1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року

м. Київ

Cправа № 910/19127/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну Моторного (транспортного) страхового бюро України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022

у складі колегії суддів: Ходаківської І. П. (головуючої), Демидової А. М., Корсака В. А.

та на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022

у складі судді Гумеги О. В.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 10 040,14 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Вступ

1. Товариство звернулось з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені за прострочення виконання грошового зобов`язання по своєчасній виплаті страхового відшкодування у встановлений строк до моменту порушення провадження у справі про банкрутство ліквідованого страховика посилаючись на те, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

2. Рішенням суду першої інстанції залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача три проценти річних, інфляційні втрати у зв`язку із встановленням факту переходу до відповідача обов`язку здійснити відшкодування суми трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, що залишились непогашеними після ліквідації боржника та залишена без задоволення вимога позивача про стягнення пені у зв`язку із спливом строку позовної давності для звернення з вимогою про її стягнення.

3. Розглядаючи касаційну скаргу МТСБУ на вирішення Верховного Суду постали такі питання:

- чи покладається на МТСБУ відповідальність за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат) ?

- чи є пеня, три проценти річних, інфляційні втрати основним зобов`язанням (шкодою) у розумінні цивільного законодавства та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) ?

- чи вважається сплата МТСБУ виплати (шкоди), регламентованої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, повним виконанням зобов`язання ?

4. Верховний Суд вважає помилковими висновки судів про часткове задоволення позову виходячи з таких міркувань.

Короткий зміст та підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (далі - ТзОВ "Маркс.Капітал") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 10 040, 14 грн, з яких: 1 098,14 грн три проценти річних; 4 500,29 грн інфляційних втрат; 4 441,71 грн пені.

6. Позовні вимоги з посиланням на статті 625, 992 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, 6, 36, 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 № 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) мотивовані тим, що до позивача перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідальної за відшкодування шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

7. Відповідач, заперечуючи проти позову зазначав, що МТСБУ повністю виконало зобов`язання перед позивачем щодо відшкодування шкоди відповідно до підпункту ?ґ? пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV внаслідок ДТП 27.07.2015 за зобов`язаннями ліквідованого банкрута - Приватного акціонерного товариства ?Страхова компанія ?Україна? (далі - ПрАТ ?СК ?Україна?) за Полісом № АІ/5680380 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 24.06.2015. Відповідач також звертав увагу, що договором про відступлення права вимоги від 25.01.2016 потерпіла особа не передавала право вимоги на пеню, інфляційні втрати та три проценти річних. У відзиві відповідач також зазначав, що позивачем був пропущений строк позовної давності щодо стягнення пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, а тому у позові слід відмовити. У відзиві відповідач також просив зменшити витрати на правову допомогу позивача та розподілити судові витрати відповідно до статті 134 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

8. В результаті ДТП, яка сталась 27.07.2015 по вул. Дегтярівській у місті Києві за участю транспортного засобу ?Mazda - 626?", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під кермуванням гр. ОСОБА_1 та транспортного засобу ?Opel Vivaro?, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить, гр. ОСОБА_2, обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

9. Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 23.09.2015 у справі № 761/24767/15-п, гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

10. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність гр. ОСОБА_1 була застрахована на підставі договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/5680380 ПрАТ ?СК ?Україна?.

11. На підставі договору відступлення права вимоги (цесія) виплати страхового відшкодування від 25.01.2016, укладеного між гр. ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С., останній набув право вимоги в зобов`язаннях, що виникли із вищевказаної ДТП, у тому числі одержання грошового відшкодування нанесеної майнової шкоди майну гр. ОСОБА_2 від винної особи, страхової компанії або від МТСБУ.

12. В подальшому, між фізичною особою-підприємцем Шияном Д. С. (клієнт) та ТзОВ ?Маркс.Капітал? (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу від 31.01.2016 № 5/31-10/2016, на підставі якого, позивач набув право вимоги за договором страхування № АІ/5680380.

13. Таким чином, починаючи з 31.10.2015 кредитором у договірному зобов`язанні за договором страхування № АІ/5680380, яке виникло в результаті ДТП, яка мала місце 27.07.2015, є ТзОВ ?Маркс.Капітал?.

14. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2018 відкрито провадження у справі № 910/842/18 про банкрутство ПрАТ ?СК ?Україна?.

15. 19.09.2018 ТзОВ ?Маркс.Капітал? було подано заяву (та 19.10.2018 уточнення) про грошові вимоги до боржника, які складаються із заборгованості по відшкодуванню шкоди у зобов`язаннях, що виникли на підставі договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі, договору страхування (полісу) № АІ/5680380. Розмір заборгованості ПрАТ ?СК ?Україна? перед ТзОВ ?Маркс.Капітал? у зобов`язанні, яке виникло на підставі договору № АІ/5680380, становив 27 806,00 грн та складався з 17 766,82 грн страхового відшкодування, 1 098,14 грн трьох процентів річних, 4 500,29 грн інфляційних втрат та 4 441,71 грн пені.

16. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі № 910/842/18 грошові вимоги ТзОВ ?Маркс.Капітал? до ПрАТ ?СК ?Україна? у вказаному зобов`язанні визнано в повному обсязі та внесено до реєстру кредиторів.

17. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 постановлено ліквідувати ПрАТ ?СК ?Україна? у зв`язку з неможливістю останнього виконати свої зобов`язання перед кредиторами.

18. У зв`язку з ліквідацією ПрАТ ?СК ?Україна? позивач 09.09.2019 звернувся до МТСБУ із заявою про виплату боргу.

19. 23.09.2019 МТСБУ виплатило позивачу суму відшкодування у зобов`язанні за договором № АІ/5680380 в розмірі 17 766, 82 грн.

20. Звертаючись до суду з даним позовом, позивач послався на зазначені вище обставини, а також те, що інша частина зобов`язань щодо сплати трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені була залишена відповідачем без задоволення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

21. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 позов задоволено частково та стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь ТзОВ "Маркс.Капітал" 1 098,14 грн три проценти річних, 4 500,29 грн інфляційних втрат, 1 265,76 грн судового збору та 2 788,02 грн витрат на професійну правничу допомогу. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

22. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в даному випадку, на підставі норм пункту 20.3 статті 20 та статті 41 Закону № 1961-IV має місце перехід обов`язків до відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ліквідованого страховика. При цьому, відповідач не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування, передбачені законом (частина друга статті 625 ЦК України та пункт 36.5 Закону № 1961-IV) суми трьох процентів річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування, оскільки ці нарахування в силу закону є невід`ємною складовою частиною боргу зі сплати страхового відшкодування за договором страхування.

23. При цьому суд першої інстанції залишив без задоволення клопотання про визнання причин пропуску позовної давності поважними, таким чином, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 4 441,71 пені.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

24. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 апеляційну скаргу МТСБУ залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 910/19127/21 залишено без змін.

25. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що оскільки спірні відносини у даній справі виникли, саме з договірних відносин, а не передбачених статтею 1166 ЦК України деліктних, і до відповідача перейшли обов`язки за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, що МТСБУ не звільняється від обов`язку сплачувати за страховика, що допустив прострочення виплати суми страхового відшкодування суми три проценти річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування. При цьому обставини прострочення МТСБУ виплати страхувальнику цього страхового відшкодування не входять до предмету дослідження та доказування, як такі, що не мають значення (зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19).

26. Крім того, в оскарженій постанові суд апеляційної інстанції зазначив, що правомірним є висновок місцевого господарського суду про обґрунтованість вимог про відшкодування суми три проценти річних, інфляційних втрат та пені, нарахованих за прострочення ліквідованим страховиком виплати суми страхового відшкодування оскільки правомірність вимог позивача про стягнення спірної суми підтверджується також визнанням у справі про банкрутство кредиторських вимог позивача до ПрАТ ?СК ?Україна? як на суму страхового відшкодування, так і на спірні у цій справі суми три проценти річних, інфляційних втрат та пені, а також узгоджується з умовами в пункті 1.2 договору про надання фінансових послуг факторингу від 31.01.2016 № 5/31-01/2016 щодо права позивача (фактора та кредитора за договором) одержати від боржника суми основного боргу, відсотки, неустойки у повному обсязі.

27. Колегія суддів погодилась з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову в частині заявленої до стягнення пені, зазначивши про правомірне врахування приписів статті 529 ЦК України, згідно із якою сплата пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання є різновидом неустойки, тому до цієї вимоги застосовується спеціальна позовна давність тривалістю в один рік, а відтак, станом на момент звернення позивача з даним позовом, позовна давність в цій частині сплив та про її застосування заявлено відповідачем у справі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

28. Не погодившись із наведеними судовими рішеннями, МТСБУ звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 910/19127/21 з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Рух касаційної скарги

29. Ухвалою Верховного Суду від 11.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 910/19127/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 та одночасно зупинено касаційне провадження до розгляду справи № 910/16820/21 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.

30. Згідно з відомостями із Єдиного державного реєстру судових рішень 19.07.2023 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 910/16820/21 в якій відступила від висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, яку оприлюднено 25.07.2023.

31. Ухвалою Верховного Суду від 02.08.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 910/16713/21 за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2022 та на рішення Господарського суду міста Києва від 04.01.2022 на підставі заяви МТСБУ, в якій, з-поміж іншого, зазначено про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, призначено розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційні скарги

32. В обґрунтування доводів касаційної скарги касант стверджує про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, невірне застосування норм матеріального права та в якості підстави касаційного оскарження посилається на пункт 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) і в контексті цієї підстави зазначає таке:

- справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (полягає у тому, що правозастосування стосовно покладення на Моторне (транспортне) страхове бюро України відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика члена Моторного (транспортного) страхового бюро України, що визнаний банкрутом (щодо стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат) стосується необмеженої кількості осіб, як потерпілих, що потрапляють у ДТП та порушує принцип індивідуальності юридичної відповідальності);

- справа має значний суспільний інтерес для невизначеного кола осіб у сфері виконання обов`язків страховиків - членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, які на сьогоднішній день перебувають у процесі добровільної ліквідації;

- справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо правильного застосування судами норми матеріального права, а саме підпункту ґ пункту 41.1. статті 41 та підпункту а пункту 41.2. статті 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

33. У якості підстави визначеної частиною другою статті 287 ГПК України скаржник посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19 стосовно неврахування судом касаційної інстанції, що МТСБУ є спеціальним суб`єктом у сфері обов`язкового страхування та є юридичною особою приватного права, а отже у даному правовому висновку не в повній мірі було розглянуто всі аспекти, які стосуються виконання обов`язків покладених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів" на скаржника.

34. МТСБУ посилається на те, що воно не є учасником деліктного зобов`язання, не є учасником цивільно-правових відносин, не є правонаступником ПрАТ ?СК ?Україна? ні відповідно до судового рішення, ні відповідно до загальних норм цивільного законодавства.

35. Скаржник зазначає, що Закон № 1961-IV та акти, прийняті МТСБУ, не передбачають віднесення до витрат, які здійснюються за рахунок фонду захисту потерпілих, сум пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення страховиком виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування. При цьому відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 протоколу президії від 17.11.2005 № 144 витрати, які виникли внаслідок неналежного виконання Дирекцією МТСБУ своїх зобов`язань щодо проведення регламентних виплат за рахунок фонду захисту потерпілих, а саме сплата пені, штрафів та моральної шкоди, здійснюються за рахунок кошторису витрат на утримання Бюро.

36. Скаржник також вважає, що, оскільки Закон № 1961-IV та статут МТСБУ не містять вимог про виконання Бюро обов`язку зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення страховиком виплати страхового відшкодування, то з огляду на статті 96, 999 ЦК України та пункт 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV, ця відповідальність покладається саме на страховика-порушника. До вимог кредиторів зі сплати таких сум за зобов`язаннями страховика-банкрута мають застосовуватися положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) на загальних підставах або Закону про банкрутство), чинного на час ліквідації ПрАТ ?СК ?Україна?.

37. Скаржник наголошує, що гарантійні функції МТСБУ щодо виконання зобов`язання страхової компанії, що визнана банкрутом та/або ліквідована визначені у підпункті "ґ" пункту 41.1. статті 41 та у підпункті "а" пункту 41.2 статті 41 Закону № 1961-IV і завданням МТСБУ є саме відшкодування шкоди в той час як нараховані вимоги щодо трьох процентів річних, інфляційних втрат відповідно до приписів частини п`ятої статті 45 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.07.2019 у справі № 910/842/18 є повністю погашеними.

38. З посиланням на висновок науково-правової експертизи, виконаний на запит скаржника, щодо порядку застосування законодавства про відшкодування шкоди від 22.02.2022, затверджений головою Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права імені В. М. Корецького НАН України доктором юридичних наук, професором Н. М. Пархоменко, касатор зазначає, що до МТСБУ не переходять обов`язки страховика, що ліквідується, зі сплати пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання останнім з виплати страхового відшкодування за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Сплата МТСБУ регламентної виплати, передбаченої підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону, в розмірі оціненої згідно з таким Законом № 1961-IV (статті 9, 22-31) шкоди є повним виконанням МТСБУ зобов`язань страховика, що відповідно до пункту 20.3 статті 20 цього Закону переходять до МТСБУ.

39. До вимог кредиторів зі сплати суми пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання з виплати страхового відшкодування страховиком-банкрутом мають застосовуватися положення Закону про банкрутство та КУзПБ на загальних підставах, за якими вимоги, не погашені у зв`язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(ТзОВ "Маркс.Капітал")

40. 28.11.2022 на адресу Верховного Суду від ТзОВ "Маркс.Капітал" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому викладено спростування доводів касаційної скарги МТСБУ, в тому числі, спростування наявності підстав для касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

41. Позивач зазначає, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 201/16373/16-ц, постанова КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, постанови КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 756/953/18, від 13.07.2022 у справі № 345/1940/20, не містять суперечностей у висновках, на які вказує скаржник, отже, підстава для відкриття касаційного провадження, передбачена підпунктом "а" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є надуманою.

42. Позивач вважає, що в суду не було підстав для відкриття провадження за касаційною скаргою МТСБУ, оскільки наведені ним обґрунтування не свідчать про наявність передбачених законом підстав для розгляду судом касаційної інстанції малозначної справи стосовно того, що ця справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки виняткове значення справи аргументується ним через незгоду з постановою КГС ВС від 07.09.2021 у справі № 910/14293/19, а також через неврахування судами особливого статусу МТСБУ.

43. У спростування доводів касаційної скарги ТзОВ "Маркс.Капітал" наводить наступні пояснення

- метою позиції скаржника є звуження гарантійної функції МТСБУ у випадках, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 Закону № 1961-IV, натомість цей закон наголошує на повноті захисту прав потерпілого, зокрема стаття 3, пункт 20.3 статті 20, статті 39, 41 Закону № 1961-IV;

- щодо доводів скаржника стосовно гарантійної функції МТСБУ у випадках передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" зазначений закон не містить норм, які говорять, що після настання визначених обставин обсяг прав потерпілого звужується до наявності одного права, а саме "права отримати тіло страхового відшкодування";

- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір в частині пені за твердженням ТзОВ "Маркс.Капітал" положення Закону № 1961-IV не виділяють: 1) потерпілих осіб, які передбачені підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що не мають права на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV; 2) інших категорій потерпілих осіб визначених пунктом 41.1. статті 41 зазначеного закону, як таких, що мають право на отримання пені передбаченої пунктом 36.5 статті 36 Закону № 1961-IV;

- щодо доводів скаржника стосовно відсутності у нього обов`язку виконувати договір страхування в частині інфляційного збитку та 3 % річних за користування чужими коштами позивач стверджує, що Закон № 1961-IV не містить норм, які говорять, що після настання обставин, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 обсяг прав звужується за рахунок прав передбачених статтею 625 ЦК України, навпаки положення зазначеного закону містять норми, які говорять про необхідність виконання відповідачем всіх зобов`язань за договором страхування.

44. Також, до відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" долучено копію науково-правового висновку від 17.10.2022, підготовленого виконуючим обов`язків завідувача кафедри цивільного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка щодо застосування аналогії закону та аналогії права згідно підпункту "ґ" пункту 41.1. статті 41 Закону № 1961-IV.

(МТСБУ)

45. 07.12.2022 до Верховного Суду від МТСБУ надійшли письмові пояснення щодо відзиву ТзОВ "Маркс.Капітал" на касаційну скаргу, в яких, з поміж іншого, зазначено, що положеннями Закону № 1961-IV не передбачено правонаступництва МТСБУ замість ліквідованого страховика, а визначено правило поведінки (диспозицію) у статті 41 зазначеного закону, яке повинно бути вчинено у разі якщо страхова компанія визнана банкрутом та/або ліквідована, у якій чітко та однозначно вказано, що МТСБУ відшкодовує шкоду. Так, за твердженнями скаржника покладання відповідальності за порушення грошового зобов`язання страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом на відповідача є порушенням абзацу другого статті 61 Конституції України, оскільки юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а відповідач жодним чином не порушував грошового зобов`язання перед позивачем та не є правонаступником ПрАТ "СК "Україна".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

46. Вирішуючи наведені в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.

Щодо покладення на МТСБУ відповідальності за порушення грошового зобов`язання (пеня, три проценти річних та інфляційні втрати) страховика-члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та ліквідований

47. Загальні підстави та особливості відшкодування шкоди передбачені статтями 1166, 1167, 1187 ЦК України, у тому числі завданої джерелом підвищеної небезпеки.

48. Статтею 1166 ЦК України визначено, зокрема, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

49. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

50. Отже, особа, якій заподіяно шкоду, зокрема внаслідок ДТП, у випадках, визначених законом, має право на її відшкодування. Захист цього права фізичних та юридичних осіб у разі настання страхових випадків, передбачених договором страхування або законом, забезпечує цивільно-правовий інститут страхування.

51. Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

52. За договором страхування, згідно з положеннями статті 979 ЦК України, одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

53. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (пункт 3 статті 980 ЦК України).

54. За положенням статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

55. До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

56. Законом України "Про страхування" встановлено види обов`язкового страхування, одним з яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкове страхування відповідальності).

57. Відносини у сфері обов`язкового страхування відповідальності регулює Закон № 1961-IV, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

58. Об`єктом обов`язкового страхування відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу згідно зі статтею 5 цього Закону.

59. Відповідно до статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, та захисту майнових інтересів страхувальників.

60. Статтею 4 Закону № 1961-IV передбачено, що суб`єктами обов`язкового страхування відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

61. При цьому страхувальники за цим законом - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

62. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування".

63. Отже, страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямоване на захист матеріальних інтересів потерпілих внаслідок ДТП та на компенсацію шкоди, заподіяної їх життю та здоров`ю, а також завданих їм збитків, у тому числі за рахунок МТСБУ у випадках, передбачених Законом № 1961-IV.

64. Як визначає стаття 39 Закону № 1961-IV, Бюро є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування відповідальності за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування відповідальності. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого статуту.

65. Згідно з підпунктом 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Закону № 1961-IV одним з основних завдань МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.


................
Перейти до повного тексту