2468/18
провадження № 61-5385св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - Берегівська міська рада,
відповідачі:Державна інспекція архітектури та містобудування України, Управління Державної інспекції архітектури та містобудування у Закарпатській області, державний реєстратор прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Мирончук Оксана Василівна, ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Берегівської міської ради на рішення Берегівського районного суду від 18 грудня 2020 року у складі судді Гецко Ю. Ю. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю. і Джуги С. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовних вимог
У листопаді 2018 року Берегівська міська рада звернулась до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельну інспекції України (далі - ДАБІ України), Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - УДАБІ у Закарпатській області), державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватний нотаріус Берегівського нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В. (далі - приватний нотаріус), ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3, про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Позов обґрунтовано тим, що 19 березня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу придбали житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Того ж дня відповідачами придбано земельну ділянку площею 0,0399 га за тією ж адресою.
У березні 2015 року відповідачами знесений придбаний ними житловий будинок і розпочато на його місці будівництво нового об`єкта - триповерхової будівлі. На момент пред`явлення позову будівництво майже завершено.
25 травня 2015 року відповідачами подано до УДАБІ у Закарпатській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на підставі якого останні отримали дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте фактично відповідачі виконують будівельні роботи з нового будівництва, на виконання яких у них немає дозволу.
Згідно з актом обстеження домоволодінь за адресою: АДРЕСА_1, від 25 серпня 2015 року замість реконструкції житлового будинку фактично ведеться будівництво нового об`єкта - триповерхової будівлі на місці раніше існуючого житлового будинку, який був знесений у 2015 році. При цьому були виявлені порушення щодо прив`язки цієї будівлі до меж сусідньої земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також відхилення щодо висоти об`єкта, закладеної у будівельному паспорті.
У результаті протиправної бездіяльності та протиправних дій службових осіб УДАБІ у Закарпатській області місцевий бюджет м. Берегова не отримав від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, які в цьому випадку підлягали обов`язковій сплаті згідно зі статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Берегівська міська рада просила скасувати:
реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2015 року, поданого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;
реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта "реконструкція одноквартирного житлового будинку з добудовою та надбудовою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1" від 09 червня 2017 року, реєстраційний номер: ЗК 142171605824;
рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В. від 21 червня 2017 року, індексний номер 35795304, про внесення змін до записів про право власності № 9103325 та № 9103326 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - на об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 520213221102;
рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В. від 27 грудня 2017 року, індексний номер 38984154, про внесення змін до запису про об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 520213221102 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Берегівського районного суду від 18 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із пропуску позовної давності, а також з недоведеності позовних вимог в частині порушення права позивача.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 12 квітня 2022 року апеляційну скаргу Берегівської міської ради задоволено частково. Рішення Берегівського районного суду від 18 грудня 2020 року скасовано. У задоволенні позову Берегівської міської ради відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що у спірних правовідносинах визначальним моментом предмету доказування має бути факт порушення законного інтересу позивача у виді неотримання коштів від ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у зв`язку з побудовою ними без відповідного дозволу будівлі понад 300 кв. м. При цьому дії (бездіяльність) інспекції не є предметом позовних вимог і такі неправомірними (протиправними) у порядку іншої юрисдикції судом не визнавались.
Стверджуючи у позовній заяві про те, що загальна площа будівлі перевищує 300 кв. м, Берегівська міська рада на момент звернення (листопад 2018 року) не навела та не надала суду жодних доказів щодо цього. Суд апеляційної інстанції взяв до уваги висновок № 375/03-20 від 03 березня 2020 року, оскільки ця експертиза проводилася із виходом на місце будівництва, та відхилила висновок експерта № 217/20 від 07 травня 2020 року, оскільки такий зроблений лише за документами та матеріалами, наданими замовником ОСОБА_3 . Тому суд апеляційної інстанції зробив висновок про недоведеність Берегівською міською радою факту перевищення площі спірної будівлі понад 300 кв. м, що, у свою чергу, не дає підстав для твердження про порушення її прав у розумінні статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" станом на момент звернення до суду.
ОСОБА_3 у жовтні 2016 року звертався до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1, треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради та УДАБІ в Закарпатській області, про усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом знесення будівлі (справа № 297/2477/16-ц), проте рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2021 року (провадження № 61-12897св20) касаційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 08 жовтня 2019 року і постанову Закарпатського апеляційного суду від 14 липня 2020 року залишено без змін. Верховний Суд зазначив, що спірна будівля за адресою: АДРЕСА_1 не є самочинним будівництвом, оскільки спірний об`єкт будується на земельній ділянці, яка належить відповідачам на праві власності з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, наявні всі необхідні дозвільні документи, які давали їм право здійснити забудову та відповідну державну реєстрацію нерухомого майна. У зв`язку з наведеним не заслуговує на увагу і твердження Берегівської міської ради про те, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконують будівельні роботи з нового будівництва, на виконання яких у них немає дозволу.
Щодо позовної вимоги про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт і реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, то згідно з частиною сьомою статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції станом на момент звернення до суду) предметом вимоги може бути не скасування реєстрації самого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а скасування права на початок виконання будівельних робіт, яке набуте на підставі поданого повідомлення. Виключною підставою для скасування декларації про початок будівництва є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження. Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру. Наведене узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17, від 30 вересня 2019 року у справі № 818/260/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 824/64/16-а та у справі № 826/6988/16, від 14 листопада 2019 року у справі № 826/5055/16.
Також Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16, від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16, від 07 листопада 2019 року у справі № 916/2825/18 та від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18 висловив правову позицію, що після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації (у цій справі), остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення.
Позивачем не наведено законних та обґрунтованих підстав для скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 09 червня 2017 року і таких у процесі розгляду справи не встановлено.
Позивач, звертаючись до суду за захистом, на його думку, порушеного права у виді неотримання грошових коштів, передбачених на той час статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обрав неналежний спосіб захисту шляхом скасування повідомлення, декларації і рішень державного реєстратора, оскільки задоволення цих вимог жодним чином не поновить заявленого порушеного права. У такому разі ефективним способом захисту (за умови доведеності факту побудови будівлі площею понад 300 кв. м) могло бути зобов`язання забудовника укласти з органом місцевого самоврядування відповідний договір, вимога про відшкодування шкоди (збитків) на підставі статей 22, 614, 623 ЦК України тощо.
УДАБІ у Закарпатській області не могло бути залучено до участі у справі як сторона (відповідач), оскільки не має статусу юридичної особи (т. 1, а. с. 65-67), а позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно не може бути звернена до державного реєстратора, якого позивач визначив відповідачем. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 39).
Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову саме за безпідставністю, а не за спливом позовної давності.
Аргументи учасників справи
16 червня 2022 року Берегівська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що 02 листопада 2021 року представник позивача подав до суду апеляційної інстанції клопотання, у якому просив залучити правонаступника УДАБІ у Закарпатській області - Управління ДІАМ у Закарпатській області як відповідача до участі в справі. Однак суд апеляційної інстанції у порушення вимог частини першої статті 55 ЦПК України необґрунтовано відхилив (не розглянув) вказане клопотання представника позивача та фактично прийняв рішення у справі про права, інтереси та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, - Управління ДІАМ у Закарпатській області, яке є правонаступником УДАБІ у Закарпатській області, що є безумовною підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд (пункт 8 частини першої статті 411 ЦПК України, пункт 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Суди попередніх інстанцій з невідомих мотивів, без будь-якого обґрунтування, безпідставно не взяли до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07 травня 2020 року № 217/20, складений судовим експертом Манзуренко Г. В., яким встановлено, що житловий будинок, що знаходився за адресою: АДРЕСА_1, після його придбання у 2015 році відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був повністю знесений, а на його місці збудовано нову триповерхову будівлю (див. фототаблиці № 1 до висновку судової будівельно-технічної експертизи). У даному випадку суди безпідставно надали перевагу висновку судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі № 297/2468/18 від 03 березня 2020 року № 375/03-20, складеному судовим експертом Колчар В. Д., над висновком судової будівельно- технічної експертизи від 07 травня 2020 року № 217/20, складеним судовим експертом Манзуренко Г. В. Разом з тим, навіть у висновку судової будівельно-технічної експертизи в цивільній справі № 297/2468/18 від 03 березня 2020 року № 375/03-20, складеному судовим експертом Колчар В. Д., вказано, що новозбудований житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є двоповерховим (без врахування мансардного поверху), тобто є триповерховим.
Суди не взяли до уваги докази, що містяться у матеріалах справи, а саме: припис УДАБІ у Закарпатській області від 27 жовтня 2015 року № 288-П/1007 та рішення Берегівської міської ради Закарпатської області від 26 квітня 2016 року № 159 "Про відміну рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради від 09 квітня 2015 року № 88".
Враховуючи, що на сьогоднішній день об`єкт нерухомого майна, що збудований за адресою: АДРЕСА_1, має три поверхи, а його загальна площа перевищує 300 кв. м., то безумовно, що роботи з будівництва вказаного об`єкта велися незаконно, оскільки такі не могли виконуватися на підставі будівельного паспорту забудови земельної ділянки та повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
УДАБІ у Закарпатській області мало скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2015 року, поданого ОСОБА_2 та ОСОБА_1, як того вимагає чинне законодавство, однак не зробило цього. УДАБІ у Закарпатській області знало про порушення з самого початку, проте останнім не було вжито жодних заходів для зупинення незаконного будівництва та притягнення забудовників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до відповідальності. Навпаки, УДАБІ у Закарпатській області ще й прийняло в експлуатацію спірну будівлю, хоча було достеменно відомо, що забудовники - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 отримали дозвіл на виконання будівельних робіт з реконструкції житлового будинку, фактично ж ними виконувалися роботи з нового будівництва - триповерхової будівлі на місці раніше існуючого житлового будинку, який був знесений у 2015 році.
У результаті протиправної бездіяльності та протиправних дій службових осіб УДАБІ у Закарпатській області місцевий бюджет м. Берегова не отримав від забудовників - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 кошти для створення і розвитку інфраструктури міста, які в даному випадку підлягали обов`язковій сплаті згідно статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" покладає на замовника обов`язок укласти договір про пайову участь та сплатити кошти для створення і розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту.
Рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В. підлягають скасуванню, оскільки були прийняті на підставі оспорюваної декларації про готовність до експлуатації об`єкта "реконструкція одноквартирного житлового будинку з добудовою та надбудовою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1" від 09 червня 2017 року реєстраційний номер: ЗК 142171605824.
Незважаючи на обізнаність позивача про існування повідомлення про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2015 року на день складання акту обстеження домоволодінь від 25 серпня 2015 року, право на звернення до суду з позовом про скасування реєстрації вказаного повідомлення у позивача виникло лише 02 грудня 2015 року. З відповідним позовом Берегівська міська рада Закарпатської області звернулася до суду 13 листопада 2018 року, тобто в межах позовної давності.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 03 серпня 2022 року поновлено Берегівській міській раді строк на касаційне оскарження; відкрито касаційне провадження у цій справі.
В ухвалі зазначено, щонаведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; суд першої та апеляційної інстанції в оскаржених судових рішеннях порушив норми процесуального права).
Ухвалою Верховного Суду від 31 липня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини
19 березня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу придбали житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку площею 0,0399 га за вказаною адресою.
У березні 2015 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повністю знесли придбаний ними житловий будинок та розпочали будівництво на його місці нового об`єкта - триповерхової будівлі.
25 травня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подали до УДАБІ у Закарпатській області повідомлення про початок виконання будівельних робіт / про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, на підставі якого отримали дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (якого на той час фактично вже не існувало).
Розпорядженням Берегівського міського голови Бабяка З. А. від 11 серпня 2015 року № 214 створено комісію для розгляду звернення громадянина ОСОБА_3 (власника сусіднього житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ).
25 серпня 2015 року цією комісією складено акт обстеження домоволодінь за адресою: АДРЕСА_1, та АДРЕСА_2, яким встановлено, що замість реконструкції житлового будинку, заявленої у повідомленні про початок виконання будівельних робіт/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 25 травня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1, ведеться нове будівництво - триповерхової будівлі. Водночас виявлено порушення щодо прив`язки даної будівлі до меж сусідньої земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та відхилення щодо висоти об`єкта, закладеної у будівельному паспорті.
Як видно з відповіді першого заступника Голови ДАБІ України Філончука В. В. від 04 вересня 2017 року на звернення міського голови м. Берегово Бабаяка З. А., Держархбудінспекція не знайшла підстав для скасування поданої 09 червня 2017 року замовниками будівництва ( ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) декларації про готовність об`єкта "Реконструкція житлового будинку з добудовою та надбудовою за адресою: АДРЕСА_1" до експлуатації за № 142171605824, відповідно до якої загальна площа будівлі складає 298.10 кв. м (підвал + 2 поверхи).
Позиція Верховного Суду
Щодо позовних вимог до ОСОБА_1, ОСОБА_2 .
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першої статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).