ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Cправа № 910/1057/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022
у складі колегії суддів: Іоннікової І. А. (головуючої), Тарасенко К. В., Разіної Т. І.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022
у складі судді Курдельчука І. Д.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 2 860,04 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено повністю - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до МТСБУ про стягнення трьох процентів річних в сумі 457,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 402,34 грн за невиконання зобов`язань по договору страхування № АІ/5567863.
6. Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону № 1961-IV мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
7. Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, відповідачем на підставі заяви позивача та наданих документів було відшкодовано шкоду у повному обсязі. При цьому, договором про відступлення права вимоги потерпіла сторона не передавала право вимоги щодо пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних. Окрім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає про сплив строку позовної давності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 23.03.2015 ОСОБА_1 в місті Києві по вул. Кільцева Дорога - пр. Перемоги, керуючи автомобілем "Фольксваген Транспортер" НОМЕР_1, здійснив зіткнення з а/м "Сузукі" НОМЕР_2, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.
9. Відповідно до постанови Святошинського районного суду міста Києва № 759/490/15-п від 21.04.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної вiдповiдальності за статею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Також судом першої інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у ПрАТ "СК "Україна" згідно з Полісом страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5567863.
11. Відповідно до звіту про оцінку транспортного засобу № 22/06/15 від 04.06.2015, виконаного суб`єктом оціночної діяльності на замовлення ОСОБА_2, вартість відновлювального ремонту КТЗ з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу та ВТВ автомобіля "Сузукі" НОМЕР_2 склала 7 983,83 грн.
12. 28.11.2016 між власником транспортного засобу "Сузукі" НОМЕР_2, ОСОБА_2 (цедент) та ФОП Шияном Д. С. (цесіонарій) був укладений договір відступлення права вимоги (цесії) щодо виплати страхового відшкодування, за умовами якого цесіонарій займає місце цедента в зобов`язаннях, що виникли із страхової пригоди, що сталась за участю автомобілів "Фольксваген Транспортер" НОМЕР_1 та "Сузукі" НОМЕР_2, у тому числі право на одержання грошового відшкодування завданої майнової шкоди у сумі 6 251,33 грн.
13. 03.11.2016 між ФОП Шияном Д.С. (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 1/03-11/2016, відповідно до якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта, зокрема, за договором (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5567863.
14. У силу вказаного договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі (пункт 1.2 договору).
15. Згідно з пунктом 1.3 договору права, передані фактору клієнтом за цим договором, складають 306 135,00 грн, у тому числі за договором страхування № АІ/5567863 на суму 6 251,33 грн (пункт 12 додатку № 1 до договору № 1/03-11/2016).
16. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є ПрАТ "СК "Україна"; МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
17. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 6.1).
18. Таким чином, судом встановлено, що на підставі договору факторингу № 1/03-11/2016 від 03.11.2016 до позивача, як нового кредитора, перейшло право вимоги до боржників - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Україна"; Моторне (транспортне) страхове бюро України у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV, щодо страхового відшкодування за договором страхування (полісом) № АІ/5567863.
19. Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 стосовно ПрАТ "СК "Україна" було відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство.
20. 19.09.2018 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про грошові вимоги до ПрАТ "СК "Україна" за договорами факторингу (з урахуванням заяви про уточнення до заяви про грошові вимоги позивача від 19.10.2018) на загальну суму 4 941 518,06 грн, у тому числі і за договором факторингу № 1/03-11/2016, в якій позивач просив визнати грошові вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" до ПрАТ "СК "Україна" за договором страхування № АІ/5567863, що складається, зокрема, з суми страхового відшкодування 6 251,33 грн, трьох процентів річних у сумі 457,80 грн, інфляційних втрат у сумі 2 402,34 грн та включити їх у вказаному розмірі до реєстру вимог кредиторів ПрАТ "СК "Україна".
21. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 ТзОВ "Маркс.Капітал" визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі, за договором факторингу № 1/03-11/2016 та договором страхування № АІ/5567863.
22. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 вирішено ліквідувати ПрАТ "СК "Україна", у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.
23. 11.09.2019 ТзОВ "Маркс.Капітал" звернулось до МТСБУ із заявою про сплату страхового відшкодування за договором страхування № АІ/5567863 у сумі 10 674,30 грн (з яких: страхове відшкодування у сумі 6 251,33 грн, три проценти річних у сумі 457,80 грн, інфляційних втрат у сумі 2 402,34 грн, пені у сумі 1 562,83 грн).
24. У відповідь на вказану вимогу МТСБУ повідомило позивача про прийняте рішення щодо виплати ТзОВ "Маркс.Капітал" лише суми страхового відшкодування у розмірі 6 251,33 грн. Вказану суму відповідач сплатив у повному обсязі 08.10.2019. У решті вимог - про сплату позивачу пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних відповідачем відмовлено.
25. Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 2 402,34 грн та три проценти річних у сумі 457,80 грн, які нараховані за несвоєчасну сплату страхового відшкодування, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
26. Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 позов задоволено повністю, стягнуто з МТСБУ на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" три проценти річних у розмірі 457,80 грн, інфляційні втрати у розмірі 2 402,34 грн, судовий збір у розмірі 2481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2300,00 грн.
27. Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних у розмірі 457,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 2402,34, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника, і як наслідок про доведеність позивачем наявності правових підстав для стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат у судовому порядку.
28. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 2 300,00 грн, що є пропорційним ціні позову, предмету спору, складності даної справи та обсягом робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правової допомоги від 01.06.2020 № 96.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
29. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі № 910/1057/22 залишено без змін.
30. Колегія суддів зазначила, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України) - суми трьох процентів річних, інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
31. Також колегія суддів виснувала, що для вирішення спору про покладення на МТСБУ обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика окрім суми страхового відшкодування також трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущеного страховиком, обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення.
32. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що розмір грошових вимог в сумі 9 111,47 грн, з яких: 6 251,33 грн - сума страхового відшкодування, 2 402,34 грн - інфляційні втрати та 457,80 грн - три проценти річних та обґрунтованість такої вимоги ТзОВ "Маркс.Капітал" (як нового кредитора) до ПрАТ "СК "Україна" встановлені судовим рішенням у справі № 910/842/18, мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доказуванню.
33. Крім того суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що встановлені судом обставини щодо ліквідації страховика ухвалою суду 17.07.2019, що є початком перебігу строку позовної давності, свідчать про звернення з позовом до МТСБУ 21.01.2022 в межах такого строку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
34. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 у справі № 910/1057/22 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Рух касаційної скарги
35. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1057/22 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
36. Ухвалою Верховного Суду від 09.11.2022 зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
37. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
38. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/1057/22 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
39. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів МТСБУ, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 та підпункту "а" пункту 41.2. статті 41 Закону № 1961-IV, щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
40. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
41. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
42. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
43. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
44. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
45. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
46. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
47. 08.11.2022 на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому ТзОВ "Маркс.Капітал" просить залишити оскаржені судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення та викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
48. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
49. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
50. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та трьох процентів річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
51. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV, який, на його думку, відповідає вимогам статті 108 ГПК України та може бути врахований попри те, що йому не надавали оцінку суди попередніх інстанцій.
(МТСБУ)
52. 15.11.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
53. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
54. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
55. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
56. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
57. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
58. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
59. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
60. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
61. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
62. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
63. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
64. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
65. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.
66. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.
67. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.