Постанова
Іменем України
09 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 201/6750/16
провадження № 61-12456св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "МТБ БАНК",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МТБ Банк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У травні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "МТБ Банк" (далі - ПАТ "МТБ Банк"), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивований тим, що 06 червня 2008 року ВАТ "Морський транспортний банк", який з листопада 2010 року перейменовано на ПАТ "Марфін Банк", правонаступником якого є ПАТ "МТБ Банк", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 00232/RD про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 308 955,00 доларів США з терміном погашення до 05 червня 2017 року зі сплатою 11,9 % річних. З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору банк і ОСОБА_2 уклали договір іпотеки від 06 червня 2008 року № 00247rd, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 . Позичальник належним чином не виконувала взятих на себе зобов`язань, у зв`язку з чим заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року стягнуто солідарно зі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 борг за кредитом і відсотками у розмірі 294 555,59 доларів США, що еквівалентно станом на 06 грудня 2012 року становило 2 354 382,83 грн, та пеню і штрафи у розмірі 115 064,63 грн. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року в справі № 175/6058/13, яке в подальшому було скасовано судом апеляційної інстанції, припинено іпотеку ОСОБА_2 та знято відповідні обтяження, у зв`язку з чим предмет іпотеки за договором дарування відчужено сину іпотекодавиці - ОСОБА_1, який набув статусу нового іпотекодавця та має всі його права й обов`язки. Крім того, заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року у справі № 201/283/14-ц стягнуто солідарно зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Марфін Банк" борг за кредитом і відсотками в розмірі 294 555,59 доларів США, що еквівалентно 2 354 382,83 грн, та заборгованість за пенею і штрафом у розмірі 115 064,63 грн, всього станом на 06 грудня 2012 року заборгованість становить 2 469 447,46 грн, із яких: тіло кредиту - 255 431,36 доларів США, що еквівалентно 2 041 662,86 грн, відсотки на основну суму боргу - 39 124,23 доларів США, що еквівалентно
312 719,97 грн, пеня на несплачену суму кредиту - 55 585,36 грн, пеня на несплачені відсотки за користування кредитом - 36 542,08 грн, штраф на підставі пункту 4.2 кредитного договору - 22 937,18 грн. Це рішення не було виконане, що стало підставою для збільшення розміру боргу. Станом на
05 липня 2015 року становить 405 938,71 доларів США та 116 674,13 грн, із яких: кредитні кошти - 255 431,36 доларів США, відсотки на основну суму боргу - 150 507,35 доларів США, з яких: 39 124,23 доларів США, стягнутих за рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року, 111 383,12 доларів США, донарахованих за період з 07 грудня 2012 року до 05 липня 2016 року, пеня за несплачену суму кредиту, стягнуту судовим рішенням - 55 585,36 грн, пеня за несплачені відсотки за користування кредитом, стягнуті судовим рішенням - 36 542,08 грн, штраф, стягнутий судовим рішенням - 22 937,19 грн. У зв`язку з наведеним банк просив звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, у рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Марфін Банк" за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 00232/RD та договором іпотеки, яка станом на 05 липня 2015 року становить 405 938,71 доларів США та 116 674,13 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2016 року позов ПАТ "Марфін Банк" задоволено. Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 08 липня 2019 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2016 року скасовано, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2019 року у задоволенні позову ПАТ "Марфін Банк" відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 взятих на себе кредитних зобов`язань банк набув право задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечного майна, однак, пред`являючи позов про звернення стягнення на предмет іпотеки, банк не надав суду оцінку іпотечного майна та не погодив його вартість з іпотекодавцем.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року апеляційну скаргу ПАТ "МТБ БАНК" задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2019 року скасовано та ухвалено нове, яким позов задоволено частково: звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність у межах процедури виконавчого провадження, передбаченою Законом України "Про виконавче провадження", в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Марфін Банк" за кредитним договором № 00232/RD від 06 червня 2008 року та укладеним в його забезпечення договором іпотеки № 00247rd від 06 червня 2008 року, яка станом на 05 липня 2015 року становила 294 555,59 дол. США та 115 064,62 грн.
Апеляційний суд виходив із того, що рішення суду про стягнення кредитної заборгованості позичальником не виконано, сторони передбачили в договорі іпотеки судовий спосіб звернення стягнення, а тому позов підлягає задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року в частині часткового задоволення позову ПАТ "Марфін Банк", правонаступником якого є ПАТ "МТБ БАНК", до
ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Суд касаційної інстанції вказав, що апеляційний суд: не зазначив мотивів, з яких він виходив при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, у рахунок погашення якої підлягає зверненню стягнення на предмет іпотеки; не вказав усі складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; не врахував, що наявність судового рішення про стягнення заборгованості з позичальника, особа якого є відмінною від іпотекодавця, не позбавляє відповідача права на оспорення розміру такої заборгованості; не перевірив доводи відповідача про часткове виконання заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року в справі № 201/283/14-ц у межах виконавчого провадження. Крім того, апеляційний суд не встановив межі строку кредитування та не перевірив розмір заборгованості, на погашення якої пред`явлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки, в тому числі не перевірив, чи підлягають нарахуванню відсотки за користування кредитом та пеня після спливу строку кредитування. У зв`язку з невстановленням дійсного розміру заборгованості за кредитним договором на момент прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки апеляційний суд дійшов передчасного висновку про часткове задоволення позову ПАТ "МТБ Банк".
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ПАТ "МТБ Банк" задоволено частково.
Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 грудня 2019 року скасовано.
У задоволенні позову ПАТ "Марфін Банк", правонаступником якого є ПАТ "МТБ Банк", відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
судом встановлено факт неналежного виконання основного зобов`язання позичальником за кредитним договором, а також факт переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до ОСОБА_1, який в силу вимог статті 23 Закону України "Про іпотеку" набув статус іпотекодавця та несе всі його обов`язки;
наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане боржником в іпотеку нерухоме майно;
відповідач заперечує проти суми заборгованості за основним зобов`язанням, зазначає, що сума боргу є меншою, оскільки на підставі рішення суду від 27 травня 2014 року щомісяця з ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягується сума відповідно до заборгованості за кредитним договором за виконавчим провадженням, у якому звернуто стягнення на пенсію ОСОБА_3 на користь ПАТ "Марфін Банк" на загальну суму 2 591 807,16 грн;
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року, витребувано у ПАТ "Марфін Банк" розрахунок заборгованості станом на час розгляду цієї справи з урахуванням сплачених коштів по виконавчому провадженню, що відкрито на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року;
відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором від 06 червня 2008 року № 00232/RD станом на 13 грудня 2021 року боржник здійснив такі платежі у рахунок погашення: 24 жовтня 2019 року - 20,21 доларів США (погашено тіло кредиту після рішення суду у справі № 201/283/14-ц); за період із 06 жовтня 2016 року до 26 листопада 2021 року - 2 823,32 доларів США (погашено відсотки на основну суму боргу після рішення суду у справі № 201/283/14-ц); 09 жовтня 2015 року - 0,01 грн (погашена пеня на несплачену суму кредиту після рішення суду у справі № 201/283/14-ц);
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 листопада 2021 року витребувано у Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 (на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року в справі № 201/283/14-ц). Ця ухвала 28 січня 2022 року, 18 лютого 2022 року повторно направлялася Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року повторно витребувано у Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 (на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року в справі № 201/283/14-ц). Ця ухвала 05 травня 2022 року, 05 серпня 2022 року, 13 вересня 2022 року повторно направлялася Соборному відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
апеляційний суд зазначив, що не може встановити дійсний розмір заборгованості за кредитним договором на момент прийняття рішення, у рахунок якої позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки;
доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову з підстав того, що позивачем не було надано суду оцінку іпотечного майна, та, що позивач не досяг такої згоди зі ОСОБА_1, знайшли своє підтвердження. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій (частина друга статті 39 Закону України "Про іпотеку" в редакції, чинній на момент прийняття оскарженої постанови судом апеляційної інстанції).
Аргументи учасників
У грудні 2022 року до Верховного Суду від ПАТ "МТБ Банк" надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга ПАТ "МТБ Банк" мотивована тим, що метою направлення судом касаційної інстанції цієї справи на новий апеляційний розгляд була перевірка заперечень відповідача щодо суми заборгованості, в рахунок якої можливо звернути стягнення на предмет іпотеки. На виконання ухвали апеляційного суду від 24 листопада 2021 року банк добросовісно у визначений строк надав суду оновлений розрахунок заборгованості станом на 13 грудня 2021 року, яка зменшилася всього на 2 843,54 доларів США. Цей розрахунок містить усі складові боргу з відображенням відомостей про стан заборгованості за рішенням суду без будь-яких донарахувань. Направлені на адресу виконавчої служби копії ухвал апеляційного суду про витребування матеріалів виконавчого провадження залишилися без виконання. У зв`язку з цим банк вважає необґрунтованою відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав неможливості здійснити перевірку доводів відповідача про часткове погашення заборгованості, зумовлене невиконанням виконавчою службою ухвали про витребування доказів. Апеляційний суд не в повній мірі виконав вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 01 вересня 2021 року, оскільки фактично не здійснив заходів, направлених на: витребування з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська справи № 201/283/14-ц про стягнення зі
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості на предмет встановлення суми боргу; витребування від відповідача контр-розрахунку та документів, що підтверджують погашення заборгованості за кредитним договором; витребування від органів виконавчої служби матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_1 (не зважаючи на свідоме ігнорування виконавчою службою вимог апеляційного суду про забезпечення доказів, не були вжиті такі заходи процесуального примусу, як тимчасове вилучення доказів для дослідження судом (стаття 146 ЦПК України), штраф (стаття 148 ЦПК України). Більше того, на підтвердження позовних вимог банк приєднав до позовної заяви вичерпний перелік доказів (копії договорів, розрахунків, виписок по рахункам боржника, відомості про стан виконавчого провадження), а в подальшому надав на вимогу суду уточнений розрахунок заборгованості. Апеляційний суд відмовив у задоволенні позову з формальних підстав.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ПАТ "МТБ Банк" на постанову Дніпровського апеляційного суду від 12 жовтня 2022 року повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 03 березня 2020 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду від 28 червня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 921/730/13-г, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20, від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц, від 01 червня 2022 року у справі № 172/35/16-ц, судове рішення ухвалено з порушенням пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
Фактичні обставини
Суди встановили, що 06 червня 2008 року ВАТ "Морський транспортний банк", який з листопада 2010 року перейменовано у ПАТ "Марфін Банк", правонаступником якого є ПАТ "МТБ Банк", та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 00232/RD про надання кредиту у вигляді непоновлюваної кредитної лінії на суму 308 955,00 доларів США на такі цілі: 280 000,00 доларів США на споживчі потреби, 15 095,00 доларів США та 13 860,00 доларів США на сплату страхових платежів відповідно до умов кредитного договору з терміном погашення до 05 червня 2017 року включно зі сплатою 11,9 % річних.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником умов кредитного договору сторони уклали договір іпотеки № 00247rd від 06 червня 2008 року, за умовами якого ОСОБА_2 передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_2 .
Банк взяті на себе зобов`язання з видачі кредитних коштів виконав у повному обсязі. У порушення умов кредитного договору позичальник від своєчасного виконання зобов`язань ухиляється.
Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 27 травня 2014 року у справі № 201/283/14-ц стягнуто солідарно зі ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ "Марфін Банк" борг за кредитом і відсотками у розмірі 294 555,59 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на 06 грудня 2012 2 354 382,83 грн, та заборгованість за пенею і штрафом у розмірі 115 064,63 грн, загалом у гривневому еквіваленті за курсом НБУ на 06 грудня 2012 року заборгованість становить
2 469 447,46 грн, із яких: тіло кредиту - 255 431,36 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ на 06 грудня 2012 року становить
2 041 662,86 грн; відсотки на основну суму боргу - 39 124,23 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 06 грудня 2012 року 312 719,97 грн; пеня на несплачену суму кредиту - 55 585,36 грн; пеня на несплачені відсотки за користування кредитом - 36 542,08 грн; штраф на підставі пункту 4.2 кредитного договору - 22 937,18 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року в справі № 175/6058/13 задоволено частково позов ОСОБА_2 до банку та визнано недійсним договір іпотеки № 00247rd від 06 червня 2008 року.
На підставі зазначеного судового рішення 19 травня 2014 року іпотека ОСОБА_2 припинена, а обтяження за нею виключено з відповідних реєстрів.
07 жовтня 2014 року предмет іпотеки (квартира АДРЕСА_1 ) за договором дарування відчужено позичальником на користь свого сина ОСОБА_1, який набув статусу нового іпотекодавця.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2014 року скасовано рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року в справі № 175/6058/13. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року в справі № 175/6058/13 задоволено заяву банку про поворот виконання рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року та зобов`язано реєстраційну службу Дніпропетровського МУЮ МЮУ поновити первинний стан державної реєстрації договору іпотеки та обтяження і заборони за ним.
21 січня 2016 року банк направив на адресу відповідача та третіх осіб вимогу про усунення порушень умов кредитного договору, якою попередив відповідача та третіх осіб про те, що у випадку її невиконання у відведений строк банк зі спливом цього строку має намір звернутися до суду про стягненням заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Вимога позичальником та іпотекодавцем виконана не була.