ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/19128/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєсскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022
у складі колегії суддів: Пашкіної С. А. (головуючої), Буравльова С. І., Шапрана В. В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2022
у складі судді Васильченко Т. В.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 12 299,70 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника та залишена без задоволення вимога позивача про стягнення пені у зв`язку із спливом строку позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є пеня, три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про часткове задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення 1 145,12 грн трьох процентів річних, 7 976,58 грн інфляційних втрат, 3 178,00 грн пені.
6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскільки Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна"), як боржника за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/3970494, було ліквідовано, на підставі статті 41 Закону № 1961-IV його зобов`язання за договором виконує МТСБУ.
7. Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог з таких підстав: після ліквідації ПрАТ "СК "Україна" та затвердження ліквідаційного балансу до МТСБУ перейшли зобов`язання лише по відшкодуванню шкоди за договорами обов`язкового страхування ПрАТ "СК "Україна", яка і була відшкодована позивачу, а тому жодних грошових зобов`язань ним перед позивачем не порушено, і відсутні правові підставі для їх стягнення з відповідача; вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені віднесені ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна" до 4 черги кредиторів, а тому в силу приписів частини п`ятої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) є погашеними; МТСБУ не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна", а тому на нього не можуть бути покладені зобов`язання страховика-банкрута.
8. Окрім того, відповідач просив про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені, оскільки строк позовної давності рахується з дати дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) - 28.11.2014 і на час звернення з позовом цей строк сплив, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
9. Від позивача надійшло клопотання про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності щодо пені, в якому він просить суд захистити право позивача на стягнення пені та визнати поважними причини пропуску строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АС/3970494, що був укладений ПрАТ "СК "Україна" в розмірі 3 178,00 грн.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 28.11.2014 о 09 год. 00 хв. по вул. Войцеховича, в районі будинку № 30 відбулась ДТП за участі автомобіля "ГАЗ 3302", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, який не врахував дорожні обставини, не обрав безпечну швидкість руху, втратив керування транспортним засобом, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем марки "KIA Sephia", державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 .. Під час ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
11. Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 24.12.2014 у справі № 199/10344/14-п водія автомобіля "ГАЗ 3302", державний номерний знак НОМЕР_1, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу.
12. Згідно з договором (полісом) серії № АС/3970494 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля "ГАЗ 3302", державний номерний знак НОМЕР_1, була застрахована ПрАТ "СК "Україна" із встановленим розміром франшизи - 1 000,00 грн та лімітом відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, в розмірі 50 000,00 грн.
13. Відповідно до висновку № 2529 експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ від 26.12.2014 було проведено огляд пошкодженого автомобіля марки "KIA Sephia", державний номерний знак НОМЕР_2 та визначено вартість матеріального збитку, завданого в результаті ДТП.
14. 01.12.2014 року водій пошкодженого автомобіля марки "KIA Sephia", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_2 подав до страховика винної у ДТП особи - ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування, втім відшкодування не отримав.
15. 19.01.2017 року між ОСОБА_2, який діяв від імені власника автомобіля марки "KIA Sephia", державний номерний знак НОМЕР_2, ОСОБА_3 на підставі довіреності № НАК 607205 від 20.12.2014, виданої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Науменко М. Г. (цедент), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (цесіонарій) було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, за умовами та на підставі якого цедент усі права вимоги, які виникли у цедента, у зв`язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля "ГАЗ 3302", державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 13.12.2013, номер полісу АС/3970494, у страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
16. Пунктом 1.2 договору цесії передбачено, що внаслідок укладення цього договору цесіонарій займає місце цедента (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі права одержання грошового відшкодування понесеної шкоди майну цедента від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ, у передбачених законом випадках.
17. 10.01.2017 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 2/10-01/2017 (далі - договір факторингу), за умовами пункту 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору, зокрема, з договору відступлення права вимоги від 19.01.2017 (позиція № 3 додатку № 1).
18. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору, відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (пункт 1.2 договору факторингу).
19. За умовами пункту 1.4 договору факторингу зобов`язаною особою (боржником) є ОСОБА_1 (позиція № 3 додатку № 1 до договору факторингу); ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV.
20. Позивач зазначив, що в порушення умов договору страхування (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АС/3970494, ПрАТ "СК "Україна" не здійснило виплату страхового відшкодування у передбачений законом строк (протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування), тобто до 02.03.2015.
21. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
22. 19.09.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна", у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі страхової події від 28.11.2014 за договором (полісом) № АС/3970494.
23. 19.10.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" було подано уточнення до заяви про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" у справі № 910/842/18, у тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі страхової події від 28.11.2014 за договором (полісом) № АС/3970494. Уточнення стосувалися детального розрахунку заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал".
24. Так, ТзОВ "Маркс.Капітал" у заяві про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" просило визнати відповідні грошові вимоги та включити їх до реєстру вимог кредиторів у загальному розмірі 4 941 518,06 грн, у тому числі за страховою подією від 28.11.2014 на суму 25 011,69 грн, з яких завданий збиток у розмірі 12 711,99 грн, три проценти річних у розмірі 1 145,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 976,58 грн та пеня у розмірі 3 178,00 грн.
25. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна" першої черги на суму 3 524,00 грн та шостої черги на суму 4 937 944,06 грн.
26. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, постановлено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна", у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами, а також установлено, що вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв`язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, які підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.
27. Враховуючи ліквідацію ПрАТ "СК "Україна", листом від 12.09.2019 позивач звернувся до МТСБУ із заявою про виплату відшкодування в сумі, зокрема, 25 011,69 грн, з яких 12 711,99 грн розмір завданого збитку, 3 178,00 грн пеня, 1 145,12 грн три проценти річних та 7 976,58 грн інфляційні втрати.
28. Листом від 25.09.2019 № 3.1-05/31269 відповідач повідомив ТзОВ "Маркс.Капітал" про прийняте ним рішення за результатами розгляду вищенаведеної заяви позивача, а також зазначив про виплату 25.09.2019 ТзОВ "Маркс.Капітал" страхового відшкодування за спірною ДТП в розмірі завданого збитку.
29. Зважаючи на часткове задоволення відповідачем вимог позивача, викладених у заяві від 12.09.2019, та сплату останнім лише основної суми страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з МТСБУ трьох процентів річних у розмірі 1 145,12 грн, інфляційних втрат у розмірі 7 976,58 грн та пені у розмірі 3 178,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
30. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 910/19128/21 позовні вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" задоволено частково, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" три проценти річних у розмірі 1 145,12 грн, інфляційні втрати у розмірі 7 976,58 грн, судовий збір у розмірі 1 683,48грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000, 00 грн.
31. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми 3% річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
32. Також суд першої інстанції виснував, що обставини правильності розрахунків спірних сум трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна", встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 і в силу приписів статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не потребують повторного доведення.
33. Водночас відносно вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 3 178,00 грн враховуючи заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності на звернення до суду щодо стягнення неустойки (пені), з огляду на дату постановлення ухвали про ліквідацію ПрАТ "СК "Україна", дату звернення до суду з даним позовом - 18.11.2021, та відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску позивачем строку звернення до суду, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовна давність в один рік до вимог про стягнення пені за вказаний період сплинула, що в силу приписів статті 267 ЦК України має наслідком відмову в позові в цій частині.
34. Крім того суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову та про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, що є пропорційним предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання професійної правничої допомоги від 26.10.2020 № 11/2020.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
35. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 у справі № 910/19128/21 залишено без змін.
36. Суд апеляційної інстанції виснував, що має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика і при цьому МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
37. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що для вирішення спору про покладення на МТСБУ (відповідно до пункту 20.3 статті 20 та підпункту "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV) обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також пеню, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету доказування та не підлягають оцінці.
38. Разом із цим, колегія суддів звернула увагу скаржника, що обставини правильності розрахунків спірних сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, які були визнані як кредиторські вимоги у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна", встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 і в силу приписів статті 75 ГПК України не потребують повторного доведення.
39. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо перебігу позовної давності щодо вимог про стягнення пені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
40. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою у справі № 910/19128/21 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
41. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/19128/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та одночасно зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
42. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
43. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/19128/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.10.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, а ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023 справу № 910/19128/21 прийнято до провадження новим складом суду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
44. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
45. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
46. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
47. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
48. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
49. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
50. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
51. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
52. 28.11.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
53. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
54. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
55. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та трьох процентів річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
56. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
57. 07.12.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
58. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (пеня, три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
59. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
60. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
61. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
62. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
63. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
64. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
65. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
66. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
67. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
68. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
69. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
70. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
71. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.