ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/9262/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022
у складі колегії суддів: Євсікова О. О. (головуючого), Демидової А. М., Корсака В. А.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021
у складі судді Джарти В. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 20 587,60 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено повністю - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення заборгованості в розмірі 20 587,60 грн, з яких 2 953,96 грн три проценти річних, 17 633,64 грн інфляційні втрати.
6. Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі положення підпункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV у МТСБУ виник обов`язок відшкодувати збитки, понесені в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) замість страхувальника, який є припиненим.
7. Відповідач у поданому відзиві на позовну заяву заперечив проти задоволення позовних вимог мотивуючи це тим, що: позивач не надав доказів звернення із заявою про виплату страхового відшкодування до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна"), а тому нарахування заявлених інфляційних втрат та трьох процентів річних неможливо обрахувати; відповідач не порушував жодного грошового зобов`язання перед позивачем, тому на нього не може бути покладена відповідальність в порядку статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України); інфляційні втрати та три проценти річних є повністю погашеними та не входять до зобов`язань, передбачених підпунктом "г" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV.
8. Також МТСБУ просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності.
9. У запереченні на відповідь на відзив відповідач також просив розподілити судові витрати відповідно до статті 134 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 07.01.2015 о 22 год. 10 хв. у місті Одеса по вулиці Генерала Бочарова водій ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом "Шевроле-Ніва", д.н.з. НОМЕР_1, порушив Правила дорожнього руху та допустив зіткнення з транспортним засобом "Санянг Йонг", д.н.з НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок зазначеної ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
11. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 20.02.2015 у справі № 496/772/15-п ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
12. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 на момент ДТП була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/0647886 (далі - договір страхування) ПрАТ "СК "Україна".
13. 12.01.2015 проведено огляд пошкодженого автомобіля "Санянг Йонг", д.н.з НОМЕР_2, та визначено вартість завданого в результаті ДТП матеріального збитку, про що свідчить копія звіту експертного автотоварознавчого дослідження від 04.03.2015 №024/15.
14. 09.04.2015 ОСОБА_3 (власник транспортного засобу "Санянг Йонг", д.н.з НОМЕР_2,) подала до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
15. 24.09.2015 ОСОБА_3 уклала з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4 ) договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ФОП ОСОБА_4 набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної ДТП, у т.ч. одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди у розмірі 37 166,33 грн від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
16. 30.09.2015 ФОП ОСОБА_4 (клієнт) уклав з ТОВ "Маркс.Капітал" (фактор) договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-09/2015, за умовами якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору, зокрема, на суму 37 166,33 грн.
17. ПрАТ "СК "Україна" в порушення умови договору страхування (полісу) № АІ/0647886 не здійснило виплату грошового зобов`язання за заявою ОСОБА_3
18. ТзОВ "Маркс.Капітал" та Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулись до Господарського суду міста Києва із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника - ПрАТ "СК "Україна", оскільки останнє має кредиторську заборгованість і неспроможне її погасити.
19. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
20. ТзОВ "Маркс.Капітал" подало заяву з кредиторськими вимогами до боржника на суму 14 268 524,30 грн. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
21. 24.04.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" подало уточнення до заяви про грошові вимоги доПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, в т.ч. за зобов`язанням, яке виникло на підставі договору № АІ/0647886. Уточнення стосувались детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал".
22. Грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" у зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/842/18.
23. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна"у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
24. 20.08.2019, у зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна", ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
25. 09.09.2019 МТСБУ повідомило ТзОВ "Маркс.Капітал" щодо прийняття рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором страхування № АІ/0663817 в розмірі 37 166,33 грн.
26. 06.09.2019 МТСБУ частково виконало зобов`язання за договором страхування № АІ/0663817, здійснивши виплату в розмірі 37 166,33 грн.
27. Оскільки МТСБУ не виконало зобов`язання перед ТзОВ "Маркс.Капітал" у розмірі 20 587,60 грн з яких: 2 953,96 грн три проценти річних та 17 633,64 грн інфляційні втрати, ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось з позовом у цій справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
28. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/9262/21 позовні вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено повністю, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 2 953,96 грн три проценти річних, 17 633,64 грн інфляційних втрат, 2 270,00 грн судового збору та 4 600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
29. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що має місце перехід прав та обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому, МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати страхового відшкодування, передбачені законом суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком (ПрАТ "СК "Україна") виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною складовою/частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
30. Суд першої інстанції встановив, що витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 4 600,00 грн є пов`язаними з розглядом даної справи, їх розмір є обґрунтованим, співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Заявлена сума витрат не перевищує їх попереднього орієнтовного розрахунку, наданого суду (протилежного відповідачем не доведено належними та допустимими доказами).
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
31. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі № 910/9262/21 залишено без змін.
32. Колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про те, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України) - суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
33. Колегія суддів виснувала, що для вирішення спору про покладення на МТСБУ обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також три проценти річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.
34. Крім того суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що заява відповідача про застосування позовної давності до цих вимог задоволенню не підлягає оскільки право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а саме 17.07.2019, яке є початком перебігу позовної давності, а не від дати настання страхової події, а тому враховуючи звернення позивача з позовом до суду у цій справі 04.06.2021 з боку позивача не пропущено строк позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
35. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/9262/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
36. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/9262/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та одночасно зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
37. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
38. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/9262/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
39. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023 справу № 910/9262/21 прийнято до провадження новим складом суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
40. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
41. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
42. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
43. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
44. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
45. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
46. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
47. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
48. Відзивів чи письмових пояснень від позивача на подану касаційну скаргу не надійшло.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
49. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
50. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
51. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
52. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
53. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
54. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
55. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
56. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
57. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
58. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
59. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
60. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
61. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
62. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
63. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.
64. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
65. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".