ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/20493/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022
у складі колегії суддів: Тарасенко К. В. (головуючої), Іоннікової І. А., Разіної Т. І.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022
у складі судді Бойко Р. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 3 293,41 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено повністю - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення заборгованості в розмірі 3 293,41 грн, з них: три проценти річних - 645,89 грн та інфляційних втрат - 2 647,52 грн.
6. Позовні вимоги обґрунтовані простроченням виконання зобов`язань за полісом № АІ/7089644 з виплати страхового відшкодування власнику автомобіля Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП), що настала 25.05.2015, на підставі статті 41 Закону № 1961-IV та у зв`язку з припиненням Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") наявні правові підстави для стягнення з МТСБК інфляційних втрат та трьох процентів річних.
7. Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що: згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вимоги до ПрАТ "СК "Україна" в частині стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат у відповідності до частини п`ятої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) є повністю погашеними; МТСБУ не є ані правонаступником, ані стороною договору обов`язкового страхування, а тому відповідальність ПрАТ "СК "Україна" за порушення грошового зобов`язання не може покладатись на відповідача; МТСБУ в силу пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду (у разі її заподіяння) у разі недостатності коштів та майна страховика за договором обов`язкового страхування, а не за інші зобов`язання неплатоспроможного колишнього учасника МТСБУ, в тому числі, що виникли у зв`язку не виконанням таким учасником свого обов`язку із своєчасної виплати страхового відшкодування за полісом; МТСБУ повністю виконало своє зобов`язання із відшкодування шкоди потерпілому у межах 90-денного строку після звернення до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, а відтак відсутні підстави для застосування до нього міри відповідальності та штрафних санкцій; позивачу не передавались за договором цесії права вимоги щодо стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат.
8. Також відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, в тому числі з підстав пропуску позивачем строку позовної давності за вказаними вимогами та зменшити витрати позивача на професійну правову допомогу, понесені ТзОВ "Маркс.Капітал" у зв`язку з розглядом цієї справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. 25.05.2015 близько 11 год. 30 хв. по вул. Чумака в м. Києві сталася ДТП за участі автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, та автомобіля Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_1 . А саме: водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 21099, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Volkswagen, у зв`язку з чим обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
10. Станом на дату ДТП власником автомобіля Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 був ОСОБА_2 .
11. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2015 у справі № 760/10234/15-п водія автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
12. Згідно з договором (полісом) № АІ/7089644 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільна правова відповідальність водія автомобіля марки ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, була застрахована ПрАТ "СК "Україна" із встановленим розміром франшизи - 500,00 грн. та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн.
13. Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Експертно-асистуюча компанія "Довіра" від 17.07.2015 № 11924 вартість відновлювального ремонту автомобіля Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 11 377,51 грн.
14. 29.10.2015 між ОСОБА_2 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування (надалі - договір цесії), за умовами та на підставі якого власник пошкодженого автомобіля Volkswagen Golf Plus, державний номерний знак НОМЕР_1, відступив цесіонарію - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 всі права вимоги, які виникли у цедента, у зв`язку із фактом настання ДТП за участю автомобіля ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/7089644, у страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
15. Пунктом 1.2 договору цесії передбачено, що внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування понесеної шкоди майну цедента від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, у передбачених законом випадках.
16. 31.10.2015 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/31-10/2015 (надалі - договір факторингу), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до п. 48 додатку №1 до цього договору з договору відступлення права вимоги від 29.10.2015.
17. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору, відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (пункт 1.2 договору факторингу).
18. За умовами пункту 1.4 договору факторингу зобов`язаною особою (боржником) є ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV.
19. Позивач зазначив, що в порушення умов договору страхування (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7089644, ПрАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування у передбачений законом строк (протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування).
20. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "Страхова компанія "Україна".
21. 30.03.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", у тому числі за зобов`язанням, яке право вимоги за яким було набуде на підставі договору факторингу.
22. 24.04.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі страхової події від 25.05.2015 за договором (полісом) АІ/7089644. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал".
23. Так, ТзОВ "Маркс.Капітал" у заяві про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" просило визнати відповідні грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів у загальному розмірі 14 268 524,30 грн, у тому числі за страховою подією від 25.05.2015 на суму 15 870,82 грн, з яких завданий збиток у розмірі 10 061,93 грн, 3% річних у розмірі 645,89 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 647,52 грн та пеня у розмірі 2 515,48 грн
24. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 в справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна" першої черги на суму 9 547 674,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн та шостої черги на суму 1 835 120,95 грн.
25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 в справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна", у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, а також установлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
26. Враховуючи ліквідацію ПрАТ "Страхова компанія "Україна", листом від 30.08.2019 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування в сумі, зокрема, 15 870,82 грн., з яких 10 061,93 грн розмір завданого збитку, 2 515,48 грн пеня, 645,89 грн 3% річних та 2 647,52 грн інфляційні втрати.
27. 18.09.2019 відповідачем було перераховано на рахунок ТзОВ "Маркс.Капітал" кошти у розмірі 10 061,93 грн в якості виплати відшкодування, що підтверджується випискою по банківському рахунку позивача за період з 18.09.2019 по 19.09.2019.
28. Зважаючи на часткове задоволення відповідачем вимог позивача, викладених у заяві від 30.08.2019, та сплату останнім лише суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з МТСБУ інфляційних втрат у розмірі 2 647,52 грн та трьох процентів річних у розмірі 645,89 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
29. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/20493/21 позовні вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" інфляціні втрати в розмірі 2 647,52 грн, три проценти річних у розмірі 645,89 грн, судовий збір у розмірі 2 270,00 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
30. Cуд першої інстанції виходив з того, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 Цивільного кодексу України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
31. З огляду на перехід до позивача прав вимоги до відповідача зі сплати спірного страхового відшкодування, а також, враховуючи оплату МТСБУ лише тіла цього відшкодування, судом першої інстанції визнано заявлені позовні вимоги обґрунтованими.
32. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності та відповідно про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, оскільки право вимоги позивача до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події, як зазначає у відзиві на позовну заяву відповідач.
33. Таким чином, суд першої інстанції виснував, що початком перебігу строку позовної давності у цій справі є постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію ПрАТ "СК "Україна", а саме 17.07.2019, тому звернення позивача щодо стягнення компенсаційних втрат, які складаються із трьох процентів річних та інфляційних втрат здійснено в межах строку загальної позовної давності.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
34. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/20493/21 залишено без змін.
35. Колегія суддів дійшла висновку про те, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України) - суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
36. Колегія суддів виснувала, що для вирішення спору про покладення на МТСБУ обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також три проценти річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.
37. Крім того суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява відповідача про застосування позовної давності до цих вимог задоволенню не підлягає оскільки право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а саме 17.07.2019, яке є початком перебігу позовної давності, а не від дати настання страхової події, а тому враховуючи звернення позивача з позовом до суду у цій справі 09.12.2021 з боку позивача не пропущено строк позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
38. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/20493/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
39. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/20493/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та одночасно зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
40. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
41. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/20493/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023 справу № 910/20493/21 прийнято до провадження новим складом суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
42. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
43. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
44. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
45. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
46. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
47. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
48. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
49. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
50. 06.12.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
51. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
52. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
53. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та трьох процентів річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
54. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
55. 21.12.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
56. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
57. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
58. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
59. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
60. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
61. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
62. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
63. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
64. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
65. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
66. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).