ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року
м. Київ
Справа № 910/1058/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022
у складі колегії суддів: Яковлєва М. Л. (головуючого), Шаптали Є. Ю., Куксова В. В.
та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022
у складі судді Мудрого С. М.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 10 407,06 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено повністю - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника.
3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:
- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?
- чи є три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?
- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?
4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про задоволення позову виходячи з таких міркувань.
Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Марк.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до МТСБУ про стягнення 10 407,06 грн з яких: 1 848,01 грн три проценти річних за користування чужими коштами, 8 559,05 грн - інфляційних втрат.
6. Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
7. Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
8. 10.08.2015 о 09 год. 00 хв. ОСОБА_1, керуючи автомобілем "Део Ланос" д/н НОМЕР_1, порушуючи підпункт 10.1 правил дорожнього руху України, здійснив зіткнення з автомобілем "КІА" д/н НОМЕР_2, внаслідок якого транспортні засоби зазнали пошкоджень.
9. Вищезазначеною постановою визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбачено статею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
10. Станом на дату настання страхового випадку - ДТП 10.08.2015, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Део Ланос" д/н НОМЕР_1 була застрахована приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" (далі - ПрАТ "СК "Україна") на підставі полісу № АІ/5627178.
11. Звітом про визначення вартості матеріального збитку від 17.08.2015 № 12065 встановлена вартість відновленого ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу в розмірі 30 255,92 грн.
12. Як зазначено позивачем, 19.08.2015 ОСОБА_2 (власник транспортного засобу "КІА", що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ) подав до ПрАТ "СК "Україна" заяву про страхове відшкодування.
13. Між ОСОБА_2 (цедент, первісний кредитор) та ФОП Шияном Денисом Сергійовичем укладено договір відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування, відповідно до умов якого цедент відступає цесіонарію, а цесіонарій приймає і зобов`язується оплатити цеденту усі права вимоги, що виникли у цедента у зв`язку із фактом настання дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля Daewoo Lanos, д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1, відповідальність якого застрахована згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.05.2015, номер полісу АІ/5627178, в страховій компанії ПрАТ "СК "Україна".
14. Характеристика права вимоги, що передається цесіонарію цедентом за цим договором: загальна сума боргу (страхове відшкодування), право вимоги сплати якого передається цедентом, складає 26 927,09 грн.
15. 30.04.2016 між ФОП Шияном Денисом Сергійовичем (клієнт) та ТзОВ "Маркс.Капітал" (фактор) укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 5/30-04/2016, у відповідності до пунктів 1.1, 1.2 якого клієнт передає фактору, а фактор приймає і зобов`язується оплатити клієнтові усі права вимоги за грошовими зобов`язаннями, що виникли у клієнта з договорів відступлення права вимоги (цесії) виплати страхового відшкодування відповідно до додатку № 1 до цього договору.
16. В силу цього договору фактор займає місце клієнта (як кредитора) в зобов`язаннях, що виникли із вищезазначеного договору відносно усіх прав клієнта, у тому числі права одержання від боржника сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
17. Згідно з пунктом 1.3 договору про надання фінансових послуг факторингу від 30.04.2016 № 5/30-04/2016 характеристика прав, переданих фактору клієнтом за цим договором: загальна сума переданих грошових вимог 516 079,30 грн.
18. Пунктом 1.4 договору передбачено, що зобов`язаною особою (боржником) є особи відповідно до додатку № 1 ( ОСОБА_1 ) до цього договору; страхова компанія ПрАТ "СК "Україна" (код ЄДРПОУ 30636550); МТСБУ у порядку, передбаченому Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
19. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що починаючи з 30.04.2016 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/5627178, яке виникло в результаті дорожньо-транспортної пригоди, є ТзОВ "Маркс.Капітал".
20. При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій з матеріалів справи та Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ "СК "Україна" під час розгляду якої позивачем подано заяву про грошові вимоги до боржника, в тому числі за зобов`язанням, яке виникло на підставі Полісу, з урахуванням уточнень до якої, за зобов`язанням, яке виникло на підставі Полісу загальна сума вимог - 44 065,92 грн, в тому числі: 26 927,09 грн - сума страхового відшкодування, 1 848,01 грн - три проценти річних, 8 559,05 грн - інфляційні втрати, 6 731,77 грн - пеня.
21. Вказані грошові вимоги визнані в повному обсязі та внесені до реєстру кредиторів згідно ухвали попереднього судового засіданні від 15.06.2018 у справі № 910/842/18, якою Господарським судом міста Києва, серед іншого, позивача визнано конкурсним кредитором ПрАТ "СК "Україна" першої черги на суму 9 547 674,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 1 835 120,95 грн, загальна сума 15 298 994,30 грн.
22. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс банкрута станом на 17.07.2019, у відповідності до положень частини п`ятої статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визнано погашеними у зв`язку з недостатністю майнових активів боржника вимоги кредиторів, зокрема, позивача першої черги на суму 9 555 040,57 грн, четвертої черги на суму 3 916 198,78 грн, шостої черги на суму 6 868 953,48 грн, загальна сума 20 340 192,80 грн.
23. З огляду на вказані обставини, позивач звернувся до відповідача із заявою від 10.09.2019 про виплату боргу, у якій, серед іншого, просив сплатити за зобов`язанням, яке виникло на підставі полісу, загальна сума вимог становить 44 065,92 грн.
24. Відповідач заявою від 20.09.2019 № 3.1-05/30767 повідомив позивача про прийняте ним рішення щодо виплати відшкодування за полісом в сумі 26 927,09 грн, а 20.09.2019 виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 26 927,09 грн.
25. Отже, невиплаченою, серед іншого, залишилась частина зобов`язань щодо сплати трьох процентів річних та інфляційних втрат.
26. З огляду на вказані обставини позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 1 848,01 грн та інфляційні втрати в сумі 8 559,05 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
27. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі № 910/1058/22 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних в сумі 1 848,01 грн та інфляційні втрати в сумі 8 559,05 грн.
28. Крім того, зазначеним рішенням з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 300,00 грн.
29. Розглядаючи спір сторін по суті, суд першої інстанції встановив, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 позивача визнано кредитором ПрАТ "СК "Україна", в тому числі за зобов`язаннями трьох процентів річних, інфляційних втрат, стягнення яких є предметом спору у цій справі, що в силу положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) має преюдиційне значення і не потребує повторного доказування.
30. Також, суд першої інстанції встановив, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 статті 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.
31. Щодо обставин, пов`язаних з визначенням строків позовної давності щодо звернення до суду з позовом саме до відповідача, суд першої інстанції зазначив, зокрема, що право вимоги потерпілого до МТСБУ за невиконаними зобов`язаннями ліквідованого страховика виникає саме з моменту ліквідації такого страховика ухвалою господарського суду у справі про банкрутство, а не від дати настання страхової події.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
32. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі № 910/1058/22 залишено без змін.
33. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом суми трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 стаття 36 Закону) є невід`ємною/складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування, оскільки правильність цієї позиції узгоджується із фактом визнання у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до приватного акціонерного товариства ПрАТ "СК "Україна" як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми три проценти річних та інфляційних втрат, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 Договору факторингу - щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі, а відтак для вирішення спору про покладення на відповідача обов`язку сплачувати за ліквідованого страховика, окрім суми страхового відшкодування, також 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих в силу закону за прострочення виплати страхового відшкодування, допущене страховиком, обставини прострочення відповідачем виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення (подібний висновок міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19).
34. З урахуванням наведених обставин, колегія суддів погодилась з позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги до МТСБУ про відшкодування суми трьох процетів річних та інфляційних втрат, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, є обґрунтованими та такими, що відповідають положенням чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
35. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 у справі № 910/1058/22 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рух касаційної скарги
36. Ухвалою Верховного Суду від 17.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/1058/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 та одночасно зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
37. Ухвалою Верховного Суду від 11.01.2023 у зв`язку з припиненням повноважень судді Ткаченко Н. Г. справу № 910/1058/22 прийнято до розгляду суддями Верховного Суду у складі: Банасько О. О. (головуючий), Картере В. І., Пєсков В. Г., який визначено на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2023.
38. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.
39. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі 910/1058/22 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 04.05.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги
40. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 ГПК України і в контексті цієї підстави зазначає таке:
- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена Моторного (транспортного) страхового бюро України, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);
- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;
- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ пункту 41.1. статті 41 та підпункту а пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
41. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 і як наслідок неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом № 1961-IV на скаржника.
42. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.
43. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.
44. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.
45. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.
46. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.
47. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТзОВ "Маркс.Капітал")
48. 06.12.2022 Верховного Суду від ТзОВ "Маркс.Капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
49. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.
50. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.
51. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення
- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;
- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та 3 % річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.
Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV.
(МТСБУ)
52. 21.12.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
53. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований
54. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.
55. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
56. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
57. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.
58. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
59. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
60. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).
61. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).
62. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
63. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).
64. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
65. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.