ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/18750/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022
у складі колегії суддів: Скрипки І. М. (головуючого), Михальської Ю. Б., Іоннікової І. А.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022
у складі судді Комарової О. С.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 32 196,97 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника та залишена без задоволення вимога позивача про стягнення пені у зв`язку із спливом строку позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є пеня, три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про часткове задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з МТСБУ заборгованості за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/3987680 в розмірі 3 441,95 грн - три проценти річних за користування чужими коштами, 16 380, 02 грн - інфляційні втрати, 12 375,00 грн пеня, всього 32 196,97 грн.
6. Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону № 1961-IV мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
7. Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, відповідачем на підставі заяви позивача та наданих документів було відшкодовано шкоду у повному обсязі. При цьому, договором про відступлення права вимоги потерпіла сторона не передавала право вимоги щодо пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Окрім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про сплив строку позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 06.06.2015 ОСОБА_1 приблизно о 05:45, керуючи автомобілем "Ауді", реєстраційний номер НОМЕР_1, у м. Києві по вул. Прорізній, відволікся від керування транспортним засобом, в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль "Мерседес", реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 "б" Правил дорожнього руху України.
9. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 24.06.2015 у справі № 761/16317/15-п ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
10. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1, на момент ДТП, була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/3987680 ПрАТ "СК "Україна".
11. 24.10.2016 між ОСОБА_2 та ФОП Шияном Д. С. було укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, на підставі якого ФОП Шиян Д.С. набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди внаслідок вищенаведеної дорожньо-транспортної пригоди від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.
12. 11.10.2016 між ФОП Шияном Д.С. (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 2/11-10/2016, на підставі якого, позивач набув право вимоги за договором страхування № АС/3987680.
13. Отже, починаючи з 11.10.2016 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АС/3987680, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.06.2015, є ТзОВ "Маркс.Капітал".
14. Позивач зазначає, що ПрАТ "СК "Україна", порушуючи умови договору страхування (полісу) № АС/3987680, не здійснило виплату грошового зобов`язання ані на користь ОСОБА_2, ані на користь ТзОВ "Маркс.Капітал", як нового кредитора у зобов`язанні.
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна".
16. 30.03.2018 ТзОВ "Маркс.Капітал" було подано заяву та 24.04.2018 уточнення до неї, про грошові вимоги до боржника на суму 14 268 524,30 грн. Заявлені кредитором вимоги складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі, договору страхування (полісу) № АС/3987680. Розмір заборгованості ПрАТ "СК "Україна" перед ТзОВ "Маркс.Капітал" у зобов`язанні яке виникло на підставі договору № АС/3987680, становив 81 696,97 грн, та складався з 49 500,00 грн страхового відшкодування, 3 441,95 грн трьох процентів річних, 16 380,02 грн інфляційних втрат та 12 375,00 грн пені
17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" у вказаному зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів.
18. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" у вказаному зобов`язанні були визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів.
19. У зв`язку з ліквідацією ПрАТ "СК "Україна" позивач 11.09.2019 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.
20. 03.10.2019 МТСБУ повідомило позивача про прийняття рішення про виплату відшкодування у зобов`язанні за договором № АС/3987680 в розмірі 49 500,00 грн.
21. 03.10.2019 кошти у зазначеному розмірі були перераховані позивачеві.
22. Звертаючись до суду з даним позовом, заявник вказує, що інша частина зобов`язань щодо сплати пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат була залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
23. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі № 910/18750/21 позов задоволено частково; вирішено стягнути з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 3 441,95 грн три проценти річних, 16 380,02 грн інфляційних втрат, 1 397,52 грн судового збору та 3 078,24 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
24. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступного:
- на підставі норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV має місце перехід обов`язків до МТСБУ за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика;
- МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування;
- за розглядом заяви відповідача про застосування строків позовної давності судом встановлено, що позивач фактично дізнався про порушене право у вересні 2019 року, а з даним позовом звернувся до суду у листопаді 2021 року, тобто у межах загального строку позовної давності, а тому заява відповідача про її застосування щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат задоволенню не підлягає;
- спеціальний строк позовної давності тривалістю в один рік щодо вимоги про стягнення пені, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, сплив та про її застосування заявлено відповідачем у справі.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
25. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі № 910/18750/21 залишено без змін.
26. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону №1961-IV) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
27. Колегія суддів судів апеляційної інстанції вважає правомірним та справедливим, у даному випадку, покладення відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язання (страхового відшкодування) на МТСБУ.
28. Крім того, в оскарженій постанові суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для застосування наслідків пропуску строку позовної давності до позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, про що заявив відповідач у справі.
29. Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача пені, у зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
30. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі № 910/18750/21 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Рух касаційної скарги
31. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/18750/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022.
32. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
33. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
34. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/18750/21 за касаційною скаргою МТСБУ на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
35. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена Моторного (транспортного) страхового бюро України, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ пункту 41.1. статті 41 та підпункту а пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
36. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 стосовно неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" на скаржника.
37. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
38. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
39. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
40. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
41. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
42. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
43. 02.11.2022 на адресу Верховного Суду від ТзОВ "Маркс.Капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
44. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
45. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
46. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та 3 % річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
47. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
48. 12.11.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
49. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (пеня, три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
50. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
51. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
52. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
53. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
54. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
55. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
56. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
57. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
58. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
59. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
60. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
61. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.